Справа № 991/10601/25
Провадження 1-кс/991/10686/25
15 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
детектива ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у межах кримінального провадження № 52024000000000101 від 05.03.2024,
1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене 09.10.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , у будинку АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Досудовим розслідуванням встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_9 (анкетні дані особи змінені на підставі постанови слідчого про застосування заходів безпеки).
ОСОБА_9 протягом 2024 року, побоюючись, що може бути безпідставно притягнутий до кримінальної відповідальності, обговорював деякі обставини кримінального провадження із своїм знайомим - адвокатом ОСОБА_8 .
10.02.2025 та 24.02.2025 ОСОБА_8 ініціював зустрічі з ОСОБА_9 , під час яких запропонував останньому декілька варіантів уникнення кримінальної відповідальності. Один з таких варіантів передбачав участь знайомих ОСОБА_8 прокурорів Офісу Генерального прокурора, які за надання неправомірної вигоди та залучення третіх осіб обіцяли допомогти із вирішенням питання про закриття кримінального провадження.
18.03.2025 ОСОБА_8 організував зустріч та познайомив ОСОБА_9 з одним із прокурорів Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_10 , таким чином залучивши його до процесу вирішення питання про закриття вказаного кримінального провадження. ОСОБА_10 запевнив учасників зустрічі, що зможе допомогти із закриттям вказаного кримінального провадження, оскільки має знайомства серед суддів ВАКС. Також ОСОБА_10 презентував ОСОБА_9 свій план закриття кримінального провадження, який полягав у необхідності подання до ВАКС скарги, яка має потрапити на розгляд заздалегідь обумовленому слідчому судді. Слідчий суддя повинен ухвалити рішення, яким буде з констатовано факт закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні та фактично зобов'язано орган досудового розслідування прийняти рішення у порядку ст. 284 КПК України.
09.06.2025 під час розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , останній повідомив, що уточнив у ОСОБА_10 остаточні умови для вирішення питання із закриттям кримінального провадження. ОСОБА_11 необхідно буде надати неправомірну вигоду у розмірі 3,5 млн. доларів США. При цьому 1,5 млн. доларів США необхідно надати прокурорам САП. Вказаними діями повинен зайнятися ОСОБА_8 , а 2 млн. доларів США необхідно буде надати, як неправомірну вигоду, суддям ВАКС. Половину зазначеної суми, тобто 1 млн. доларів США, необхідно надати до винесення рішення суддею ВАКС, а ще 1 млн. доларів США - після винесення такого рішення. При цьому, якщо прокурори САП не погодяться на отримання неправомірної вигоди, то за 1,5 млн. доларів США, залучені ОСОБА_10 особи, готові забезпечити у ВАКС винесення необхідного кінцевого рішення на користь ОСОБА_9 .
Під час зустрічі 10.06.2025, ОСОБА_10 , у присутності ОСОБА_8 , підтвердив ОСОБА_9 вказаний порядок надання неправомірної вигоди та повідомив, що саме він буде почергово отримувати неправомірну вигоду для подальшої передачі особам, які безпосередньо разом з ним працюватимуть над вирішенням питання про закриття кримінального провадження.
26.06.2025 ОСОБА_10 організував зустріч ОСОБА_9 з адвокатами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які, з його слів, займаються юридичним супроводом вирішенням питання ОСОБА_9 . Під час зустрічі, присутні обговорили стратегію захисту та необхідність отримання всіх матеріалів кримінального провадження, а також підписали договір про представництво інтересів ОСОБА_9 в суді.
Окрім того, після зустрічі з адвокатами, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 , що ОСОБА_12 , маючи особисті тісні зв'язки з суддями ВАКС, окрім юридичного супроводу, надав свою згоду у допомозі з вирішенням питання про закриття кримінального провадження за обумовлену вище суму неправомірної вигоди.
16.07.2025 на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 частину обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 100000 доларів США, для її подальшої передачі суддям ВАКС та пояснивши, що решту він розмістить у банківській чарунці визначеного банку.
Тобто, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_8 своїми умисними активними діями шляхом умовляння та переконання підбурили ОСОБА_9 до закінченого замаху на надання суддям ВАКС, неправомірної вигоди за прийняття рішення в інтересах ОСОБА_9
09.10.2025 за місцем проживання ОСОБА_8 , у будинку АДРЕСА_1 , проведено обшук під час якого виявлено і вилучено: мобільні телефони, грошові кошти, коробку чорного кольору з пластиковими картками, зливки металу жовтого кольору, ноутбук, пластикову картку.
Вилучене в ході обшуку може бути предметом спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання та має значення речового доказу, містить інформацію, що досліджується у кримінальному провадженні, необхідне для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Детектив в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав з наведених у ньому мотивів, просив задовольнити.
Власниця майна ОСОБА_5 та її представник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначили, що заперечують проти накладення арешту. Адвокат ОСОБА_4 вказав, що золоті зливки належать на праві приватної власності ОСОБА_5 та придбані за її особисті кошти, які вона отримала від продажу квартири. Щодо криптовалюти зазначив, що стороні захисту необхідний час для надання доказів того, що вона була придбана до подій, описаних у клопотанні.
