09.10.2025
Справа № 331/194/25
Провадження № 2/331/954/2025
09 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника Гуревича Родіона Геннадійовича, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, шляхом зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника Гуревича Р.Г., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АН № 1595131 від 09 січня 2025 року, звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача шляхом зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є пенсіонеркою за віком, а також є внутрішньо переміщеною особою і перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області. Як отримувач пенсії позивач має відкриті рахунки в АТ «Ощадбанк», на один з яких ГУ ПФУ в Запорізькій області перераховує пенсію. У квітні 2024 року позивач не змогла користуватися коштами на своєму рахунку, зокрема проводити видаткові операції через встановлення лімітів та блокувань, блокування користування особовим кабінетом у системі Ощад 24/7 (веб- банкінг «Ощад 24/7»). Відповідач не попередив позивача про встановлення будь-яких обмежень. Після чого позивач особисто звернулася до служби підтримки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» для з'ясування причин обмеження. При спілкуванні із співробітниками служби підтримки, останні підтвердили, що встановлено обмеження, але відмовилися пояснити будь-які підстави для їх встановлення. Для зняття обмежень по рахунку співробітники служби підтримки запропонували позивачу особисто звернутися до відділення Ощадбанку.
14 червня 2024 року позивач, як споживач банківських послуг, подала скаргу, підписану ЕЦП, на електронну пошту відповідача. У зв'язку з тим, що позивач на даний момент перебуває на тимчасово окупованій території України, вона позбавлена можливості звернутися особисто до відділення Ощадбанку. Таким чином, встановлені ліміти та блокування повністю обмежують позивача у можливості отримувати та витрачати кошти з власного банківського рахунку та ставлять позивача в загрозливе становище, оскільки інших джерел доходу вона не має. На скаргу позивача відповідач надав відповідь за № 11/5- 16/5857/2024/с від 02 липня 2024 року, в якій позивачеву повідомлено про те, що для врегулювання питання розблокування рахунку їй необхідно особисто звернутись до будь-якого відділення банку з документом, що посвідчує особу, та (за наявності) з реєстраційним номером облікової картки платника податків та подати відповідну заяву, за встановленою банком формою. Також, у зв'язку з цим позивачу було обмежено доступ до користування в особистому кабінеті веб-бакінгу «Ощад 24/7». Зазначені вище дії відповідача обмежують позивача у користуванні своїм майном (грошовими коштами).
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» відновити обслуговування платіжних карток та рахунків із зняттям усіх наявних обмежень та блокувань, відкритих в Акціонерному товаристві «ОщадБанк» на ім'я позивача ОСОБА_1 ; зобов'язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» відновити здійснення всіх операцій по карткам та рахункам, відкритих в Акціонерному товаристві «ОщадБанк» на ім'я позивача; зобов'язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» відновити позивачу ОСОБА_1 доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад24/7».
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 02 квітня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання (36).
На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 року, назву Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінено на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
30 квітня 2025 року було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадянських формувань щодо перейменування Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
06 травня 2025 року представником відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Самсоновою Н.О., яка діє на підставі довіреності № 19/4-02/855 від 20 грудня 2024 року (а.с.49), було подано до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому представник сторони відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. У відзиві представник відповідача посилається на те, що 09 квітня 2015 року у ТВБВ № 10007/0326 філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» позивачем було підписано договір № 1005666 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) на ім'я ОСОБА_1 та відкрито рахунок № НОМЕР_1 , у подальшому № НОМЕР_2 , та видано платіжну картку. Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини як між Клієнтом та Банком, в частині відкриття рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті Банку www.oschadbank.ua, та є оголошеною банком публічною пропозицією на укладення даного ДКБО. З 09.04.2015 року (дата проходження останньої ідентифікації ОСОБА_1 у відділенні Банку) відсутнє безпосереднє (особисте) спілкування Клієнта з Банком щодо спірних правовідносин. Адреса за якою зареєстрована ОСОБА_1 та адреса, за якою остання зареєстрована як ВПО, фактично контролюється російською окупаційною владою та включені до складу тимчасово окупованих територій України. 08.05.2023 року ОСОБА_1 було видано довіреність на ім'я ОСОБА_2 , яку було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. та зареєстрованою у реєстрі за № 341. Довіреність від 08.05.2023 року було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. о 16:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, поруч, за адресою м. Одеса, вул. Сегедська, 16 знаходиться відділення АТ «Ощадбанк», до якого могла звернутися ОСОБА_1 для проходження фізичної ідентифікації, але з невідомих причин цього не зробила. 