1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6113/25 1-кс/335/3565/2025
17 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082060000560 від 08.05.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, непрацевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначила наступне.
Слідчими слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082060000560 від 08.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, у невстановлених досудовим слідством особи, спосіб, час і місці, придбав 4 (чотири) блістера з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту.
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 04.06.2025 приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу буд. №7 по пр. Металургів у м. Запоріжжя, отримавши готівкою грошову винагороду в сумі 2000 гривень від ОСОБА_7 , шляхом передачі із рук в руки, збув останньому 4 (чотири) блістера, у кожному з яких знаходилось по 10 (десять) таблеток, загальною кількістю 40 (сорок) таблеток з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон.
Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-25/12616-НЗПРАП від 09.06.2025, у складі наданих таблеток виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено. Вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено є метадоном, загальна маса якого склала 0,8207 г (в перерахунку) на основу.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, у невстановлених досудовим слідством особи, спосіб, час і місці, придбав 4 (чотири) блістера з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту.
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 04.06.2025 приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу буд. №7 по пр. Металургів у м. Запоріжжя, діючи повторно, отримавши готівкою грошову винагороду в сумі 2000 гривень від ОСОБА_7 , шляхом передачі із рук в руки, збув останньому 4 (чотири) блістера, у кожному з яких знаходилось по 10 (десять) таблеток, загальною кількістю 40 (сорок) таблеток з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон.
Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-25/12616-НЗПРАП від 09.06.2025, у складі наданих таблеток виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено. Вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено є метадоном, загальна маса якого склала 0,8207 г (в перерахунку) на основу.
15.10.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 307 КК України.
15.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання за інкриміновані йому злочини, з метою уникнення покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність, неможливість запобігти вищезазначеним ризиком шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просить застосувати да підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти клопотання слідчого, акцентуючи увагу слідчого судді на недоведеності існування ризиків, зазначених слідчим та прокурором та недоведеність неможливості запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. При вирішені клопотання слідчого захисник просив врахувати, що в умовах воєнного стану громадянам України чоловічої статі віком до шістдесяти років заборонено покидати територію держави, що унеможливлює виїзд за кордон. Попередження свідків про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань за завідомо неправдиві показання нівелює ризик впливу на них підозрюваним. Також захисник просив врахувати, що підозрюваний є людиною з інвалідністю, страждає на наркозалежність, у зв'язку із чим перебуває на замісній терапії, що унеможливлює утримання останнього під вартою. З огляду на викладене, захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав захисника та просив врахувати, що він має постійне місце проживання, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, вчиняти правопорушення наміру не має. Також підозрюваний повідомив, що стабільних джерел доходу не має через інвалідність та фактично перебуває на утримані сестри, яка надає йому матеріальну допомогу.
Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчими слідчого відділення ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № №12025082060000560 від 08.05.2025.
15.10.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
15.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. (ст. 178 КПК України).
Тобто, фактично слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Аналіз фактичних даних, що містяться в показаннях свідків, протоколи допиту яких додані до клопотання, протоколах огляду покупця та видачі грошових коштів для проведення оперативної закупки, протоколах добровільної видачі, висновках експертів, протоколі за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи, дозволяє дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів є достатньою для повідомлення йому про підозру в їх вчинені.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів. Остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам на предмет їх допустимості, достовірності, належності та достатності має бути здійснена судом на стадії судового провадження.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наданих слідчим доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому тяжких злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; те, що підозрюваний є непрацевлаштованим та не маж законних джерел доходу.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно існують.
Так, підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання у виді позбавлення волі, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Доведеним є й ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків, оскільки наразі жоден з них не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як Кримінальним процесуальним кодексом України встановлена процедура отримання показань учасників провадження, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. З огляду на викладене, цілком ймовірно, що підозрюваний може здійснювати на свідків протиправний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання суду для уникнення покарання.
Відомостей щодо наявності у підозрюваного законного джерела доходів слідчому судді сторонами не надано. З огляду на обставини кримінального провадження, існує високий ступінь ймовірності, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів з корисливою метою.
На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.
Слідчий суддя визнає неможливим застосовування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть встановлених ризиків.
Відомостей щодо неможливості тримання підозрюваного під вартою за станом здоров'я сторонами слідчому суді не надано.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що тримання підозрюваного під вартою є виправданим на даній стадії досудового розслідування та сприятиме дієвості кримінального провадження. Отже, клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального провадження, тяжкість та кількість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, його вік та майновий стан, наявність передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
На переконання слідчого судді, застава в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не є завідомо непомірною для підозрюваного та зможе гарантувати виконання останньою покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 грудня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_5 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-прибувати до слідчого, прокурора або до суду за вимогою;
-утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 13 грудня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали складений 20 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1