Номер провадження: 11-сс/813/1205/25
Справа № 946/3839/25 1-кс/946/1084/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови від 31 березня 2025 року старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню №12024162150000518 від 13 квітня 2024 року за ч.1 ст. 286 КК України,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови від 31 березня 2025 року старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню №12024162150000518 від 13 квітня 2024 року за ч.1 ст. 286 КК України.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є мотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_9 подали апеляційні скарги , в яких просять скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою його скаргу задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що слідчим фактично не було з'ясовано всіх обставин провадження, а тому рішення слідчого про закриття провадження прийнято передчасно, незаконно та підлягає скасуванню.
Крім того зазначають, що висновок судової авто-технічної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди було складено за відсутності в розпорядженні експерта повних відомостей щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме відеозапису, вилученого протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 20.08.2024 року.
Так, на думку апелянтів наявний в матеріалах кримінального провадження №12024162150000518 висновок судової авто-технічної експертизи є таким, що суперечить іншим матеріалам справи, а також слідчим не перевірено та не встановлено факт розмови ОСОБА_10 під час ДТП по телефону, як на цьому наполягали апелянти.
Також зазначають, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити. Також просила розглядати провадження за відсутності ОСОБА_6 .
Прокурор у судове засідання не з'явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, так само як і рішення слідчого судді за наслідками розгляду відповідних скарг, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності прокурора та ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається із аналізу оскаржуваної ухвали слідчого судді та матеріалів кримінального провадження, вказане рішення суду вимогам вищенаведеної статті відповідає з огляду на наступне.
З матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, якою просить скасувати постанову старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 31.03.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024162150000518 від 13 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 286 КК України, мотивуючи тим, що слідчий в оскаржуваній постанові необґрунтовано посилається на положення п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України як на підставу закриття кримінального провадження, оскільки слідчим не було здійснено всіх необхідних процесуальних (розшукових) дій для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Висновки зроблені передчасно, без вирішення питання про необхідність отримання усіх фактичних даних для висновку про отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень внаслідок власної вини, у кримінальному провадженні крім експертизи, не проведено всі необхідні слідчі дії та не допитано всіх осіб, які можуть володіти інформацією щодо обставин даного кримінального провадження. Так, з пояснень ОСОБА_10 вбачається, що останній не контролював дорожню обстановку, відволікся від керування своїм КТ3, не переконався у безпеці руху, виявив грубу необережність, виїжджаючи на перехрестя з метою повернути ліворуч. В письмових поясненнях ОСОБА_10 стверджує, що він "не помітив" ОСОБА_6 , проте на момент ДТП був сонячний день, ніщо не заважало ОСОБА_10 бачити дорогу. З фотознімків з місця події, вбачається, що зіткнення двох транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди сталося в область передніх фар. Таким чином, в момент зіткнення ОСОБА_6 вже перебував на перехресті і ОСОБА_10 , який, згідно його письмових пояснень, рухався з мінімальною швидкістю, повинен був його пропустити. Мінімальна швидкість автомобіля дорівнює швидкості меншої ніж швидкість пішохода та передбачає миттєву зупинку транспортного засобу, керованого уважним водієм, для запобігання зіткнення. Слідчим не перевірено та не встановлено факт розмови ОСОБА_10 під час ДТП по телефону, через що ОСОБА_10 відволікся від керування та спричинив ДТП, і що є порушенням підпункту б п.2.3 ПДР. Також, в постанові слідчого вказано, що в оглядом відеозапису ДТП встановлено, що мопед рухався не знижуючи швидкості, що може вказувати на відмову гальм КТ3, однак відповідної експертизи не будо зроблено. Однак, у разі виникнення технічної несправності КТЗ, яку водій не міг передбачати заздалегідь, наприклад, при відмові (порушенні працездатності) гальмівної системи експлуатованого належним чином КТ3, вини водія у настанні ДТП не буде. Ці обставини можуть бути встановлені висновком автотехнічної експертизи після дослідження КТЗ. Клопотання заявника про призначення відповідної експертизи залишено слідчим без уваги. Таким чином, постанова слідчого не містить достатніх даних щодо проведення слідчих дій, направлених на перевірку тверджень щодо вчинення кримінального правопорушення, а також не надана правова оцінка наявним матеріалам провадження.
Згідно матеріалів кримінального провадження, 18.12.2023 року ОСОБА_6 звернувся до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеської області із заявою про внесення відомостей до ЄРДР за фактом ДТП, яка відбулась 15.05.2023 року в м. Ізмаїлі по вул. Адмірала Холостякова кут вул. Грецька, між транспортним засобом мопед «Yamaha», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та автомобілем «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , в результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2024 року (справа № 946/2868/24) зобов'язано Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеської області нести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 18.12.2023 року за № К-1205 про вчинення кримінального правопорушення.
13.04.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2024 року (справа № 946/2868/24) відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 18.12.2023 року за № К-1205 про вчинення кримінального правопорушення внесено за № 12024162150000518, за ч. 1 ст. 286 КК України.
13.06.2024 року постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 відмовлено у визнанні ОСОБА_6 потерпілим по даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.06.2024 року (справа № 946/4857/24) відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 13.06.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні 12024162150000518 від 13 квітня 2024 року.
30.10.2024 року постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 кримінальне провадження № 12024162150000518 від 13 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 286 КК України закрито.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.02.2025 року (справа № 946/772/25) скасовано постанову старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 30.10.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024162150000518 від 13 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 286 КК України, з мотивів не вмотивованості постанови слідчого.
31.03.2025 року постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 кримінальне провадження № 12024162150000518 від 13 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 286 КК України закрито.
В обґрунтування постанови про закриття кримінального провадження слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування проводились ряд слідчих та процесуальних дій, в результаті яких встановлені підстави для закриття вказаного кримінального провадження.
Так, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження, що також узгоджується з матеріалами кримінального провадження, які були надані для огляду слідчому судді, у судовому засіданні встановлено наступне, а саме:
- огляд місця події від 15.05.2023 відповідно до якого зафіксована слідова інформація на місці пригоди, а також пошкодження на транспортних засобах;
- витребувано постанову Ізмаїльського міськрайонного суду № 946/5141/23 від 25.10.2023 відповідно до якої ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України;
- допит свідка ОСОБА_6 від 03.07.2024, в ході якого останній зазначив, що керуючи мопедом «Yamaha» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух по вул. Адмірала Холостякова в напрямку вул. Дмитрівська в м. Ізмаїл Одеської області та на нерегульованому перехресті з вул. Грецька сталось зіткнення із автомобілем «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , який здійснював рух по вул. Грецька в напрямку пр. Незалежності.
- допит свідка ОСОБА_10 від 04.07.2024, в ході якого останній зазначив, що керуючи автомобілем «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснював рух по вул. Грецька в напрямку пр. Незалежності та на не регульованому перехресті із вул. Адмірала Холостякова сталось зіткнення із мопедом «Yamaha» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 який не надав перевагу в русі автомобілю.
- судова транспортно-трасологічна експертиза (висновок експерта № СЕ-19/116-24/12218-ІТ від 08.07.2024) відповідно до якого зіткнення сталося на проїзній частині нерегульованого перехрестя вул. Адмірала Холостякова кут вул. Грецька в межах слідів гальмування автомобіля «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_2 в поздовжньому напрямку та на ділянці перед початком утворення сліду подряпин на проїзній частині в поперечному напрямку.
