Справа № 346/3859/25
Провадження № 22-ц/4808/1519/25
Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.
Суддя-доповідач Бойчук
20 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадженнясправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»на рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2025 року під головуванням судді Васильковського В.В. у м. Коломия,
В липні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 101150616, згідно з умовами якого відповідачка отримала 8000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачкою не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму. Відповідачка зі свого боку не виконала умов кредитного договору.
Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. кредитного договору № 101150616 від 03.04.2021 позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 19.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 101150616 від 03.04.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 101150616 від 03.04.2021 були передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021 заборгованість відповідачки становить 37 490,40 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7760 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 29 730,4 грн; прострочена заборгованість за комісією - 0 грн. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідачки та виконання кредитних зобов'язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 13.06.2025.
Таким чином, первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до Договору відступлення прав вимоги від 19.08.2021 разом з матеріалами кредитної справи і довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідачка з якою укладено кредитний договір №101150616 від 03.04.2021 ідентифікований. Акцепт договору відповідачкою вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 37 490, 40 грн.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 101150616 від 03.04.2021, в сумі 14960 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі - 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі - 3 000 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.
Зазначає, що відповідачка здійснила волевиявлення щодо укладення кредитного договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір.
Підписання відповідачкою договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору.
Отже, відповідачка була у повній мірі поінформована про умови надання кредиту, що не заперечується позивачем.
Ініціювання укладення кредитного договору здійснено ОСОБА_1 шляхом заповнення анкети-заяви на кредит. Наступним кроком було її ознайомлення з умовами кредитного договору. У паспорті споживчого кредиту від 03.04.2021 викладенні основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформація, щодо строку кредитування орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.
Відповідачка підписала кредитний договір та була ознайомлена з строком кредитування, розміром відсоткових ставок та умовами кредитування та передбачала наслідки укладеного кредитного договору. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання такого договору.
Апелянт зазначає, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до пунктів кредитного договору та на умовах на які відповідачка надала свою згоду. Вона також погодилася з усіма визначеннями умовами та змістом, повністю розуміла їх. Зобов'язалася неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства, що є невід'ємною частиною договору.
Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором була передана позивачу від первинного кредитора ТзОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги від 19.08.2021.
Тобто після отримання права вимоги до відповідачки позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
ОСОБА_1 , правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що умовами кредитного договору від 03.04.2021 передбачені істотні умови кредитування, а саме: сума кредиту - 8 000 грн, процентна ставка - 3 % за кожен день користування кредитом. З такими умовами відповідачка ознайомлена, про що свідчить її електронно-цифровий підпис.
Через невиконання відповідачкою умов договору виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7760 грн, яка підтверджується розрахунком.
Щодо заборгованості за відсотками, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсотки слід стягнути в межах строку на який було надано позику, розрахувавши їх таким чином: 8000 (наданий кредит відповідачці) х 3 % (проценти на добу) х 30 (строк користування кредитом) = 7200 грн. Таким чином, загальна сума боргу становить - 14 960 грн, яка складається з: 7760 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 7 200грн - заборгованість за відсотками.
Апеляційний суд не погоджується з таки висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 03.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101150616, згідно з умовами якого: відповідачка отримала 8000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором (а.с. 13-20), що підтверджується копією графіку платежів (а.с. 21); копією паспорту споживчого кредиту № 101150616 (а.с. 22-23); копією анкети-заяви на кредит № 101150616 (а.с. 25-26).
Ініціювання укладення кредитного договору №101150616 від 03.04.2021 здійснено ОСОБА_1 шляхом заповнення анкети-заяви на кредит. Також відповідачка ознайомлена з умовами кредитного договору, які відображені в паспорті споживчого кредиту №101150616 де викладенні основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформація щодо строку кредитування орієнтованої реальної річної процентної ставки, а також орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.
Відповідно до копії довідки від 12.06.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 , підписано акцепт (договір) із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором:R66327, 03.04.2021, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_1 (а.с. 24).
Згідно з копією платіжного доручення № 26455022 ТОВ «Мілоан» 03.04.2021 здійснило на банківський рахунок ОСОБА_1 грошовий переказ у сумі 8 000 грн (а.с. 27).
Відповідно до копії виписки з особового рахунку за кредитним договором № 101150616 від 03.04.2021, внаслідок невиконання відповідачкою обов'язків, передбачених вказаним договором, станом на 23.06.2025 виникла заборгованість в розмірі - 37 490, 40 грн, яка складається з: 7 760 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 730, 40 грн - заборгованість за відсотками, станом на 23.06.2025 вказана заборгованість не погашена (а.с. 30).
Згідно з копією договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28.08.2023, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал», укладено вказаний договір, відповідно до якого: ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан», права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 31-47).
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже, як позивач так і відповідач мають право і зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому обставини визнані сторона не потребують доведення.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Як вбачається з матеріалів справи 03.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101150616.
Нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до зазначених у договорі умов, а саме:
п. 1.1. Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит;
п. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000 грн у валюті: Українські гривні;
п. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 03.04.2021 (строк кредитування) ;
п. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.05.2021;
п. 1.5. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7200.00 грн. в грошовому виразі та 1095.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15200.00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань;
п.п.1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово;
Підписавши кредитний договір, відповідачка погодилася з умовами договору та правилами надання споживчого кредиту та умовами його виконання, а саме: розміром кредиту, строком кредитування та з періодичністю платежів зі сплатою процентів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами.
Відповідно до п.п.1.5.2. договору споживчого кредиту проценти за користування кредитом: 7 200 грн, які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом;
П.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом;
П.1.7.Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього договору. Таким чином розрахунок заборгованості складає.
В п. 2.3. визначено умови пролонгації строку кредитування а саме:
п.п. 2.3.1. Продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:
п.п.2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства tengo.com.ua (далі сайт товариства) і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник мас вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах,проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.
Пунктом 2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Оскільки ОСОБА_1 продовжувала користуватись кредитними коштами після строку визначеним в п.1.3. кредитного договору, тому до неї застосовано пролонгацію на стандартних базових умовах передбачену п. 2.3.1.2. кредитного договору, а тому строк кредитування було продовжено на 60 днів з відповідними нарахуванням відсотків визначених договором.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 03.04.2021 відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 8 000 грн.
У період з 04.04.2021 по 03.05.2021 (30 днів) щодня нараховується процент у розмірі 3,00% від тіла кредиту, які визначені п. 1.3. та п. 1.5.2. кредитного договору, що станом на 03.05.2021 становлять 7 200 грн.
У період з 04.05.2021 - 29.05.2021 (26 днів) відбулася пролонгація на стандартних (базових умовах) за якої щодня нараховувалися проценти у розмірі 5,00 % від тіла кредиту, які визначені п. 2.3.1.2. та п.1.6. кредитного договору, що станом на 29.05.2021 становлять
10 400 грн.
Пролонгація на пільгових умовах відбулася 29.05.2021 на 3 дні відповідно до пп. 1.5.2. та 2.3.1.1 кредитного договору. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою було сплачено: 240 грн тіла кредиту, 240 грн комісії за пролонгацію пільгового періоду та 1 760 грн процентів по кредиту. Тому нараховано процентів за пролонгацію на пільгових умовах становила 698,40 грн ((7 760*3,00%) *3 дні).
Пролонгація на стандартних (базових умовах) відбулася у період з 02.06.2021-05.07.2021 (34 дні) за який щодня нараховується процент 5,00% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1.2. та п.1.6. кредитного договору станом на 05.07.2021 становила 13 192,00 грн ((7760*5,00%)*34 дні).
По закінченню строку кредитування заборгованість відповідачки складалася з тіла кредиту - 8000 грн, відсотків за користування кредитом - 7200 грн, відсотків за пролонгацію на стандартних (базових) умовах - 10 400 грн + 13 192 грн = 23 592 грн та відсотків за пролонгацію на пільгових умовах 698,40 грн.
З урахуванням вищенаведеного загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживче кредитування становить 37 490,40 грн (8 000 грн + 7 200 грн + 23 592 грн + 698,40 грн - 240 грн - 1 760 грн).
Така сума заборгованості узгоджується з наданими позивачем доказами у справі.
Тому вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором №101150616 від 03.04.2021 у розмірі 37 490,40 грнє обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що ОСОБА_1 повідомила суд першої інстанції, що вона сплатила заборгованість, яку просив стягнути позивач. На підтвердження цього відповідачка надала довідку позивача від 03.09.2025 про відсутність до неї претензій за договором № 101150616, яка міститься у матеріалах справи. Такі дій відповідачки підтверджують визнання нею боргу у визначеному позивачем розмірі.
Апеляційний суд приходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову та відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 101150616 від 03.04.2021 у заявленому позивачем розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний суд приходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.
У зв'язку з наведеним, апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором та провести перерозподіл судових витрат.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило судовий збір у розмірі 2 442,40 грн. При подачі апеляційної скарги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. Оскільки апеляційний суд задовольнив вимоги апеляційної скарги, тому сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на його користь з відповідачки у розмірі 6 056 грн.
Також вбачається, що позивачем здійснені витрати пов'язані правничою правовою допомогою, які також підлягають розподілу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги №0605 від 06 травня 2025 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія ««Кредит-Капітал» та адвокатським обєднанням «Апологет» (а.с.56), ордер на надання правової допомоги серії ВС №1370094 від 06 травня 2025 року (а.с.57), акт №1501 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 23.06.2025 (а.с. 58), детальний опис надання послуг від 23.06.2025 до акту №1501.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з відповідачки у визначеному позивачем розмірі.
Вбачається, що адвокат Усенко М.І. надавав правову допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в суді першої інстанції.
З огляду на подані представником ТОВ «Фінансова компанія ««Кредит-Капітал» процесуальні документи, доказове наповнення матеріалів справи та їх обсяг, враховуючи виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, затрачений час, апеляційний суд вважає, що обґрунтованими є витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн, які слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором про споживче кредитування) №101150616 від 03.04.2021 задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 79018) 37 490,40 грн заборгованості за кредитним договором (договором про споживче кредитування) №101150616 від 03.04.2021.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 6 056 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин