14.10.25
22-ц/812/1302/25
Справа №490/11668/23
Провадження № 22-ц/812/1302/25
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
14 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
із секретарем судового засідання - Повертайленко Ю.В.,
за участі представника позивача - Кірюхіна О.М.,
відповідача - ОСОБА_1 та її представника Вдовиченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни про витребування цивільної справи, допит свідків у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Вдовиченко Іриною Сергіївною на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2025 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частки майна подружжя
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частки майна подружжя.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості автомобіля Mazda CX-5, 2018 року випуску, державний реєстраційний номер державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 376 905, 38 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 5348,40 грн та судовий збір в розмірі 3769,05 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника Вдовиченко І.С ., посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції, є таким, що ухвалено на підставі неповного та необ'єктивного з'ясування обставин справи, а також наявних доказів та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Наступною ухвалою суду від 10 липня 2025 року закінчено підготовчі дії, які пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи і призначено цивільну справу до розгляду на 30 вересня 2025 року на 13.15 год.
19 вересня 2025 року до Миколаївського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко І.С. надійшла заява про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заява мотивована тим, що вказані свідки можуть підтвердити, що кошти, за які було придбано автомобіль є особистою власністю відповідачки, що спірний автомобіль було придбано у лютому 2022 року на час коли між позивачем та відповідачем було фактично припинено шлюбні відносини, вони не проживали разом, не вели спірне господарство, не мали спільного бюджету. Свідок ОСОБА_3 може підтвердити, що вона (відповідачка) надала їй у борг кошти, які остання отримала від продажу квартири, які їй були повернуті та використані для придбання транспортного засобу.
14 жовтня 2025 року до Миколаївського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко І.С. надійшло клопотання про витребування з Центрального районного суду м. Миколаєва матеріалів цивільної справи №490/5674/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу для дослідження матеріалів цієї справи у судовому засіданні під час апеляційного перегляду.
Клопотання мотивовано, що обставини припинення шлюбних відносин, викладені у позовній заяві мають значення для вирішення цієї справи та підлягають встановленню під час апеляційного розгляду, оскільки у мотивувальній чи резолютивній частинах рішення суду про розірвання шлюбу цій обставині не надано жодного правового висновку.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання про витребування цивільної справи та заяву про виклик свідків, вислухавши думку сторони відповідача, яка підтримала заявлене клопотання і заяву, просили про їх задоволення, сторону позивача, яка заперечувала проти їх задоволення, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
За правилом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За змістом частини 2-3 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
У клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (пункт 4 частини 2 статті 84 ЦПК України).
Частина 8 статті 83 ЦПК України визначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з вимогами частини 1 статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.
Частинами 1-3 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17.
У постанові Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 686/9366/20 (провадження № 61-8136св22) зазначено, що тлумачення пункту 6 частини 2 статті 356, частин 1-3 статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
За приписами частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченому статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 Верховний Суд вказав, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
На підставі викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання про витребування цивільної справи та дослідження її у судовому засіданні при розгляді цього позову не було заявлено ні відповідачем, ні її представником у суді першої інстанції. Причин, які унеможливлювали подачу такого клопотання до суду першої інстанції не зазначено.
Відповідно до положень пункту 7 частини 2 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги ні відповідачем, ні її представником ОСОБА_5 не було заявлено клопотання про витребування цивільної справи та долучення нових доказів в апеляційному провадженні, а саме копії позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Неподання клопотання про витребування цивільної справи та долучення доказів разом з апеляційною скаргою позбавляє іншу сторону можливості надати свої заперечення проти такого клопотання, що порушує її процесуальні права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність поважних причин не заявлення вказаного клопотання в суді першої інстанції у встановлений законом строк, тобто разом з поданням відзиву на позовну заяву, а також не заявлення такого клопотання при подачі апеляційної скарги.
Із огляду на викладене та враховуючи позицію Верховного Суду у справі №499/895/19 від 12 жовтня 2023 року, за змістом якої інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази.
З огляду на викладене вказане клопотання заявлено поза межами встановлених процесуальним законом строків. У встановлений законом строк апелянт не заявив клопотання про витребування матеріалів справи, як і не надала жодного обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, не вказала необхідності витребування матеріалів іншої цивільної справи у винятковому випадку.
Щодо заяви про допит свідків.
Відповідно до частини 1 статті 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення.
Відповідно до статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі ZIBERI AND OTHERS v ?THE FORMER YUGOSLAV REPUBLIC OF MACEDONIA від 23.05.2017 зазначено, що вимога справедливого суду не покладає на суд обов'язок заслухати свідка, тільки тому, що сторона заявила клопотання. Де сторона наполягає на участі в судовому засіданні свідків чи дослідженні інших доказів (наприклад, експертний висновок), це є прерогативою національних судів, щоб вирішити, чи є це необхідним або доцільним. Національний суд є справедливим, за умови дотримання положень Конвенції, також і у випадку відмови у виклику свідків, запропонованих захистом, наприклад, на тій підставі, що суд вважає їх показання навряд чи допоможуть у з'ясуванні істини.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 23 лютого 2024 року, представник відповідача адвокат Вдовиченко І.С. просила викликати в суд та допитати в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Справа до розгляду призначалася неодноразово, але за період з 12 березня по 12 вересня 2024 року жодного разу судове засідання не відбулося. У судове засідання призначене на 10 грудня 2024 року з'явився лише позивач, у судове засідання 02 квітня 2025 року позивач та його представник Кірюхін О.М. Представник відповідача була повідомлена про розгляд справи у вказані дати, проте у судове засідання ні відповідач, ні її представник не з'явилися, клопотань щодо неможливості явки у судове засідання не надали.
У судове засідання на 06 травня 2025 року представник відповідача надала клопотання та просила відкласти розгляд справи, оскільки вона перебуває у відряджені у м. Києві та приймає участь у слідчих діях. Доказів на підтвердження вказаних причин неявки не надала.
Як вбачається із протоколів судового засідання питання про виклик свідків вирішено не було.
Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою представник відповідача адвокат Вдовиченко І.С. у встановлений законом строк та порядку, визначеному пункту 7 частини 2 статті 356 ЦПК України не заявили клопотання про виклик та допит свідків. Звернувшись із заявою про виклик та допит свідків лише 19 вересня 2025 року не надала жодного обґрунтування неможливості її подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене клопотання представника відповідача адвоката Вдовиченко І.С. про витребування цивільної справи, заяву про виклик та допит свідків залишити без розгляду.
Надану до клопотання про витребування цивільної справи копія позовної заяви у цивільній справі №490/5674/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу слід повернути апелянту, з огляду на те, що нею не заявлено клопотання про його долучення, поновлення строків для долучення доказу, не обґрунтовано неможливість подачі цього доказу в установлений законом строк.
Керуючись статтями 81,84, 126, 381 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Іриною Сергіївною про витребування цивільної справи, допит свідків - залишити без розгляду.
Копію позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, долучену до клопотання про витребування цивільної справи, повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст ухвали складено 20 жовтня 2025 року.