08.04.2024 року Банком було отримано лист слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Донецькій області № 3627/20-2024 від 02.04.2024 року та постанову Донецької обласної прокуратури про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02.04.2024 року, стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01.03.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01.03.2024 року встановлено, що особами вчиняються шахрайські дії, а саме отримуються пенсійні виплати громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, на підставі підроблених довіреностей. Факт скоєння кримінального правопорушення підтверджується повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 21.02.2024 року та відповіддю вказаного управління про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей на право розпоряджатись банківськими рахунками (в тому числі отримання коштів), отримують пенсійні виплати громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області та на момент посвідчення довіреностей на підконтрольну українській владі територію не в'їжджали. В переліку вищевказаних громадян України також зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 . Виявлені недоліки в документах, відсутність особистого звернення ОСОБА_1 до відділення Банку для проходження ідентифікації при об'єктивній наявності такої можливості, оскільки згідно наданої копії довіреності від 08.05.2023 року, позивач ОСОБА_1 у робочий день та час 08.05.2023 року (четвер) о 16 год. 35 хв. перебувала у м. Одеса на вул. Сегедській поруч з відділенням АТ «Ощадбанк». Наявність повідомлення правоохоронних органів про досудове розслідування кримінального провадження № 42024050000000178 від 01.03.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України, повідомлення Клієнта Банку про передачу банківської картки третій особі, необізнаність Клієнта про операції, що вчиняються по його банківському (-им) рахунку (-ам), дають обґрунтовані сумніви підозрювати, що надані інформація/документи для належної перевірки Клієнта містять неправдиві або підроблені відомості. З метою мінімізації ризиків ділових відносин згідно вимог підпункту 3 пункту 68 Положення НБУ №65 05.06.2023 року Банком були застосовані обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками Клієнта.
Також, представник позивача у відзиві на позов зазначила, що подальше обслуговування за рахунками Клієнта буде можливе виключно після проведення фізичної ідентифікації клієнта у будь-якому відділенні 1 або 2 типу будь-якої філії Банку з паспортом громадянина України або іншим документом що посвідчує особу та відповідно до чинного законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, та (за наявності) з реєстраційним номером облікової картки платника податків та подати відповідну заяву, за встановленою банком формою. Станом на дату подачі відзиву Клієнт особисто до відділення Банку для проведення ідентифікації та верифікації відповідно до умов Договору не з'явилася, документи необхідні для проведення ідентифікації не надала (а.с.42-48).
Позивач ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, 24.09.2025 року представником позивача - адвокатом Гуревич Р.Г. було подано до суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача. Позовні вимоги сторона позивача підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити (а.с.116-117).
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером за віком; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; з 08 квітня 2015 року є внутрішньо переміщеною особою (а.с.16-17).
09 квітня 2015 року у ТВБВ № 10007/0326 філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем АТ «Ощадбанк» було укладено договір № 1005666 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до якого було відкрито рахунок та видано платіжну картку (а.с.54-55).
Представником відповідача у відзиві на позов зазначено, що з 09.04.2015 року (дата проходження останньої ідентифікації ОСОБА_1 у відділенні Банку) відсутнє безпосереднє (особисте) спілкування Клієнта з Банком щодо спірних правовідносин.
У позові зазначена адреса позивача: АДРЕСА_2 , тобто позивач зареєстрований за адресою на території, яка фактично контролюється російською окупаційною владою та включена до складу тимчасово окупованих територій України.
Позивачем ОСОБА_1 було видано довіреність на ім'я ОСОБА_2 , яку було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. та зареєстрованою у реєстрі за № 341 (а.с.50).
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 49931499, дану довіреність посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А., за адресою: АДРЕСА_1 , 08.05.2023 року о 16:35 год. (а.с.51).
Отже, із вищезазначеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 мала можливість самостійно звернутися до відділення банку, пройти ідентифікацію, надати оригінали документів (паспорт громадянина України та довідку про присвоєння РНОКПП) для зняття обмежень і відновлення доступу до платіжного застосунку «Ощад24/7», оскільки 08 травня 2023 року ОСОБА_1 була особисто присутньою у місті Одесі у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Главацького В.А. за адресою: АДРЕСА_1 , при оформленні довіреності на ім'я представника ОСОБА_2 .
Крім того, стороною позивача не надано доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 перетинала кордон з Україною (офіційно заїжджала на територію України).
Разом з тим, позивач, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, і відповідно до довідки від 08.04.2015 року, перемістилася з тимчасово окупованої території ( АДРЕСА_2 ) до АДРЕСА_3 ) (копія якої надана позивачем і міститься у матеріалах справи - а.с.12), перебуває на обліку та отримує пенсію у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. При цьому, враховуючи вищезазначене, позивачем не обґрунтовано причину складання довіреності на ім'я невідомої особи ОСОБА_2 у місті Одесі.
08 квітня 2024 року Банком отримано лист слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Донецькій області № 3627/20-2024 від 02.04.2024 року (а.с.57) з доданою до нього постановою Донецької обласної прокуратури про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02.04.2024 року в рамках проведення досудового розлідування кримінального провадження № 42024050000000178 за ч. 2 ст. 190 КК України (з.б.а.с.57, а.с.58-60). Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01.03.2024 року встановлено, що особами вчиняються шахрайські дії, а саме отримуються пенсійні виплати громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, на підставі підроблених довіреностей. Факт скоєння кримінального правопорушення підтверджується повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 21.02.2024 року та відповіддю вказаного управління про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей на право розпоряджатись банківськими рахунками (в тому числі отримання коштів), отримують пенсійні виплати громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області та на момент посвідчення довіреностей на підконтрольну українській владі територію не в'їжджали.
В переліку громадян України, які вказані у постанові про тимчасовий доступ до речей і документів Донецької обласної прокуратури стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01.03.2024 року за ч.2 ст. 190 КК України, також була зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 (з.б.а.с.57,а.с.58-60).
З метою мінімізації ризиків ділових відносин, згідно вимог підпункту 3 пункту 68 Положення НБУ № 65 05.06.2023 Банком були застосовані обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками Клієнта.
14 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 , як споживач банківських послуг, подала скаргу, підписану ЕЦП, на електронну пошту відповідача, в якій зазначила, що у зв'язку з тим, що позивач на даний момент перебуває на тимчасово окупованій території України, позбавлена можливості звернутися до відділення Ощадбанку (а.с.19).
На скаргу позивача відповідач надав відповідь за № 11/5-16/5857/2024/с від 02 липня 2024 року, в якій позивачеві повідомлено про те, що для врегулювання питання розблокування рахунку позивачу необхідно особисто звернутись до будь-якого відділення банку з документом, що посвідчує особу, та (за наявності) з реєстраційним номером облікової картки платника податків та подати відповідну заяву, за встановленою банком формою (а.с.11).
Так, право АТ «Ощадбанк» встановлювати обмеження на здійснення видаткових операцій по поточним рахункам, обмеження на доступ клієнта до Системи Дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» передбачено умовами договору, укладеного з клієнтом договору та нормами чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно із ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтями 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно частин 1, 2 статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Отже, підставою для списання грошових коштів з рахунку клієнта для банка є розпорядження клієнта про перерахування коштів. В той час, як списання грошових коштів з рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 здійснюється третіми особами без розпорядження ОСОБА_1 про перерахування коштів, що заборонено ДКБО та нормами чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом; емітент платіжних інструментів - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про платіжні послуги», емісія / надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
З урахуванням частин 1, 3 статті 36 Закону України «Про платіжні послуги» передбачаєтся, що порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативноправових актів Національного банку України. Порядок використання платіжних інструментів у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до частин 14, 15, 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», емітент має право надати електронний платіжний засіб користувачу у власність або в користування у порядку, визначеному договором про надання платіжних послуг. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії електронного платіжного засобу для довіреної особи. Емітент зобов'язаний забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення; забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації. Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів.
Згідно з ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Згідно з п. 136 Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Відповідно до п. 140 постанови НБУ від 29 липня 2022 року № 164 користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Згідно з п.п. 9.15-9.18 розділу ІХ «Умови договору банківського рахунку» ДКБО клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Відповідно до п.п.10.1.3, 10.1.4. п.10 Розділу ХХ «Умови договору банківського рахунку» клієнт зобов'язується не розголошувати ПІН-код, Логін, Пароль, ПІН-код до системи ДБО, реквізити Картки та не передавати Картки в користування третім особам, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права. Клієнт зобов'язується вжити заходів щодо зміни Логіну, Паролю або ПІН-код для входу до системи ДБО або випуску нової Картки при виникненні підозри, що Логін, Пароль або ПІН-код для входу до системи ДБО або реквізити Картки або ПІН-код стали відомі іншим особам. Згідно з п.п. 17.2.3 Договору Клієнт зобов'язаний забезпечити умови надійного зберігання Логіну, Паролю та отриманих від Банку електронних підписів Клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливість розпорядження рахунками сторонніми особами за допомогою Системи ДБО. Клієнт зобов'язаний не допускати тиражування Логіну, Паролю та/або їх передачу третім особам.
