Справа № 348/278/24
Провадження № 22-ц/4808/1304/25
Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я.
Суддя-доповідач Мальцева
14 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючогосудді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,
секретар Кузів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марчака Юрія Івановича на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Ланчинської селищної ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації,повернення земельної ділянки площею 0,50 га,
У лютому 2024 року заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , Ланчинської селищної ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації,повернення земельної ділянки площею 0,50 га.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням Добротівської сільської ради Надвірнянського району від 28.08.2009 №382/23/09 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га в урочищі «Добротівська гора» у с.Добротів Надвірнянського району на підставі розробленої технічної документації із землеустрою присвоєно кадастровий номер -2624081601:62:001:0015.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 03.09.2010 видано державний акт серії ЯК №849640 на право власності на земельну ділянку площею 0,50 га, яка розташована в урочищі «Добротівська гора», с. Добротів, Надвірнянського району.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 360022409) на час пред'явлення позову право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, не зареєстровано.
Згідно з інформацієй Ланчинської селищної ради від 03.11.2023 земельна ділянка, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка розташована в урочищі «Жбир» Добротівської гори с.Добротів, знаходиться в межах пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII» у межах населеного пункту с. Добротів.
Спірна земельна ділянка розташована в межах пам'яток археології місцевого значення - «Поселення Делятин VI та Делятин XII», які взяті на облік рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.01.1989 № 9. Охоронний номер пам'ятки «Поселення Делятин VI» - 753, пам'ятки «Поселення Делятин XII» - 758.
На пам'ятку археології місцевого значення - «Поселення Делятин VI» у 2008 році виготовлено паспорт об'єкту культурної спадщини та його облікову картку, якими визначено площу (охоронну зону та територію) вказаної пам'ятки та її місце розташування. Крім того, зазначено характеристику (опис) об'єкта культурної спадщини, що був виявлений.
Також на пам'ятку археології місцевого значення - «Поселення Делятин XII» у 2008 році виготовлено паспорт об'єкту культурної спадщини та його облікову картку, якими визначено площу (охоронну зону та територію) вказаної пам'ятки та її місце розташування. Крім того, зазначено характеристику (опис) об'єкта культурної спадщини, що був виявлений.
Окрім того територія пам'яток археології місцевого значення -«Поселення Делятин VI та Делятин XII» занесена у генеральний план населеного пункту с. Добротів.
Згідно з інформацією сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_2 від 12.12.2023 при накладенні меж земельної ділянки, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка належить ОСОБА_1 , на викопіювання з генерального плану с.Добротів підтверджено повне накладання (розташування) спірної земельної ділянки на територію пам'яток археології місцевого значення - «Поселення Делятин VI та Делятин XII».
Розташування земельної ділянки в межах пам'ятки археології виключає можливість її перебування у приватній власності.
Крім того, технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,50 га (кадастровий номер 2624081601:02:001:0015), з уповноважним органом охорони культурної спадщини не погоджувалась.
Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення:, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Зважаючи на викладене, Державний акт серії ЯК № 849640 від 03.09.2010 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2624081601:02:001:0015), яка розташована в урочищі «Добротівська гора», с. Добротів, Надвірнянського району, виданий на підставі рішенням Добротівської сільської ради Надвірнянського району від 28.08.2009 № 382/23/09, має бути визнаний недійсним.
Відповідно державна реєстрація земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га (кадастровий Номер 2624081601:02:001:0015) підлягає скасуванню у відомостях Державного земельного кадастру.
Право власності держави, зокрема, на пам'ятку археології установлене законом, а тому не потребує доказування правового титулу, що вказує на відсутність підстав використання правових механізмів захисту, передбачених ст. ст. 387, 388 ЦК країни.
Тобто, заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам'ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння та порушення права власності держави.
Таким чином, спірна земельна ділянка площею 0,50 га (кадастровий номер 2624081601:02:00,1:0015), яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 має бути повернута державі в особі Надвірнянської районної державної адміністрації.
Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Добротівської сільської ради Надвірнянського району від 28.08.2009 № 382/23/09, яким ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га, розташовану в урочищі «Добротівська гора» у с. Добротів Надвірнянського району. Визнати недійсним державний акт серії ЯК №849640 від 03.09.2010 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2624081601:02:001:0015), розташовану в урочищі «Добротівська гора», с. Добротів Надвірнянського району. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, що знаходиться у с.Добротів Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. Зобов'язати ОСОБА_1 повернути у державну власність в особі Надвірнянської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номером 2624081601:02:001:0015, у с.Добротів Надвірнянського району, відшкодувати витрати на судовий збір.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2025 року позов заступника керівника Івано-Франківськоїобласної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Ланчинської селищної ради, про визнання незаконним та скасування рішення, недійсним державного акту, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки площею 0,50га задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Добротівської сільської ради Надвірнянського району від 28.08.2009 № 382/23/09, яким ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га, яка розташована в урочищі «Добротівська гора» у с. Добротів Надвірнянського району.
Визнано недійсним державний акт серії ЯК №849640 від 03.09.2010 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2624081601:02:001:0015), яка розташована в урочищі «Добротівська гора», с. Добротів, Надвірнянського району.
Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка знаходиться у с. Добротів Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути у державну власність в особі Надвірнянської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка розташована у с. Добротів Надвірнянського району.
Стягнуто з Ланчинської селищної ради на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 6056 грн 00коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 6056 грн..
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Марчак Ю.І. безпосередньо до апеляційного суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2025 року скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем та законним власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50га., яка знаходиться на території Добротівської сільської ради з кадастровим номером: 2624081601:02:001:0015, в урочиші «Добротівська гора» у с.Добротів, Надвірнянського району і належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯК N°849640 виданого 03.10.2010року. При цьому не встановлено жодного факту підроблення або фальсифікації ОСОБА_1 документів, на підставі яких вона набула право власності на спірну земельну ділянку.
Вказує, що позов подано неналежним позивачем у справі, оскільки предметом позову є захист прав власності на земельну ділянку пам'ятки археології місцевого значення, тому державна установа, на яку покладено обов'язок здійснювати охорону пам'ятки археології місцевого значення повинна бути Управління культури національностей та релігії Івано-Франківської ОДА, а не Надвірнянського РДА. Первинним нормативним актом, яким були взяті під охорону пам'ятки культурної спадщини «Поселення Делятин VI та ДелятинXII» є рішення виконавчого комітету Івано-Франківської ради народних депутатів від 24.01.1989 року №9. Жодного нормативного акта про передачу повноважень щодо охорони пам'ятки культурної спадщини від Управління культури національностей та релігії Івано-Франківської ОдА до Надвінянської РДА немає. Твердження про передачу повноважень органу охорони культурної спадщини до Надвірнянської РДА є необґрунтованими, оскільки розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 06 квітня 2023 року №127 передано тільки повноваження щодо укладання охоронних договорів.
Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки позов подано в порядку негаторного позову, при цьому відповідач є добросовісним набувачем, що підтверджується рішенням Добротівськогої сільської ради від 28 травня 1996 року №382/29/09, технічним завданням, де вказано, що підставою для виконання робіт є вказане рішення, та державним актом серії ЯК №849640, а не рішення Добротівської сільської ради Надвірнянського району від 28.08.2009 № 382/23/09, яке є предметом позову.
Законодавством передбачено, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у приватній власності, проте ніхто не ініціює укладення з нею охоронний договір щодо вказаної спірної земельної ділянки. Також передбачено оплатне вилучення земельних ділянок на яких розміщені пам'ятки археології, проте позивачем помилково заявлено вимоги про повернення у державну власність в особі Надвірнянської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка розташована у с. Добротів Надвірнянського району, тобто в порядку негаторного замість віндикаційного позову. Оскільки прокурор обрав неналежний спосіб захисту, тому позов задоволенню не підлягає.
