Справа № 459/2967/25 Провадження № 3/459/1033/2025
20 жовтня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Дем'яновська Ю.Д., розглянувши матеріали, що надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП, 28.08.2025 року о 14:00 год. в м.Шептицький по вул.Львівська, 13, керував автомобілем «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання 08.09.2025, 23.09.202, 20.10.2025 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім цього, враховується, що подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Оскільки, матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, тому враховуючи наведене та вимоги ст.268 КУпАП, вважаю можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Згідно з п.п.2,3,4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За частиною 3 ст.130 КУпАП настає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кіно зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевказаних обставин повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом серії ЕПР1 №436250 від 28.08.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце, обставини вчинення правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.08.2025 року (01.30 год), в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження такого;
- рапортом інспектора ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Чорного З. від 28.08.2025 року;
- відеозаписом події;
- постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 13.01.2025 року, яка набрала законної сили 24.01.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за скоєння 19.11.2024 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу;
- постановою цього ж суду від 29.10.2024 року, яка набрала законної сили 09.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за скоєння 30.08.2024 року правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Отже, здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими з точки зору можливості їх використання в процесі доказування. Такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, становлять предмет доказування та зібрані у встановленому КУпАП порядку.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП є повними, взаємодоповнюючими, не викликають сумніву, належними, допустимими та, відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
До того ж суддя звертає увагу, що правопорушення за ст.130 КУпАП є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, оскільки об'єктом правопорушення є безпека дорожнього руху та здоров'я громадян. На це також звертає увагу і Європейський суд з прав людини. Зокрема в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За наведених обставин, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, його вина встановлена повністю.
Накладаючи стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, який двічі протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, ступінь його вини, яка доведена повністю, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, а тому вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років з конфіскацією транспортного засобу.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із ЗУ «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років з конфіскацією транспортного засобу «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 .
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська