Провадження № 22-з/812/96/25
20 жовтня 2025 року м. Миколаїв
справа № 490/11131/23
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,
із секретарем - Колосовою О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Миколаївської міської ради про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради
про визнання права власності за набувальною давністю,
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року задоволено апеляційну скаргу Миколаївської міської ради, скасовано рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за набувальною давністю.
06 жовтня 2025 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява Миколаївської міської ради про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем при розгляді судом апеляційної скарги.
Заявник посилається на обов'язок позивача відшкодувати понесені ним витрати у розмірі 1 610, 40 грн, що були сплачені при зверненні до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено частинами 1 - 5, 8 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати, пов'язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову - на відповідача; уразі відмови у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1 .
01 липня 2025 року Миколаївська міська рада подала апеляційну скаргу на судове рішення та сплатила при цьому 1 610, 40 грн судового збору.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задоволено, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2025 року скасовано, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Отже, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України щодо покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховуючи те, що апеляційна скарга Миколаївської міської ради була задоволена, а рішення суду першої інстанції скасовано з постановленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, судові витрати Миколаївської міської ради підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Таким чином, заява Миколаївської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 1 610, 40 грн судових витрат підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву Миколаївської міської ради про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, понесених при розгляді судом апеляційної скарги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ 26565573) 1 610 (одну тисячу шістсот десять) грн 40 коп судових витрат, понесених при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча Н.О.Тищук
Судді: Т.Б.Кушнірова
Н.О.Шаманська
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2025 року