Крім того, при ухваленні рішення, судом першої інстанції порушено вимоги процесуального права, оскільки взяті до уваги докази, які не підтверджують підстави задоволення позову. Так, посилання позивача на докази знаходження об'єкта пам'ятки культурної спадщини «Поселення Делятин VI та ДелятинXII» №753 та №758 є юридично неправильним. Позивачем не надано копій документів, на підставі яких Міністерством культури України було видано нормативний акт - Наказ від 30.01.2024року «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, яким присвоєно відповідні охоропні помери пам'яткам археології місцевого значення «Поселения Делятии VI» охоронний помер 1607-1Ф та «Делятин ХІІ» охоронний номер 1613-ІФ». Тобто позивач не надав належні докази, на підставі яких присвоєно відповідні охоронні номери пам'яткам археології місцевого значення «Поселення Делятии VI» охоронний помер 1607-1Ф та «Делятин ХІІ» охоронний номер 1613-ІФ», не підтверджено місця знаходження вказаних пам'яток та на кого покладено обов'язок по їхньому збереженню та охороні.
Твердження позивача, що земельна ділянка ОСОБА_1 на території Добротівської сільської ради плошею 0,50 га, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015 накладасться на пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Делятии VI охоронний номер 1607-ІФ та Делятин ХП охоронний номер 1613- ІФ», є голослівним і нічим не підтверджене. А посилання суду на генплан села Добротів та на лист ФОП ОСОБА_2 , як про докази , що підтверджують накладення земельної ділянки ОСОБА_1 на території Добротівської сільської ради площе 0,50га, не заслуговують на увагу, оскільки підтвердженням про охоронні зони памяток культурної спадщини є дані, які внесені до Державного земельного кадастру, які в матеріалах справи відсутні.
Позивач вважає, що оскаржене судове рішення не може вважатись законним і обґрунтованим, тому просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заступник керівника обласної прокуратури Івано-Франківської області Олійник Х подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечує.
Вказує, що небгрунтованими є доводи апелянта в частині неправильного зазначення прокурором у позовній заяві рішення органу місцевого самоврядування, яким ОСОБА_1 передано у власність спірну земельну ділянку. Зокрема, представник відповідачки зазначив, що таким рішенням рішення Добротівської сільської ради від 28.05.1996, а не 28.08.2009, яке є предметом розгляду суду у вказаній справі. У той же час, під час пред'явлення позову прокурором долучено до позовної заяви наявні викопіювання із матеріалів технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 та рішення Добротівської сільської ради від 28.08.2009, яким уточнено рішення вказаної сільської ради від 28.05.1996, та саме ним передано ОСОБА_1 у приватну власність спірну земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства.
Крім того, доводи апеляційної скарги про неналежного позивача - Надвірнянської РДА спростовуються листом Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 06.11.2023 яким визначено, що обласна адміністрація не є розпорядником земель державної власності у межах населеного пункту, а такі повноваження здійснюють районні державні адміністрації. 3 огляду на викладене доводи представника відповідача щодо відсутності підстав звернення до суду в інтересах Надвірнянської райдержадміністрації є безпідставними. Крім того, уповноважена здійснювати заходи щодо забезпечення охорони пам'яток культури спадщини на відповідних територіях територіальних громад.
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам'ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. За таких обставин позивач вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Заволодіння громадянами та юридичними особами землями історико-культурного призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (оформлення права власності) є неможливим в силу закону.
На час звернення до суду з позовом прокурор керувався чинним, на той час, законодавством та відповідною сформованою судовою практикою, яка передбачала звернення до суду саме із негаторним позовом
Безпідставним є твердження апелянта, яким останній ставить під сумнів фактичне місце розташування пам'яток археології та їх приналежність до спірної земельної ділянки відповідача, оскільки згідно інформації Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 03.11.2023 вих No 947-02.2-09 встановлено, що на території Ланчинської ОТГ Надвірнянського району розташовані землі історико-культурного призначення, на яких розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення Делятин VI та Делятин ХП, які рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.01.1989 N9 взяті на облік та на які у 2008 році ДП «Культурна спадщина Прикарпаття» ОАСУ Інститут Археології НАНУ виготовило облікову документацію.
Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.01.1989 N 9 «Про взяття на державний облік і під охорону пам'яток археології області» вирішено взяти на облік і під охорону пам'ятки археології, що знаходяться на території області, згідно з переліком, представлених управлінням культури облвиконкому. Так взяті на облік та охорону, в тому числі взяті на облік поселення Делятин VI яке згідно переліку розташоване в ур. Жбир - 4км півн-схід від села та Делятин Х, розташоване в ур. Жбир - 4км півн-схід від села Згідно інформації Ланчинської селищної ради від 03.11.2023 земельна ділянка, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка розташована в урочищі «Жбир» Добротівської гори с. Добротів розташована в межах пам'ятки археологі місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII» та знаходиться у межах населеного пункту с. Добротів. Спірна земельна ділянка розташована в межах пам'яток археології місцевого значення - «Поселення Делятин VI та Делятин ХП», які взяті на облік рішенням Івано- Франківської обласної ради від 24.01.1989 N 9. Охоронний номер пам'ятки Делятин VI» - 753, пам'ятки «Поселення Делятин Х» - 758.