- оглядом відеозапису від 20.08.2024 року відповідно до якого, на відеозаписі відображається рух мопеду по вул. Адмірала Холостякова в напрямку вул. Дмитрівська в м. Ізмаїл Одеської області, який здійснює рух з однією швидкістю та не знижуючи її здійснює виїзд на перехрестя, після чого мопед по проїзній частині відлітає в правий бік по розташуванню камери відеоспостереження. У зв'язку із тим, що обмежена оглядовість камери відео спостереження зеленими насадженнями, а саме - деревами, момент зіткнення та рух автомобіля з подальшим рухом мопеду після виїзду на перехрестя не відображається;
- судова авто-технічна експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди (висновок експерта № СЕ-19/116-24/18473-ІТ від 22.10.2024 року) відповідно до якої: 1) у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; 2) у даній дорожній ситуації водій мопеду «Yamaha» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху України; 3) водій автомобіля «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 діючи відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України не мав технічної можливості запобігти зіткненню із мопедом «Yamaha» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 4) водій мопеду «Yamaha» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 діючи відповідно до вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти зіткненню із автомобілем «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_2 ; 5) в діях водія автомобіля «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 з технічної точки зору не вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку із настанням події цієї пригоди; 6) в діях водія мопеду «Yamaha» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 з технічної точки зору убачається невідповідність вимогам п. 16.12 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку із настанням події цієї пригоди.
Виходячи з викладеного, орган досудового розслідування за сукупністю доказів здобутих під час досудового розслідування повністю підтверджують порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 , а саме:
- п. 16.12, згідно з яким на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Таким чином, слідчим було встановлено, що всі зібрані докази не суперечать один одному та будь-яких інших обставин не виявлено.
Враховуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження внаслідок власної вини, а інші учасники пригоди тілесних ушкоджень не отримали, слідчий дійшов висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Таким чином, у ході досудового розслідування виконані всі необхідні слідчі та процесуальні дії, пов'язанні із збиранням та перевіркою доказів, тобто обставини події досліджено повно та всебічно, та можливість отримання додаткових доказів, які мають значення для кримінального провадження, вичерпана.
Після проведення всіх необхідних (слідчих) розшукових дій, 31.03.2025 року старшим слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Так, в п. 53 рішення у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р., заява №33949/02, ЄСПЛ зазначив, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26.10.1984 р., п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998 р., п. 45).
Окрім того, ст. 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України, яка розкриває одну із найважливіших засад кримінального провадження - принцип законності, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В свою чергу, ч. 4 ст. 38 КПК України встановлює, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Частиною 1 ст. 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із вимогами ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що поза увагою слідчого судді залишилось те, що кримінальне провадження закрито передчасно, з посиланням на те, що клопотання заявника про призначення відповідної експертизи з урахуванням відеозапису від 20.08.2024 року залишено слідчим без уваги, а також слідчим не були витребувані відомості на предмет наявності/відсутності факту розмови іншого учасника ДТП ОСОБА_10 під час зіткнення, на чому наполягав ОСОБА_6 , з огляду на наступне.
Так, під час судового розгляду встановлено, що після закриття кримінального провадження, 01.04.2025 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого із клопотанням про призначення експертизи, клопотанням про витребування відомостей від оператора мобільного зв'язку та клопотанням про призначення повторної експертизи, при цьому слідчий суддя вірно зауважив, що слідчий після закриття кримінального провадження позбавлений можливості проводити слідчі (розшукові) дії.
Також, під час судового розгляду, скаржником не зазначено та не доведено як саме могло вплинути для всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування не проведення, як того зазначає представник скаржника, вказані ним слідчі дії.
Стосовно твердження скаржника, що слідчим не перевірено та не встановлено факт розмови ОСОБА_10 під час ДТП по телефону, через що ОСОБА_10 відволікся від керування та спричинив ДТП, слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, що ОСОБА_10 під час руху транспортного засобу користувався засобами зв'язку, тримаючи їх у руці, як на тому наполягає ОСОБА_6 .
Твердження скаржника, що слідчим не була призначена експертиза для дослідження гальмівної системи мопеда «Yamaha», слідчий суддя оцінив критично з посиланням на те, що ОСОБА_6 у протоколі допита свідка від 03.07.2023 року зазначив, що 15.05.2023 біля 08:00 керував технічно справним мопедом «Yamaha», перед ДТП він не встиг застосувати гальмування, тобто ОСОБА_6 не зазначав про можливу відмову гальм.