Згідно з п. 17.4 ДКБО Клієнт зобов'язаний: 17.4.1 забезпечити належний рівень захисту свого облікового запису в системі ДБО, а саме: 1) нікому не передавати управління своїм обліковим записом в системі ДБО; 2) нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та пароль облікового запису в системі ДБО; 3) забезпечити захист свого мобільного телефону та SIM-карти, на номер якої в системі ДБО надсилає коди підтвердження операцій; 4) забезпечити антивірусну безпеку своїх інформаційних систем (безперервне використання та своєчасне оновлення антивірусних програм на персональних комп'ютерах, смартфонах, планшетах і т.п.), за допомогою яких він виконує доступ до системи ДБО; 5) негайно змінити пароль в системі ДБО у випадку, якщо пароль або його частина стала відома іншій особі.
Частиною 21 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що емітент має право: заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства; зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов'язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.
Згідно з п. 172 постанови НБУ від 29 липня 2022 року № 164 емітент/еквайр зобов'язаний здійснювати моніторинг платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій, суб'єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
Пунктом 174 постанови НБУ від 29 липня 2022 року № 164 визначено, що емітент/еквайр/ оператор платіжної системи зобов'язаний регулярно здійснювати реконсиляцію платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки.
Відповідно до п.178 постанови НБУ від 29 липня 2022 року № 164 емітент за результатами моніторингу має право ухвалити рішення про: 1) зупинення або припинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту; 2) вилучення певного платіжного інструменту; 3) проведення в разі потреби додаткової перевірки ПІНу або іншої інформації, що дає змогу здійснювати операцію з використанням платіжного інструменту; 4) здійснення еквайром та/або суб'єктом господарювання додаткової ідентифікації держателя шляхом перевірки його документів; 5) установлення лімітів та/або обмежень на певні види операцій. Надавачі платіжних послуг зобов'язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб'єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій (ч. 1 ст. 51 Закону України «Про платіжні послуги»).
Отже, передача (та/або заволодіння) електронного платіжного засобу та персональних даних Клієнта третім особам прямо заборонена нормами чинного законодавства України. Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивач самостійно з порушенням вимог норм чинного законодавства та умов Договору розголосив третім особам персональні дані, які дозволять за їх допомогою ініціювати та/або санкціонувати платіжні операції, та передав електронний платіжний засіб третій особі, що є підставою для застосування відповідачем обмежувальних заходів.
Згідно з п. п. 150, 151 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ № 164 від 29 липня 2022 року, емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Емітент має право зупинити право користувача на використання платіжного інструменту в разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством України. Зупинення права користувача на використання платіжного інструменту не припиняє зобов'язань користувача і емітента, що виникли до зупинення зазначеного права.
Отже, зазначені вище норми є спеціальними і підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин.
Аналізуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що банк має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій за рахунком неналежного отримувача, встановивши обмеження на видаткові операції без встановлення конкретних сум та строку обмеження.
Акціонерне товариство «Ощадбанк», як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, на підставі п. 4) ч. 2 ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зобов'язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
Статтею 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу) , та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів). Критерії ризиків визначаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу самостійно. При визначенні критеріїв ризиків суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів: клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення., клієнтів, які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
Відповідно до частин 4, 7, 8, 15 статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» належна перевірка здійснюється в разі, в тому числі, наявності підозри, виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію. Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов'язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб'єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.
Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високий. Посилені заходи належної перевірки здійснюються банком до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) під час проведення моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюється у процесі таких відносин, та актуалізації банком даних щодо клієнта. Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджених постановою правління НБУ № 65 від 19 травня 2020 року.
Пунктами 34-37 Положення № 65 передбачено, що Банк зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку. Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками ВК/ФТ, їх мінімізації. Згідно з п.п. 46, 47 Положення № 65 критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень СУО, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку. Банк визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику.
Згідно з пп. 5 п. 3 Порядку моніторингу фінансових операції, їх реєстрації та здійснення інформаційного обміну з СУО Банк самостійно розробляє перелік індикаторів підозрілості фінансових операцій з урахуванням індикаторів, зазначених у додатку 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, типологічних досліджень СУО та рекомендацій Національного банку в сфері ПВК/ФТ.
Постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 грудня 2020 року № 877 затверджена Програма належної перевірки клієнтів АТ «Ощадбанк», яка регламентує процес організації здійснення належної перевірки клієнтів та розроблена з метою забезпечення належної реалізації функцій АТ «Ощадбанк» як суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо належної перевірки клієнта під час встановлення ділових відносин з ним та актуалізації даних про клієнта та/або осіб, які діють від імені клієнта.
Відповідно до п. 7.7. Програми належної перевірки клієнтів АТ «Ощадбанк» під час здійснення ПЗНП клієнтів працівники Банку обирають вид необхідного до вжиття заходу залежно від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом, та що є пропорційним таким ризикам.
Відповідно п. 12 Додатку 1 до Положення № 65, якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.
Згідно з п. 4.12 додатку 6 до Положення № 65 під час здійснення посилених заходів належної перевірки клієнтів одним із видів необхідних до вжиття заходів є установлення певних обмежень/лімітів на використання клієнтами послуги/продукту до спростування/підтвердження сумнівів Банку щодо Клієнта. Згідно з п. 9 Додатку 2 до Положення № 65 Банк здійснює верифікацію клієнта - фізичної особи (у тому числі неповнолітньої)/фізичної особи - підприємця, включаючи електронного резидента (е-резидента), або фізичної особи - представника клієнта на підставі ідентифікаційного документа його власника (якщо інше не передбачено в Положенні) щодо таких ідентифікаційних даних: - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові (якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, то лише складові імені); дата народження; серія (за наявності) та номер ідентифікаційного документа, дата видачі та орган, що його видав; громадянство (для нерезидентів, електронних резидентів (е-резидентів)); місце проживання або місце перебування (для резидентів)/місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні (для нерезидентів) з урахуванням пункту 27 додатка 2 до Положення; РНОКПП; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Банк отримує ідентифікаційний документ під час здійснення верифікації клієнта - фізичної особи (у тому числі неповнолітньої)/фізичної особи - підприємця або фізичної особи - представника клієнта, зокрема шляхом пред'явлення оригіналу документа власником у його особистій присутності (під особистою присутністю слід уважати фізичну присутність особи, верифікація якої здійснюється, в одному приміщенні з уповноваженим працівником банку під час здійснення верифікації його особи).
Зважаючи на наявність індикаторів, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта, визначених п.п.3-4, п.18 додатку 19 Положення № 65, а саме: існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для належної перевірки клієнта містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки), неможливо зв'язатися із клієнтом (представником клієнта) за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації, наявні документи, дані та/або інформація про клієнта є нечинними (недійсними) та/або неактуальними, а також операції по рахунку клієнта (з 2023 року вчиняються третьою особою) є підозрілими, та з метою мінімізації ризиків встановлено обмеження/ліміти на видаткові операції за рахунками клієнта та/або обмеження на використання клієнтом системою/системами дистанційного обслуговування.
Отже, відносини, що виникають у зв'язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених спеціальним Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Суду не надано жодного доказу на підтвердження факту порушення прав позивача ОСОБА_1 щодо неправомірного застосування відповідачем Акціонерним товариством «Державним ощадним банком України» обмежувальних заходів у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками позивача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що подальше обслуговування платіжних карток та рахунків, відкритих в АТ «Ощадбанк» на ім'я позивача ОСОБА_1 , буде можливе після проведення актуалізації даних при зверненні/особистій присутності позивача до відділення Банку. Станом на теперішній час позивач ОСОБА_1 не з'явилася особисто до відділення Банку для проведення ідентифікації та верифікації відповідно до умов Договору, документи, які необхідні для проведення ідентифікації, також не надала, що не спростовано позивачем належними та допустимими доказами.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи вищезазначене, суд вважає, що стороною позивача не надано достатніх і достовірних доказів того, що відповідачем були порушені права позивача як споживача фінансових послуг на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а також щодо договору про відкриття та обслуговування рахунку на ім'я позивача.
Таким чином, аналізуючи надані докази, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи відсутність порушень правил надання послуг Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та правових підстав для зобов'язання відповідача відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям всіх наявних обмежень та блокувань, відновити здійсненя всіх операцій по карткам та рахункам, відкритих в АТ «Ощадбанк», суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі представника Гуревича Родіона Геннадійовича, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів шляхом зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
представник позивача: адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, місцезнаходження: 61202, місто Харків, просп. Перемоги, будинок № 50-Б;
відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок № 12Г, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129;
представник відповідача: Самсонова Наталя Олександрівна, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок № 12Г.
Повний текст рішення суду складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Яцун