2. Мотиви слідчого судді
Питання щодо підсудності слідчому судді ВАКС клопотань у межах кримінального провадження № 52024000000000101 від 05.03.2024 вирішувалось під час розгляду клопотання про проведення обшуку по справі № 991/10302/25. Також у межах зазначеної судової справи слідчим суддею перевірялося, що заявник - особа зі зміненими анкетними даними, дійсно є підозрюваним у кримінальному провадженні №52017000000000841, яке розслідується НАБУ.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
2.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя.
Згідно з пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення чи підлягає спеціальній конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2.2. Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Досудовим розслідуванням встановлено обставини того, що ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_8 своїми умисними активними діями шляхом умовляння та переконання підбурили ОСОБА_9 до закінченого замаху на надання суддям ВАКС, неправомірної вигоди за прийняття рішення в інтересах ОСОБА_9 .
09.10.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Відповідно до протоколу обшуку від 09.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 06.10.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: у будинку АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон «Аррlе iPhone 13 Рrо», модель MLTJ3ZA/A, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Аррlе iPhone SЕ», модель MP822HN/A, ІМЕІ НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Аррlе iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 та сім картка ТОВ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 ; коробку чорного кольору з пластиковими картками з номерами: АF36000002840414, АF36000002840422; ноутбук «НР» ENVYm6, с/н: CND2361W99, із зарядним пристроєм; пластикову картку з номером АF36000002840406. грошові кошти у сумі 25100 доларів США; зливки металу жовтого кольору, а саме: №049327 вагою 100 г - 1 шт; №АА026105 вагою 100 г - 1 шт; №916404 вагою 100 г - 1 шт; №505327 вагою 50 г - 1 шт; №462145 вагою 50 г - 1 шт; №733271 вагою 50 г - 1 шт; №748463 вагою 50 г - 1 шт; №122536 вагою 50 г- 1 шт; №027057 вагою 50 г- 1 шт; №027056 вагою 50 г - 1 шт; №716731 вагою 20 г - 1 шт; №1204682 вагою 1 унція - 1 шт; №800056 вагою 10 г - 1 шт; №487169 вагою 10 г -1 шт; №АА198562 вагою 5 г - 1 шт; №016251 вагою 5 г - 1 шт; №505328 вагою 50 г - 1 шт.
Постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_6 від 10.10.2025 майно, вилучене 09.10.2025 під час проведення обшуку, а саме: мобільний телефон «Аррlе iPhone SЕ», модель MP822HN/A, ІМЕІ НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Аррlе iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 та сім картка ТОВ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 ; коробку чорного кольору з пластиковими картками з номерами: АF36000002840414, АF36000002840422; ноутбук «НР» ENVYm6, с/н: CND2361W99, із зарядним пристроєм; пластикову картку з номером АF36000002840406; грошові кошти у сумі 25100 доларів США; блокнот жовтого кольору; аркуш із СІД фразами; копію підозри на ім'я ОСОБА_14 на 9 арк., проєкт скарги на 11 арк. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Таким чином, вказані речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, а стороною захисту не заперечується, що чорні картки «TANGEM WALLET», є холодними криптогаманцями, на яких може зберігатися криптовалюта. Водночас, серед вказаних коштів може бути перетворений предмет неправомірної вигоди, а тому слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання детектива на п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК.
Щодо посилання детектива на п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, слід зазначити, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Тому, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на мобільний телефон «Аррlе iPhone 13 Рrо», модель MLTJ3ZA/A, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Аррlе iPhone SЕ», модель MP822HN/A, ІМЕІ НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Аррlе iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 та сім картка ТОВ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 ; коробку чорного кольору з пластиковими картками з номерами: АF36000002840414, АF36000002840422; ноутбук «НР» ENVYm6, с/н: CND2361W99, із зарядним пристроєм; пластикову картку з номером АF36000002840406 може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів; на грошові кошти у сумі 25100 доларів США з метою спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, а на зливки металу жовтого кольору №049327 вагою 100 г - 1 шт; №АА026105 вагою 100 г - 1 шт; №916404 вагою 100 г - 1 шт; №505327 вагою 50 г - 1 шт; №462145 вагою 50 г - 1 шт; №733271 вагою 50 г - 1 шт; №748463 вагою 50 г - 1 шт; №122536 вагою 50 г- 1 шт; №027057 вагою 50 г- 1 шт; №027056 вагою 50 г - 1 шт; №716731 вагою 20 г - 1 шт; №1204682 вагою 1 унція - 1 шт; №800056 вагою 10 г - 1 шт; №487169 вагою 10 г -1 шт; №АА198562 вагою 5 г - 1 шт; №016251 вагою 5 г - 1 шт; №505328 вагою 50 г - 1 шт з метою конфіскації майна як виду покарання.
