Справа № 991/10688/25
Провадження 1-кс/991/10772/25
17 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви про вчинення кримінального правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 05.10.2025 за вих. № 05/10/2025-2-2 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.
В обґрунтування скарги зазначив, що 05.10.2025 на електронну скриньку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав вищезазначену заяву про кримінальне правопорушення, однак, викладені у вказаній заяві відомості до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато, у зв'язку з чим заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У прохальній частині скарги просив судовий розгляд здійснювати без участі заявника.
Розгляд скарги призначений на 17.10.2025, про що належним чином повідомлено учасників.
17.10.2025 у судове засідання учасники не з'явились, були повідомлені про розгляд належним чином.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора та за відсутності заявника скарги, з огляду на зазначене останнім відповідне прохання в скарзі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядок внесення таких відомостей врегульований Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, згідно із п. 1 глави 2 розділу I якого вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, враховуючи їх зміст, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
З досліджених у судовому засіданні матеріалів, доданих до скарги, встановлено, що головою ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 05.10.2025 надіслано заяву за вих. №05/10/2025-2-2 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про вчинення кримінальних правопорушень.
У заяві ОСОБА_3 навів обставини, які, на його переконання, свідчать про наявність в діях певних осіб ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України. Так, зокрема заявник зазначив, що група юридичних осіб, зокрема ТОВ «Агрофірма Джулинка» (код ЄДРПОУ 03733750), ТОВ «Агрофірма Восход» (код ЄДРПОУ 25217752), ТОВ «Норма Трейд Груп» (код ЄДРПОУ 37089864), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (код ЄДРПОУ 44335551), ТОВ «Майлек» (раніше - ТОВ «Нортокс») (код ЄДРПОУ 45267870), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (код ЄДРПОУ 45028251), ТОВ «Агроенергоінвест» (код ЄДРПОУ 43311131), ТОВ «УкрАгроРесурс» (код ЄДРПОУ 32227053), ТОВ «Біокорн» (код ЄДРПОУ 45326878), ТОВ «Валекса Трейд» (код ЄДРПОУ 44824549), ТОВ «Аскет Шиппінг» (код ЄДРПОУ 35355771), ТОВ «Житниця Слобожанщини» (код ЄДРПОУ 39345594), ТОВ «Авантаж-7» (код ЄДРПОУ 42435174), а також іноземних структур HARVESTREAM AG (Швейцарія), COSMOPOLITAN TRADE & DEVELOPMENT SDN. BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина) під прикриттям колишнього Генерального прокурора України - ОСОБА_4 та його послідовника - ОСОБА_5 , директора Бюро економічної безпеки України - ОСОБА_6 та його попередника - в.о. директора Бюро економічної безпеки України - ОСОБА_7 , в.о. голови Державної податкової служби України - ОСОБА_8 , колишнього голову Державної податкової служби України - ОСОБА_9 , в.о. голову Державної митної служби України - ОСОБА_10 , екс голову Державної митної служби України - ОСОБА_11 , голову Державної служби фінансового моніторингу України - ОСОБА_12 , створили та реалізують стійку організовану злочинну схему у сфері міжнародної торгівлі та фінансових операцій. Злочинна організація діє за відпрацьованим алгоритмом: на території України фіктивно формуються обсяги сільськогосподарської продукції та іншого товару шляхом документального оформлення удаваних угод без реальних поставок; податковий кредит створюється на підставі підроблених первинних документів; далі здійснюється псевдоекспорт через іноземні компанії, у тому числі офшорні юрисдикції Швейцарії, Малайзії та Туреччини. Валютна виручка або взагалі не повертається в Україну, або використовується для подальшого відмивання доходів та формування фіктивних податкових зобов'язань. До забезпечення діяльності цієї схеми залучено ряд підконтрольних перевізників та експортерів, зокрема ТОВ «Валекса Трейд» (код ЄДРПОУ 44824549), що документально прикривають відсутність фактичного товарообігу. Судові матеріали та відкриті реєстри свідчать про наявність позовів, інвойсів, митних декларацій та контрактів, що використовуються виключно як інструмент легалізації руху коштів та подальшого їх виведення за межі України. Функціонування даної злочинної організації було б неможливим без очевидної та системної бездіяльності з боку Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України та інших уповноважених органів, зокрема колишнього Генерального прокурора України - ОСОБА_4 та його послідовника - ОСОБА_5 , директора Бюро економічної безпеки України - ОСОБА_6 та його попередника - в.о. директора Бюро економічної безпеки України - ОСОБА_7 , в.о. голови Державної податкової служби України - ОСОБА_8 , колишнього голову Державної податкової служби України - ОСОБА_9 , в.о. голову Державної митної служби України - ОСОБА_10 , екс голову Державної митної служби України - ОСОБА_11 , голову Державної служби фінансового моніторингу України - ОСОБА_12 . Йдеться про фактично неконтрольоване оформлення податкового кредиту за фіктивними операціями, відсутність належного валютного контролю, недокументування схем псевдоекспорту, а також невжиття заходів реагування навіть після отримання сигналів ризиковості платників та офіційних листів щодо неповернення валютної виручки. Є всі підстави вважати, що перелічені вище, та інші - неназвані окремі посадові особи контролюючих та правоохоронних органів умисно не виконують свої обов'язки, зловживають службовим становищем, створюють перешкоди у документуванні злочинних схем та фактично покривають діяльність організованої злочинної групи, отримуючи за це неправомірну вигоду. Така бездіяльність прямо суперечить інтересам державної служби, завдає значної шкоди національним інтересам України та сприяє подальшому відмиванню коштів, фінансуванню транснаціональних злочинних структур та підриву фінансової безпеки держави.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
За наведеного вбачається, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме:
- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України;
- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб'єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України, у той же час, слідчий суддя звертає увагу, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, не належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а відповідно і до сфери здійснення судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33-1 КПК України. Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження давати оцінку діям уповноважених осіб щодо невнесення відомостей про них до ЄРДР.
Із наведеного переліку кримінальних правопорушень лише кримінальні провадження щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, підсудні Вищому антикорупційному суду, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року.
Відповідно до вимог п. 1 Розділу ІІ зазначеного Положення, до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Як значив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року в справі №556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Із наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості заяви (повідомлення) та створює можливості їх перевірки.
Встановлений ст. 214 КПК України порядок початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про вчинення кримінального правопорушення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, та в тій же мірі забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень, захищаючи тим самим інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об'єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов'язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінальних правопорушень, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.
Поряд з цим, досліджена заява про вчинення кримінального правопорушення від 05.10.2025 не містить фактичних відомостей та об'єктивних даних, які б вказували на наявність у діях зазначених заявником осіб ознак кримінальних корупційних чи інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ. Викладені у заяві відомості щодо наявності у діях ряду фізичних осіб та представників органів державної влади ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, зводяться лише до висунення загальних припущень та домислів заявника без будь-якого посилання на діяння та обставини, які можна перевірити (підтвердити чи спростувати) в ході досудового розслідування та які були б достатні для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення. Зазначене позбавляє можливості уповноважених осіб органу досудового розслідування провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу саме кримінальних правопорушень.
На переконання слідчого судді, викладені в заяві від 05.10.2025 твердження про вчинення кримінальних правопорушень є занадто абстрактними та неконкретними, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння за певними статтями КК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 05.10.2025, не вбачається наявності обов'язкових ознак (зокрема об'єктивної сторони) кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов'язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування.
За наведеного, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена.
З урахуванням викладеного, підстави для зобов'язання уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно з заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 05.10.2025 відсутні.
Керуючись статтями 9, 214, 216, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1