“14» жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
представника третьої особи,
щодо майна якої вирішується
питання про арешт - адвоката ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2025 року про арешт майна.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково.
Накладено арешт на вилучене в ході проведення обшуку транспортного засобу Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ) майно, а саме: ноутбук Dell Vos7203501 (пароль 19901207), модель P90F з зарядним пристроєм, на якому міститься листування щодо руху військового майна - палива; транспортний засіб SkodaKaroq, д.н.з. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ), з позбавленням права на відчуження.
В решті клопотання відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Представник третьої особи - адвокат ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладання арешту на транспортний засіб SkodaKaroq, д.н.з. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ).
Апелянт зазначив, що автомобіль SkodaKaroq, д.н.з. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ) ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_8 за 300 000грн у технічно несправному стані. ОСОБА_7 має 2 дітей, чоловік працює на Західній Україні, вона не має посвідчення водія, тому до повної виплати за придбаний автомобіль періодично у відсутність чоловіка ОСОБА_8 дозволено користуватись автомобілем, возити ОСОБА_7 до школи та гуртків, так як їх діти навчаються разом.
До проведення обшуку декілька днів ОСОБА_8 користувалась вказаним автомобілем. ОСОБА_7 є добросовісним набувачем автомобіля, ніякої причетності до кримінальних правопорушень вона не має, в автомобілі ніяких знарядь злочину не було, яким шляхом ОСОБА_9 придбав автомобіль і за які кошти, вона не знає.
Вказує, що арешт транспортного засобу суттєво обмежує права власника. На думку апелянта, орган досудового розслідування не довів, що іншим способом можливо досягти мети кримінального провадження.
Вважає, що клопотання прокурора про арешт майна не містить достатнього обґрунтування та доказів, навіть відсутнє саме свідоцтво про право власності на автомобіль. Ухвала слідчого судді є формальною та без належних мотивів, що порушує право власності ОСОБА_7 .
Встановлені слідчим суддею обставини.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024152410000032 від 15.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 4 ст. 410 КК України.
Згідно підозри, в період 2020-2025 років начальником служби пального та мастильних матеріалів логістики військової частини НОМЕР_3 майором ОСОБА_10 допущено службову недбалість. Діючи за попередньою змовою з військовими посадовими особами військової частини НОМЕР_3 та Головного управління доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних сил України, ним привласнено військове майно, зокрема паливно-мастильні матеріали, для подальшого збуту.
26.09.2025 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 410, ч.4 ст. 425 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 26.09.2025 в ході проведення обшуку транспортного засобу Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ), а саме: ключі від авто; ноутбук Dell Vos7203501, модель P90F з зарядним пристроєм, на якому міститься листування щодо руху військового майна - палива; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_7 ; транспортний засіб SkodaKaroq, д.н.з. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ).
В обґрунтування вищезазначеного клопотання прокурор зазначив, що є достатні підстави вважати, що вказані речі мають суттєве значення для даного кримінального провадження, містять відомості, які можуть бути використані як доказ.
Частково задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на наступне майно: транспортний засіб Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_2 ) майно, з позбавленням права на відчуження, а також ноутбук Dell Vos7203501 з зарядним пристроєм, на якому міститься листування щодо руху військового майна - палива.
Слідчий суддя дійшов висновку, що з метою спеціальної конфіскації, існують підстави для накладення арешту на транспортний засіб Skoda Karoq, який перебував у користуванні дружини підозрюваного ОСОБА_10 , так як є підстави вважати, що вказане майно придбане за кошти, отримані та накопичені внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, слідчий суддя врахував, що з пояснень ОСОБА_7 в суді вбачається, що остання придбала автомобіль через невеликий проміжок часу за ціною значно нижчою за ринкову.
Позиції учасників судового розгляду.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвокат ОСОБА_6 , апеляційну скаргу підтримав.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів встановив таке.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя та суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 зазначеної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про накладення арешту на автомобіль, слідчий суддя достатньо мотивував рішення, врахувавши мету накладення арешту.
Майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами від 27.09.2025.
Слідчий суддя встановив, що з метою спеціальної конфіскації існують підстави для накладення арешту на транспортний засіб Skoda Karoq, який перебував у користуванні дружини підозрюваного ОСОБА_10 , так як є підстави вважати, що вказане майно придбане за кошти, отримані та накопичені внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За такого, висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене майно є вмотивованими.
Прокурором доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, і саме за таких умов може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на вказане майно.
Що стосується доводів апелянта про належність автомобіля ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає, що у даному провадженні арешт накладено на майно, оскільки є достатні підстави вважати, що воно придбано підозрюваним на кошти, здобуті злочинним шляхом.
У даному провадженні не може бути вирішено питання, чи є ОСОБА_7 добросовісним набувачем спірного майна та на яких підставах цей автомобіль був нею придбаний, про що зазначає апелянт.
Оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, вмотивованою та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, не вбачається.
Керуючись ст. 407, 422, 424, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м.Миколаєва від 02 жовтня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3