2.3. Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Частиною 4 статті 173 КПК визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Оскільки йдеться про речові докази, слідчий суддя вважає, що незастосування заборони користуватись, розпоряджатись майном призведе до втрати, знищення доказів.
Під час розгляду клопотання не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який у цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_8 .
Оскільки йдеться про обґрунтовану підозру, в тому числі у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування заборони користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке може бути предметом спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання та є речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024.
Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).
Посилання представника власника майна на придбання зливків золота за власний рахунок та надання під час судового засідання квитанцій, не підтверджує факт особистої приватної власності ОСОБА_5 щодо цих зливків, оскільки у квитанціях не вказано покупця. Щодо зазначення про спільну сумісну власність подружжя та накладення арешту на 1/2 вказаного у клопотанні детектива майна, слід зазначити, що під час розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні слідчий суддя не вирішує цивільно-правові спори та позбавлений можливості виділення часток у майні, набутому під час шлюбу.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива підлягає задоволенню.
Оскільки сторона обвинувачення очевидно має намір огляду вмісту носіїв інформації (мобільних телефонів та ноутбука), на які накладено арешт з метою збереження речових доказів, слідчий суддя звертає увагу на таке.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.
Дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання адвоката ОСОБА_8 був отриманий у слідчого судді за клопотанням заступника Генерального прокурора із визначенням чіткого переліку речей, речей і документів, дозвіл на відшукання яких надавався.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що законодавець передбачив участь представника ради адвокатів регіону під час обшуку з метою дотримання законодавчої вимоги про неможливість вилучення речей та документів, які становлять виключно адвокатську таємницю і не містять відомостей, що мають значення для досудового розслідування та не можуть бути отримані іншим шляхом. Зважаючи на те, що під час вилучення технічних пристроїв з'ясувати повний зміст даних, на місці є неможливим, відповідні завдання представника ради адвокатів регіону не були реалізовані у повному об'ємі з об'єктивних причин.
Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд комп'ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).
Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
На підставі викладеного, з огляду на те, що дані, які містяться на вилучених технічних пристроях можуть містити адвокатську таємницю, детектив, прокурор можуть проводити огляд даних, що вони вміщують, виключно з участю представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення відомостей, що становлять адвокатську таємницю та не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування. У випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо відношення тих чи інших даних виключно до адвокатської таємниці, такий огляд має бути припинений для надання можливості власникам майна звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з метою вирішення належності до адвокатської таємниці та відповідно відсутності потреби у подальшому арешті майна. Вказане відповідає практиці ЄСПЛ (Wieser and Bicos Beteiligungen GmbH v. Austria (заява № 74336/01).
З огляду на таке, слідчий суддя вважає за необхідне встановити заборону стороні обвинувачення здійснювати огляд зазначених носіїв інформації без присутності ОСОБА_8 або його представника та представника ради адвокатів регіону.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 09.10.2025, за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , у будинку АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон «Аррlе iPhone 13 Рrо», модель MLTJ3ZA/A, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон «Аррlе iPhone SЕ», модель MP822HN/A, ІМЕІ НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон «Аррlе iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 та сім картка ТОВ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 ;
- коробку чорного кольору з пластиковими картками з номерами: АF36000002840414, АF36000002840422;
- ноутбук «НР» ENVYm6, с/н: CND2361W99, із зарядним пристроєм;
- пластикову картку з номером АF36000002840406;
- грошові кошти у сумі 25100 доларів США;
- зливки металу жовтого кольору, а саме: №049327 вагою 100 г - 1 шт; №АА026105 вагою 100 г - 1 шт; №916404 вагою 100 г - 1 шт; №505327 вагою 50 г - 1 шт; №462145 вагою 50 г - 1 шт; №733271 вагою 50 г - 1 шт; №748463 вагою 50 г - 1 шт; №122536 вагою 50 г- 1 шт; №027057 вагою 50 г- 1 шт; №027056 вагою 50 г - 1 шт; №716731 вагою 20 г - 1 шт; №1204682 вагою 1 унція - 1 шт; №800056 вагою 10 г - 1 шт; №487169 вагою 10 г -1 шт; №АА198562 вагою 5 г - 1 шт; №016251 вагою 5 г - 1 шт; №505328 вагою 50 г - 1 шт.
Заборонити стороні обвинувачення здійснювати огляд мобільного телефону «Аррlе iPhone SЕ», модель MP822HN/A, ІМЕІ НОМЕР_3 ; мобільного телефону «Аррlе iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 та сім картки ТОВ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 ; ноутбука «НР» ENVYm6, с/н: CND2361W99, із зарядним пристроєм, а також скопійованої з них інформації, без присутності під час проведення такої процесуальній дії ОСОБА_8 або його представника та представника ради адвокатів регіону, крім випадку, коли цих осіб повідомлено про дату, час і місце її проведення у порядку, передбаченому для повідомлення про проведення обшуку в адвоката, але вони не прибули для участі в ній.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1