Провадження № 33/821/470/25 Справа № 701/711/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Маренюк В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
17 жовтня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А. за участю захисника Лисуненка М.В., розглянувши апеляційну захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Маньківського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року, якою -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 , 19.07.2025 року о 20 год. 10 хв., був затриманий по вул. Одеська що в с. Нестерівка, Уманського району, Черкаської області, за керування транспортним засобом "ВАЗ- 2101", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння обличчя) та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена, ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Маньківського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року, ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 04.08.2025 року - скасувати.
2. Провадження по справі закрити.
Вважає, дану постанову суду першої інстанції передчасною, оскільки не враховані та не досліджені всі обставини справи.
Вказує, що судом першої інстанції було проігноровано позицію сторони захисту, яку було викладено у клопотанні про закриття провадження у справі, судом не надано оцінки наведеним у даному клопотанні аргументам.
На відео з бодікамер не зафіксовано жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_2 , а його поведінка була адекватною для подій, що відбувались. На відеозаписі чітко видно, як ОСОБА_2 спокійно та адекватно обстановці розмовляє зі співробітниками поліції, без будь-яких порушень мови, координації рухів, тремтінь пальців рук тощо. Зафіксований на відеозаписі характер поведінки ОСОБА_2 під час спілкування з працівниками поліції не дає підстав для висновку про наявність у нього хоча б однієї з ознак алкогольного сп'яніння, передбачених Інструкцією № 1452/735, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відсутня повна хронологія дій, яка мала б бути зафіксована на нагрудній камері працівників поліції.
Відеозапис не відображає повну хорологію подій, яка мала місце 19.07.2025, що свідчить про недотримання вимог законодавства щодо фіксування правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ОСОБА_2 , 19.07.2025 року о 20 год. 10 хв., був затриманий по вул. Одеська що в с. Нестерівка, Уманського району, Черкаської області, за керування транспортним засобом "ВАЗ- 2101", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння обличя) та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена, ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 396568 від 19.07.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_2 , 19.07.2025 року о 20 год. 10 хв., був затриманий по вул. Одеська що в с. Нестерівка, Уманського району, Черкаської області, за керування транспортним засобом "ВАЗ- 2101", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння обличчя) та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена, ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.07.2025 року щодо ОСОБА_2 , де зафіксована відмова ОСОБА_2 , від огляду. (а.с.3);
- даними направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2025 року, де зафіксована відмова ОСОБА_2 , від огляду в лікарні, (а.с.4);
- даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських з місця події, на якому зафіксовано факт керування, зупинки та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку ОСОБА_2 (а.с.7).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_2 своєї вини, розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_2 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_2 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 396568 від 19.07.2025 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.07.2025 року щодо ОСОБА_2 , даними направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2025 року, де зафіксована відмова ОСОБА_2 , від огляду в лікарні, даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських з місця події, на якому зафіксовано факт керування, підстави зупинки та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 19.07.2025 року, працівниками поліції було зупинено автомобіль "ВАЗ- 2101", державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого не користувався ременем безпеки під час руху. Під час спілкування з водієм, ним виявився ОСОБА_2 було встановлено, що останній має ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння обличчя). Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, проте водій ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. В подальшому на водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що відеозапис є неналежним доказом по справі, є необґрунтованим.
Так, суд апеляційної інстанції вважає, що відеозапис є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб'єктивного ставлення і надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАГІ.
Доводи апелянта, про те, що на відео з бодікамер не зафіксовано жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_2 , а його поведінка була адекватною для подій, що відбувались, є також необґрунтованими, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 має явні ознаки алкогольного сп'яніння. Крім того, на запитання поліцейського чи вживав він алкогольні напої, останній самостійно повідомив, що вживав.
Доводи апелянта, про безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , є також необґрунтованими, оскільки згідно відеозапису, зробленому на бодікамеру інспектора поліції, після того як ОСОБА_2 , був зупинений 19.07.2025 року о 20 год. 10 хв., по вул. Одеська с. Нестерівка, Уманського району, Черкаської області, за керування транспортним засобом "ВАЗ-2101", державний номерний знак НОМЕР_2 , по причині того що водій не використовував пасок безпеки через його відсутність, а на пропозицію працівників поліції пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Крім того ОСОБА_2 не висловлював незгоду з діями працівників поліції та не висловлював будь яких скарг чи заперечень.
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При накладенні стягнення на ОСОБА_2 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 04.08.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову судді Маньківського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року, якою ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок