Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/706/25
Провадження № 3/670/264/25
17 жовтня 2025 року селище Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Сокиряни, Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення від 06.10.2025 серії ЛВХ №402, водій-взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою та виконуючи обов'язки військової служби, в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пунктів 1 та 10 розділу II Інструкції 532, неналежно виконував свої службові обов'язки через недбале ставлення до них, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Так, 03.10.2025, згідно плану, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 було проведено перевірку в ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виконання військовими службовими особами вимог чинного законодавства та керівних документів під час проведення заходів оповіщення та з інших питань, зокрема в частині видання наказів начальниками ТЦК та СП щодо призначення відповідальних осіб за зберігання, видачу та приймання портативних відео-реєстраторів (нагрудних камер), карт пам'яті, обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів (нагрудних камер), ведення відповідної документації, а також дотримання порядку вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів (нагрудних камер), карт пам'яті, обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відео-реєстраторів (нагрудних камер), ведення відповідної документації.
В ході проведення перевірки було встановлено, що згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.09.2025 № 668/1 відповідальною особою за зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів, карт пам'яті, належне ведення відповідної документації, облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів, а також дотриманням неможливості зміни системної дати та часу на відеореєстраторах у ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено водія-електрика взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого солдата ОСОБА_1 .
Зокрема, під час перевірки було виявлено, що портативний відеореєстратор № 34 в несправному стані, а саме не працює екран де здійснюється відображення інформації, що унеможливлює внесення зміни до налаштувань камери, зокрема коригування дати та часу, однак в Журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (інв. № рз/112), який передбачений пунктом 3 розділу II Інструкції 532, відсутній запис, щодо виявлення механічних пошкоджень зазначеного портативного відеореєстратора, внаслідок чого старшим солдатом ОСОБА_1 порушено вимогу пункту 10 розділу II Інструкції 532, адже останній має здійснити відповідний запис у Журналі обліку й письмово доповісти про цей факт керівнику ТЦК та СП.
Також, під час перегляду збережених відеозаписів виявлено, що із портативних відеореєстраторів, взагалі відсутні відповідні збережені відеозаписи за період з 01.09.2025 по 30.09.2025, внаслідок чого старшим солдатом ОСОБА_1 не виконуються вимоги підпункту 4 пункту 1 розділу II Інструкції 532, адже останній має забезпечувати облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів.
Пояснення учасників справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, вказав, що він проходить військову службу з 2022 року, оскільки добровільно мобілізувався для захисту держави від збройної агресії. З часу мобілізації займав різні посади в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з 11.11.2024 займає посаду водія-електрика взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Підтвердив, що згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.09.2025 № 668/1 його призначено відповідальною особою за зберігання, видачу та приймання портативних відео-реєстраторів, карт пам'яті, належне ведення відповідної документації, облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео-реєстраторів, а також дотриманням неможливості зміни системної дати та часу на відео-реєстраторах у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Щодо обставин з приводу яких оформили протокол про адміністративне правопорушення зазначив, що дійсно 03.10.2025, під час здійснення перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 в ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виконання військовими службовими особами вимог чинного законодавства та керівних документів під час проведення заходів оповіщення та з інших питань, було встановлено відсутність збережених відеозаписів з портативних відеореєстраторів, які зберігалися на комп'ютері.
Припускає, що причиною відсутності даних відеозаписів могло бути можливі технічні проблеми, зокрема обмеження пам'яті пристрою та можливе автоматичне видалення старих файлів, оскільки такі мають значні об'єми відеозапису або інша несправність носія на який здійснювався запис з портативних відеореєстраторів. У зв'язку з тим, що не мав належних доказів наведеного в письмових поясненнях до протоколу зазначив, що ненавмисно, помилково видалив відеозапис, оскільки неправильно зрозумів Наказ Міністерства оборони України №532 в частині терміну зберігання зазначених відеозаписів.
Крім того пояснив, що усі записи за вказаний в протоколі період були ним належним чином збережені, оскільки він здійснював належне копіювання відповідних відеозаписів з портативних відеореєстраторів та їх зберігання на комп'ютер. На підтвердження чого зазначив, наприклад, що ним видавалися відеозапис з бодікамери №044 для службового розслідування 14.09.2025 про що було здійснено відповідний запис в Журналі копіювання та доступу. При цьому на даний момент частково втрачені відеозаписи він відновив.
Також вказав, що завантаження відеозаписів здійснюється на копм'ютер в чергового, сервер відсутній.
Щодо пошкодженого портативного відеореєстратора №34 зазначив, що про даний факт він усно доповідав т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак запис в журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації дійсно не зробив. Даний реєстратор передавали для ремонту однак відремонтувати не вдалося, тому групи оповіщення продовжують поки користуватися таким, оскільки він фактично здійснює відеозапис з датою та часом що відповідають дійсності.
Зазначив, що даний відеореєстратор здійснює відеозапис, з можливістю його перенесення та зберігання на комп'ютер, однак дійсно на ньому неможливо змінити системної дати та часу. Підтвердженням того, що зазначений відеореєстратор здійснює відеозапис під час виконання своїх обов'язків групами оповіщення є також встановленні під час перевірки обставини його використання на маршрутах оповіщення записані на відповідний відеореєстратор № 34 в період 01.10.2025-02.10.2025. Дата і час здійснення відеозапису відповідала фактичній даті та часу здійснення відеозапису та запис здійснювався.
Водночас він не шукає виправдань та повністю усвідомлює, що його призначено відповідальною особою за зберігання, видачу та приймання портативних відео-реєстраторів, карт пам'яті, належне ведення відповідної документації, облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео-реєстраторів, тому визнає свою вину та щиро кається в тому, що допустив настання даних обставин.
Просить суд взяти до увагу, що за весь час служби на різних посадах він добросовісно виконував покладенні на нього обов'язки та не притягався до будь-якої відповідальності, а покладенні нові обов'язки виконує трохи більше місяця, зробив належні висновки та на даний час вчиняє усі необхідні дії щоб подібні обставини не повторилися. У зв'язку з наведеним, просить суд суворо не карати.
Застосоване судом законодавство. Оцінка та висновки суду щодо фактичних обставин справи.
Суд заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 172-15 КУпАП адміністративна відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
З об'єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов'язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов'язків.
Неналежне виконання службових обов'язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов'язків.
При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі.
Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі.
Це адміністративне правопорушення належить до правопорушень з формальним складом, для якого закон вимагає лише встановлення факту діяння, тобто відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби настає незалежно від того, чи призвело це діяння до негативних наслідків та завдання шкоди матеріального характеру.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується необережністю, яка може виступати у двох формах: злочинна самовпевненість або злочинна недбалість.
Злочинна самовпевненість полягає в тому, що винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, які є результатом недотримання спеціальних правил, що регламентують службову діяльність військових службових осіб, але легковажно розраховує на їх відвернення.
Злочинна недбалість характеризується тим, що військова службова особа не передбачає, що в результаті недотримання спеціальних правил, які регламентують військову службову діяльність, може бути завдано шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла це передбачити.
Суб'єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими, згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП, розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено перелік загальних обов'язків.
Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
З аналізу ст. 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вбачається, що кожен військовослужбовець повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також те, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Обсяг дій та заходів, які вважають військовими обов'язками, зокрема обов'язок проходження військової служби міститься і в ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та підтверджуються відповідними наказами, що затверджують функціональні обов'язки конкретної військової службової особи із дорученням відповідних доказів.
Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532 затверджено Інструкцію із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації (далі - Інструкція 532), яка регулює механізм застосування уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, доступ до відеозаписів посадових осіб, здійснених за допомогою таких приладів та засобів, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Згідно абзацу 3 пункту 7 розділу II Інструкції 532, після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор та карта пам'яті передаються відповідальній особі, а згідно пункту 8 Інструкції 532 - під час приймання портативного відеореєстратора відповідальна особа проводить його візуальний огляд та за відсутності видимих пошкоджень приймає під підпис зазначений портативний відеореєстратор та карту пам'яті. Надалі відповідальна особа забезпечує заряджання портативного відеореєстратора та експорт інформації під час під'єднання до док-станції в автоматичному режимі або в інший спосіб, визначений виробником такого відеореєстратора.
Відповідно до пункту 2 Розділу IV Інструкції 532 строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації.