Крім цього, на підставі розписки від 15.05.2023 року ОСОБА_6 отримав від працівників поліції мопеда «Yamaha», тому за тривалий період знаходження мопеда у скаржника, його технічний стан міг змінитися.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що підстави для обов'язкового призначення повторної авто-технічної експертизи, на якій наполягав ОСОБА_6 , передбачені ст. 332 КПК України відсутні, беручи до уваги, що судова транспортно-трасологічна експертиза (висновок експерта № СЕ-19/116-24/12218-ІТ від 08.07.2024), висновок експерта № СЕ-19/116-24/18473-ІТ від 22.10.2024 року, що мається в матеріалах провадження, у співвідношенні показаннями свідків дали вичерпні відповіді на поставлені перед експертами питання, в тому числі вказані у висновку обставини справи не потребують проведення повторної судової автотехнічної експертизи.
При цьому, апеляційний суд вважає, що у слідчого не було підстав для призначення повторної експертизи із урахуванням даних відеозапису від 20.08.2024 року, як на тому наполягає ОСОБА_6 , оскільки на відеозаписі момент зіткнення та рух автомобіля з подальшим рухом мопеду після виїзду на перехрестя не відображається, у зв'язку з чим вплинути на зроблені експертом висновки, відеозапис не міг.
Також, колегія суддів враховує, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду від 25.10.2023 року ОСОБА_6 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом ДТП, яка відбулась 15.05.2023 року в м. Ізмаїлі по вул. Адмірала Холостякова кут вул. Грецька, між транспортним засобом мопед «Yamaha», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та автомобілем «Land Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 .
Також, постановою суду від 25.10.2023 року було встановлено, що саме в діях ОСОБА_6 містяться ознаки порушення п.п. 16.12 ПДР.
Диспозицією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Враховуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження внаслідок власної вини, а інші учасники пригоди тілесних ушкоджень не отримали, слідчий дійшов висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки ОСОБА_6 не може бути у провадженні одночасно і потерпілим і підозрюваним/обвинуваченим.
Отже, на підставі проведених слідчих та оперативно-розшукових дій, слідчий у оскарженій постанові обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що кримінальне провадження закрито після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, доказів вчинення кримінального правопорушення не здобуто і можливості їх отримання вичерпані.
Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є законною та прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.
В основу постанови слідчого про закриття кримінального провадження покладено посилання на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, викладені проведені слідчі дії та чіткі підстави, для прийняття такої постанови.
Доказів на спростування висновків слідчого, слідчому судді та апеляційному суду не надані.
Апеляційний суд враховує, що в обґрунтування постанови слідчим зазначено, що в ході досудового розслідування факти і обставини, викладені в заяві ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів, з підстав, викладених вище вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що поза увагою суду залишилось те, що досудове розслідування проведено неповно та поверхнево, оскільки вони спростовується дослідженими матеріалами кримінального провадження та встановленими фактичними обставинами справи.
Апеляційний суд вважає, що особа, яка звернулася зі скаргою фактично ставить під сумнів результати досудового розслідування, проведеного органом досудового розслідування, однак до компетенції слідчого судді не відноситься вирішення питань про правильність і повноту встановлення вказаних особою, яка звернулася з скаргою обставин на стадії досудового розслідування, так як вищевикладене являється компетенцією органу досудового розслідування та процесуального керівника, які в подальшому приймають одне з рішень, передбачених ч.2 ст.283 КПК України.
Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає правильним висновок слідчого судді про те, що в судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили про необґрунтованість постанови слідчого про закриття кримінального провадження №12024162150000518, оскільки всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) дії в рамках кримінального провадження виконані, особою, яка подала скаргу не наводиться належних підстав, які б свідчили про неповноту проведення досудового розслідування та передчасність прийняття рішення слідчим про закриття кримінального провадження, не наведені такі підстави також і при апеляційному розгляді справи.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарг адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а такожскасування законної й обґрунтованої ухвали слідчого судді немає.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 24, 303, 304, 370, 404, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови від 31 березня 2025 року старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню №12024162150000518 від 13 квітня 2024 року за ч.1 ст. 286 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4