Справа № 991/9780/25
Провадження 1-кс/991/9867/25
13 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши клопотання/заяви сторони захисту про допит свідків, про витребування доказів, про визнання доказів недопустимими при розгляді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_10 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 (далі - Кримінальне провадження).
Захисниками підозрюваного ОСОБА_10 - адвокатами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 до початку розгляду Клопотання по суті з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню, заявлено ряд клопотань, а саме:
1) про виклик та допит в якості свідків таких осіб:
- ОСОБА_11 - тимчасово виконуючого обов'язки начальника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України;
- прокурорів (експрокурорів) САП ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- детективів (ексдетективів) НАБУ ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ;
- ОСОБА_32 - начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва,
з метою з'ясування обставин щодо вжиття заходів з приводу місця перебування ОСОБА_10 ;
- ОСОБА_33 - експерта Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо обставин складання висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою № 1956 -Е від 23.11.2023;
- ОСОБА_34 - експерта Київського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» щодо обставин укладання та змісту висновків експерта ОСОБА_35 , якими сторона обвинувачення обгрунтовує розмір шкоди у Кримінальному провадженні;
- ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 щодо діяльності ТОВ «РСП «Столичний», обставин укладання Меморандуму від 15.01.2019, додаткової угоди до нього та розписок, а також їх зв'язків, у тому числі з підозрюваними у Кримінальному провадженні;
- ОСОБА_41 з метою усунення розбіжностей між доказами сторони обвинувачення та сторони захисту з приводу місця перебування ОСОБА_10 ;
2) про витребування:
- картки руху Кримінального провадження з метою встановлення фактичного перебігу кримінального провадження та дотримання процесуальних строків, визначених ст. 219 КПК України;
3) виключення доказів на підставі ч. 3 ст. 358 КПК України:
- протоколу огляду від 06.02.2025 (інформації з облікового запису Telegram ОСОБА_42 );
- протоколу огляду від 19.02.2025 (мобільного телефону ОСОБА_43 );
- протоколів огляду від 10.02.2025 (мобільного телефону ОСОБА_42 , електронної пошти ОСОБА_44 );
- протоколу огляду від 20.03.2025 (мобільного телефону ОСОБА_43 );
- протоколу огляду від 21.08.2025 (мобільного телефону ОСОБА_45 );
- протоколу огляду від 07.03.2025 (мобільного телефону ОСОБА_46 );
- протоколу огляду від 21.05.2025 (мобільного телефону ОСОБА_47 );
- протокол огляду від 20.08.2025 (копій техніки, виявленої та вилученої у ході обшуку 17.11.2021 у межах кримінального провадження № 52019000000000856);
- протоколу огляду від 12.04.2025 (мобільного телефону ОСОБА_48 );
- протоколу огляду від 14.07.2025 (відомостей з поштового серверу офісу, в якому здійснюють діяльність ОСОБА_49 та ОСОБА_50 );
- протоколу огляду від 11.04.2025 (моноблоку ОСОБА_45 );
- протоколу огляду від 25-28.08.2025 (мобільного телефону ОСОБА_45 );
оскільки їх долучено без додатків, які є невід'ємною частиною таких протоколів;
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 доводи своїх клопотань та клопотання інших захисників підтримали, просили їх задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявлені клопотання захисників підтримала, просила задовольнити.
Прокурор САП ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення усіх клопотань, заявлених захисниками.
У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_51 заперечував щодо задоволення вказаних клопотань. Зазначив, що на даній стадії Кримінального провадження не вбачається підстав для їх задоволення, зокрема при розгляді клопотання про продовження строку дії обов'язків.
Розглянувши заявлені захисниками клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
На стадії досудового розслідування кримінального провадження, розгляд клопотання про продовження строку дії обов'язків здійснюється слідчим суддею одноособово.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КПК України, головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово.
За ч. 1 ст. 321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Таким чином, з метою виконання завдань кримінального провадження та дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження, задля забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду Клопотання у розумний строк, слідчий суддя самостійно визначає порядок розгляду клопотань сторін, заявлених у судовому засіданні. При цьому, нормами Кримінального процесуального кодексу України встановлено необхідність розгляду таких клопотань з урахуванням думки інших учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, однак не покладено на слідчого суддю обов'язку розглядати кожне заявлене клопотання окремо.
Так, захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про витребування з метою встановлення фактичного перебігу кримінального провадження та дотримання процесуальних строків, визначених ст. 219 КПК України.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно матеріалів Клопотання, у межах Кримінального провадження ОСОБА_10 , в інтересах якого захисником заявлено вищезазначене клопотання, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
За такого, ОСОБА_10 має права та обов'язки, передбачені ст. 42 КПК України, зокрема збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази (п. 8 ч. 3 ст. 42 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Тобто, дана норма передбачає самостійне витребування стороною захисту необхідних їй доказів. Кримінальний процесуальний кодекс України не наділяє слідчого суддю на стадії досудового розслідування, на відміну від суду на стадії судового провадження, повноваженнями щодо витребування доказів за клопотанням сторони кримінального провадження.
Разом з тим, положення КПК України надають можливість, у тому числі стороні захисту, збирання доказів під час досудового розслідування шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій.
Таким чином, належним способом отримання стороною захисту необхідних їй документів є здійснення тимчасового доступу до таких документів.
Крім того, надання стороною обвинувачення доказів, їх обсяг, належить до дискреційних повноважень слідчого (детектива), прокурора, та в подальшому достатність таких доказів оцінюється слідчим суддею при вирішенні Клопотання по суті.
Посилання сторони захисту на положення ч. 3 ст. 358 КПК України як на підставу для виключення певних документів із числа доказів сторони обвинувачення є передчасним.
Відповідно до змісту зазначеної норми, право учасників судового провадження звертатися з клопотанням про виключення документа з числа доказів у зв'язку з сумнівами щодо його достовірності реалізується під час судового розгляду по суті, тобто на стадії судового провадження (розділ IV КПК України).
Водночас, доводи, наведені у клопотаннях сторони захисту про виключення документів із числа доказів, фактично зводяться до висловлення сумнівів у їх допустимості.
При цьому, статтею 89 КПК України визначено порядок визнання доказів недопустимими.
Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв'язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.
У клопотаннях про виключення доказів на підставі ч. 3 ст. 358 КПК України, захисниками висловлено припущення щодо можливої недопустимості доказів (протоколів огляду), яке не обґрунтоване жодними фактами чи доказами, що в свою чергу не свідчать про їх однозначну очевидну недопустимість, оскільки потребує оцінки у сукупності з іншими доказами та положеннями процесуального закону, які необхідно застосувати, у даному випадку, при розгляді Клопотання слідчим суддею на стадії досудового розслідування, а не судом під час судового розгляду.
Сам по собі протокол слідчої дії без додатків не вказує на недопустимість доказу, а оцінюється слідчим суддею в контексті їх достатності для підтвердження обставин, викладених у Клопотанні.
Що стосується клопотань про допит свідків, то слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Безпосередність дослідження показань, що передбачена ст.ст.23, 95, стосується отримання показань судом, тобто при судовому розгляді (глава 28 КПК України), і не стосується стадії досудового розслідування, оскільки протокол фіксації показів свідків є належним доказом на стадії досудового розслідування. Процесуальні дії під час досудового розслідування фіксуються, в тому числі, в протоколі (п.1 ч.1 ст.103 КПК України), тому протокол який ведеться під час вчинення стороною обвинувачення тієї чи іншої процесуальної дії є належним засобом її фіксації, в тому числі протокол допиту свідка.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя може допитати свідка у разі необхідності отримання важливих додаткових відомостей, або інших відомостей, які мають суттєве значення, якщо свідок не допитувався під час досудового розслідування. Але протокол допиту, в якому зафіксовані показання свідка, є належним доказом, який передбачений процесуальним законом на досудовому розслідуванні і не суперечить такій засаді кримінального провадження, як безпосередність отримання показань учасників кримінального провадження, оскільки така безпосередність стосується отримання таких показань судом, тобто в судовому провадженні.
У матеріалах Клопотання, наданих прокурором, міститься протокол допиту як свідка ОСОБА_52 .
Позиція сторони захисту стосовно необхідності допиту зазначеного свідка грунтується на необхідності перевірки показань свідка і можливого повідомлення свідком інших обставин, які мають значення для розгляду цієї справи.
Слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для допиту вказаного свідка, оскільки відсутні підстави сумніватися у достовірності його показань, зафіксованих в протоколі його допиту, а з'ясування у свідка інших обставин, не має суттєвого значення для прийняття рішення в цій справі.
Разом з тим, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 22.09.2025, ОСОБА_53 є підозрюваним у Кримінальному провадженні, а за такого він не може бути допитаний у процесуальному статусі свідка у цьому ж Кримінальному провадженні, оскільки це суперечить його процесуальним правам і гарантіям, зокрема праву відмовитись давати пояснення, показання (п. 5 ч. 3 ст. 42 КПК України).
Що стосується інших осіб, яких сторона захисту просить допитати у судовому засіданні, то слідчий суддя зазначає, що відсутні підстави вважати, що їх показання будуть мати значення для вирішення питання про обрання відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу.
Крім того, у разі необхідності сторона захисту має право (абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України) ініціювати питання щодо проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема допиту свідків, шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що долучені до Клопотання докази не є очевидно не допустимими, не порушують принцип законності, оскільки долучення їх до Клопотання ґрунтується на законі та не порушує права підозрюваного, на ефективний захист, а допит усіх заявлених захисниками осіб у судовому засіданні є недоцільним.
За такого, відсутні підстави для задоволення усіх вищезазначених клопотань сторони захисту.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотань/заяв про допит свідків, про витребування доказів, про визнання доказів недопустимими.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1