Судом встановлено, що 03.10.2025, згідно плану, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 було проведено перевірку в ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виконання військовими службовими особами вимог чинного законодавства та керівних документів під час проведення заходів оповіщення та з інших питань, зокрема в частині видання наказів начальниками ТЦК та СП щодо призначення відповідальних осіб за зберігання, видачу та приймання портативних відео-реєстраторів (нагрудних камер), карт пам'яті, обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відео-реєстраторів (нагрудних камер), ведення відповідної документації, а також дотримання порядку вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відео-реєстраторів (нагрудних камер), карт пам'яті, обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відео-реєстраторів (нагрудних камер), ведення відповідної документації.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.09.2025 № 668/1 відповідальною особою за зберігання, видачу та приймання портативних відео-реєстраторів, карт пам'яті, належне ведення відповідної документації, облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео-реєстраторів, а також дотриманням неможливості зміни системної дати та часу на відео-реєстраторах у ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено водія-електрика взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого солдата ОСОБА_1 .
В ході проведення перевірки було встановлено, що портативний відеореєстратор № 34 в несправному стані, а саме не працює екран де здійснюється відображення інформації, що унеможливлює внесення зміни до налаштувань камери, зокрема коригування дати та часу, однак в Журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (інв. № рз/112), який передбачений пунктом 3 розділу II Інструкції 532, відсутній запис, щодо виявлення механічних пошкоджень зазначеного портативного відеореєстратора, внаслідок чого старшим солдатом ОСОБА_1 порушено вимогу пункту 10 розділу II Інструкції 532, адже останній має здійснити відповідний запис у Журналі обліку й письмово доповісти про цей факт керівнику ТЦК та СП.
Також, під час перегляду збережених відеозаписів виявлено, що із портативних відео-реєстраторів, взагалі відсутні відповідні збережені відеозаписи за період з 01.09.2025 по 30.09.2025, внаслідок чого старшим солдатом ОСОБА_1 не виконуються вимоги підпункту 4 пункту 1 розділу II Інструкції 532, адже останній має забезпечувати облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відео-реєстраторів.
Встановлені судом наведені вище обставини підтверджуються та не заперечуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
На підтвердження вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, окрім протоколу від 06.10.2025 ЛВХ № 402, складеного уповноваженою на те особою, суду надано: копію витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.11.2024 №345; копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.09.2025 №668/1; Інструкцію із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксацїї; службову характеристику старшого солдата ОСОБА_1 ; копію військового квитка старшого солдата ОСОБА_1 ; план організації проведення перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 №696/21722 від 02.10.2025; довідку-доповідь ТВО начальника групи виявлення, припинення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_6 старшого лейтенанта ОСОБА_2 ; фото таблицю; копію журналу обліку видачі, повернення GPS трекерів та портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації; копію журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото та відеозапису ІНФОРМАЦІЯ_4 ; пояснення старшого солдата ОСОБА_1 ; заяву старшого солдата ОСОБА_1 про sms сповіщення.
З огляду на наведене, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та дослідив матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що водій-електрик відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовою посадовою особою та виконуючи обов'язки військової служби, в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пунктів 1 та 10 розділу II Інструкції 532, неналежно виконував свої службові обов'язки через недбале ставлення до них, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставина, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП - щире розкаяння винного.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Так, як вбачається з службової характеристики, ОСОБА_1 , зокрема, за час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони, посадові обов'язки за посадою виконує в повному обсязі. Під час виконання службових обов'язків проявляє активність, здатний критично оцінювати свої дії. Закони України, накази, настанови, інші керівні документи знає, правильно керується ними в повсякденній діяльності.
Водночас при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує такий елемент верховенства права, як принцип пропорційності.
У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до цього складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 раніше до дисциплінарного чи адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, водночас вчинене адміністративне правопорушення не становить суспільної небезпеки та не завдало значних збитків державним чи суспільним інтересам, матеріальна шкода відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення також відсутня.
Окрім того, суд бере до уваги, що військовослужбовець старший солдат ОСОБА_4 фактично перебуває на посаді водія-електрика відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 та немає спеціальних знань, а даних про те, що він проходив відповідні навчання чи курси по роботі з відповідним портативним обладнанням та комп'ютером (ПЕОМ) у матеріалах адміністративної справи також відсутні.
Тому, оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують його особу, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.
Отже, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, його позитивну характеристику з місця служби, те, що до адміністративної відповідальності він притягається уперше, суд дійшов висновку, що застосування такого заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КпАП України мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 ..
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення не накладається адміністративне стягнення, а його звільнено від відповідальності за вчинене на підставі ст.22 КУпАП, то судовий збір не підлягає стягненню.
Керуючись ст. 22, 172-15, 284, 287, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Є. Голуб