Окрім того, територія пам'яток археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин ХП» занесена у генеральний план населеного пункту с. Добротів.
Крім того, не обґрунтоване є посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції належним чином досліджено всі докази, дано їм повну, всебічну та об'єктивну оцінку, які долучені відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України.
Просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2025 року залишити без змін.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Марчак Ю.І. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Прокурор відділу представництва інтересів держави в суді Івано-Франківської обласної прокуратури Піварчук А.М. не визнав апеляційну скаргу.
Відповідач ОСОБА_1 та представник Ланчинської селищної ради до суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Марчака Ю.І., заперечення прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступного.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.
Матеріалами справи встановлено, що що рішенням Добротівської сільської ради Надвірнянського району від 28.08.2009 № 382/23/09 «Про уточнення рішення від 28.05.1996 року Про передачі земельних ділянок у власність громадянам» ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га, яка розташована в урочищі «Добротівська гора» у с. Добротів Надвірнянського району. ( а.с. 52 т.1
На замовлення ОСОБА_1 ДП «Івано-Франкіський науково-дослідний та проектний інститу землеустрою» ПП «Аксіома» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та території Добротівської сільської радм Івано-Франківської області с. Добротів ,Добротівська Гора (т.1а.с.66-69,т.2-26-39).
03.09.2010 на підставі рішення сесії Добротівської сільської ради № 382/23/09 від 28.08.2009р. та технічної документації із землеустрою відповідач ОСОБА_1 отримала державний акт серії ЯК № 849640 на право власності на земельну ділянку площею 0,50 га, яка розташована в урочищі «Добротівська гора», с. Добротів, Надвірнянського району. Цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Вид використання земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.(а.с 69 т.1).
Відповідно до викопівання з карти формування території с. Добротів земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться в межах населенного пункту с. Добротів, ур. Добротівська гора, площею 0,50га для ведення особистого селянького господарства (а.с. 53 т. 1).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку переданій відповідачу ОСОБА_1 -земельній ділянці, площею 0,5000га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо відведення земельногї ділянки присвоєно кадастровий номер -2624081601:02:001:0015 (а.с. 70 т.1 ).
Згідно з даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, дата державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК 03.09.2010.
Документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу місцевого самоврядування Добротівської ради, Надвірнняського району Івано-Франківської області від 28.08.2009р № 382/23/09. (а.с. 70-71 т.1).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 360022409) вбачається, що право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, не зареєстровано.( ас.72 т.1).
Відповідно до рішення Ланчинської селищної ради ОТГ від 30.07.2017 № 10/1/2017 «Про початок реорганізації Добротівської сільської ради шляхом приєднання до Лачинської селищної ради» вирішено почати процедуру реорганізації Добротівської сільської ради шляхом приєднання до Ланчинської селищної ради. Ланчинська селищна рада є правонаступником всього майна , прав та обов'язків Добротівської сільської ради (а.с. 55-56 , т.1 ).
Відповідно до інформації Ланчинська селищна ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 03.11.2023 вих № 947-02.2-09 встановлено, що на на території Ланчинської ОТГ Надвірнянського району розташовані землі історико- культурного призначення, на яких розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення Делятин VI та Делятин XII, які рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.01.1989 №9 взяті на облік та на які у 2008 році ДП'Культурна спадщина Прикарпаття» ОАСУ Інститут Археології НАНУ виготовило облікову доментацію ( а.с. 28 т. 1).
Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.01.1989 № 9 « «Про взяття на державний облік і під охорону пам'яток археології області» взято на облік і під охорону пам'ятки археології, що знаходяться на території області, згідно з переліком, представленим управлінням культури облвиконкому. Так, взяті на облік та охорону, в тому числі, поселення Делятин VI, яке згідно з переліком розташоване в ур. Жбир -4км півн-схід від села та Делятин XII, розташоване в ур. Жбир -4км півн-схід від села ( а.с.136-138,т1).
Згідно з інформацією Ланчинської селищної ради від 03.11.2023 земельна ділянка, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка розташована в урочищі «Жбир» Добротівської гори с. Добротів розташована в межах пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII» та знаходиться у межах населеного пункту с. Добротів. Спірна земельна ділянка розташована в межах пам'яток археології місцевого значення - «Поселення Делятин VI та Делятин XII», які взяті на облік рішенням Івано-Франківської обласної ради від 24.01.1989 № 9. Охоронний номер пам'ятки Делятин VI» - 753, пам'ятки «Поселення Делятин XII» - 758.
На вказані пам'ятки археології місцевого значення ДП «Культурна спадщина Прикарпаття» ОАСУ Інститут археології НАНУ у 2008 році виготовлено паспорти об'єктів культурної спадщини та облікові картки з картографічними матеріалами.
На пам'ятку археології значення -Делятин VI» у 2008 році виготовлено паспорт об'єкту культурної спадщини, його облікову картку, якими визначено площу (охоронну зону вказаної пам'ятки та її місце розташування. Крім того, зазначено опис об'єкта культурної спадщини, що був виявлений. Місце розташування с.Добротів Надвірнянського району, охоронний номер 753(т.1 а.с.32-40).
Також на пам'ятку археології місцевого значення-Делятин XII у 2008 році складено облікову картку, якою визначено площу - охоронну зону вказаної пам'ятки та її місце розташування. Крім того, зазначено опис об'єкта культурної спадщини, що був виявлений. Місце розташування с. Делятин, ур Жбир 4км на пн-сх від селища охоронний номер 758. А Згідно паспорта пам'ятка археології - памятка археології поселення Делятин XII»зазначено розташування ур Жбир в с. Добротів ( т.1 а.с. 41-46).
Окрім того, територія пам'яток археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII» занесена у генеральний план населеного пункту с. Добротів.
Відповідно до листа Управління культури, національностей та Франківської обласної державної адміністрації від 27.10.2023 Управлінням не погоджувалось вилучення земель, що є вищезазначених пам'яток, у т.ч. не погоджувалась будь-яка документація із землеустрою з даного приводу.
Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 25.02,2013 № 107 «Про втрату чинності розпорядження облдержадміністрації від 05.09.2005 р. № 450» було делеговано районним державним адміністраціям здійснювати погодження проектів землеустрою щодо надання земельних ділянок та зміни їх цільового призначення (а.с.31т.1)
Івано-Франківською обласною державною (військовою) адміністрацією листом від 23.07.2023 №676/0/2-23/01-138 повідомлено голів райдержадміністрацій та територіальних громад Івано-Франківської області про необхідність укладення охоронних договорів на пам'ятки культури спадщини, що перебувають у власності чи користуванні територіальних громад; та здійснення заходів щодо забезпечення охорони пам'яток культури спадщини на відповідних територіях територіальних громад.
До управління культури, національностей та релігій обласної держадміністрації повідомлення про факти вилучення земель, що є територ пам'яток археології з державної власності (повернення в державну власність) не надходило, тому відповідні заходи, щодо захисту пам'яток археології території) не вживалися. (а.с.28-30)
Згідно з даними Державного реєстру пам'яток археології Івано-Франківської області, взятої на облік і під охорону рішенням виконкому № 9 від 24.01.1989 до Державного реєстру під порядковим номером 752 внесено пам'ятку археології місцевого значення «Поселення Делятин VI», яка згідно даного реєстру розташована на відстані 4 км в пічно-східному напрямку від селища Делятин в урочищі «Жбир». Також під номером 758 - пам'ятка археології «Поселення Делятин XII», яка також розташована на відстані 4 км в північно-східному напрямку від селища Делятин в урочищі «Жбир». При цьому, згідно вказаного реєстру ці пам'ятки знаходяться на території смт. Делятин урочище Жбир. (а.с. 152)
З інформації Делятинської селищної ради від 22.03..2024 за № 355/02-3.09 встановлено що в Делятинській селищній раді наявні копії паспортів об'єктів культурної спадщини вселення Делятин XII» та «Стоянка Делятин VI», додатком до яких є викопіювання з генплану. Згідно із вказаними паспортами обидві вищезгадані пам'ятки археології розташовані в урочищі Жбир у с. Добротів Надвірнянського району Івано-мнківської області.Інформують, що фактично територія вказаних пам'яток не відноситься до території смт. Делятин, а належить до с. Добротів. Урочище Жбир також розташоване у с. Добротів та ніколи не входило до території г. Делятин. У містобудівній документації смт, Делятин відсутні будь-які відомості щодомісця розташування пам'яток археології місця «Поселення Делятин VI»та «Поселення Делятин XII» чи їх охоронних зон, оскільки їхня території не відноситься до селища Делятин. та ( а.с 152-153 т.1)
Як вбачається з листа Надвірнянської районної державної адміністрації від 04.12.2023 районна державна адміністрація не погоджувала відведення (передачу) у власність спірної земельної ділянки.
Судом також встановлено, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,50 га (кадастровий номер 2624081601:02:001:0015), з уповноваженим органом охорони культурної спадщини не погоджувалась.
Як вбачається з відповіді на запит управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації від 02.05.2024, жодного нормативного акту державного органу влади, щодо присвоєння охоронних номерів пам'яткам археології затверджено не було. Для зручності користування вищезазначеним переліком, порядкові номери пам'яток археології використовувалися (дублювалися) як охоронні номери. На виконання ст.13 Закону України «Про охорону культурної спадщини Наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501, зареєстровзі в Міністерстві юстиції України 19.08.2019 № 941/33912, Міністерство культури та інформаційної політики України видало нормативний акт - Наказ 30.01.2024 №53 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», яким присвоєно відповідні охоронні номери пам'яткам археології місцевого значення. Відповідно до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'яткам археології присвоєні охоронні номери відповідно: «Поселення Делятин VI охоронний номер - 1607-ІФ та поселення Делятин XII» охо номер 1613-ІФ (виписка з Реєстру додається) ( а.с.184 -185).
Згідно з інформацією сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_2 від 12.12.2023, на підставі викопіювання з генплану с.Добротів та даних публічної кадастрової карти і при перенесенні даних встановлено, що земельна ділянки, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, площею 90, 50га накладається повністю на пам'ятку архітектури місцевого значення поселення - «Поселення Делятин VI та Делятин XII». (т.1 а.с. 58- 59)
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем достатньо доведено факт знаходження спірної земельної ділянки в межах пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII», яка має перебувати виключно у державній власності. Тому суд дійшов висновку, що позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Ланчинської селищної ради, про визнання незаконним та скасування рішення, недійсним державного акту, скасування державної реєстрації,повернення земельної ділянки площею 0,50 га, підлягає повному задоволенню.
Суд дійшов висновку, що повернення у володіння держави земельної ділянки з незаконного володіння відповідача є обґрунтованим, а втручання держави у її право власності є виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов'язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом.
При цьому суд прийняв до уваги, що повернення у володіння держави земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичній особі органом виконавчої влади, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель історико-культурного призначення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Пунктом «г» частини першою статті 150 Земельного Кодексу України визначено, що до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно пункту «г» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 17 Закону № 1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Статтею 18 Закону № 1805-ІІІ, передбачено, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані. Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам'яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам'ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про охорону культурної спадщини» топографічно визначені території чи водні об'єкти, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, за поданням відповідного органу охорони культурної спадщини можуть оголошуватися рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини охоронюваними археологічними територіями на обмежений або необмежений строк у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, землями історико-культурного призначення можуть бути визнані, зокрема, території, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини або на яких можлива їх наявність.
Об'єкт культурної спадщини визначається загальною характеристикою об'єктів, які мають цінність, зокрема, з археологічного погляду. Натомість пам'ятка культурної спадщини - це об'єкт культурної спадщини, цінність якого підтверджена у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом його реєстрації.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з інформацією Делятинської селищної ради від 22.03..2024 за № 355/02-3.09 в Делятинській селищній раді наявні копії паспортів об'єктів культурної спадщини вселення Делятин XII» та «Стоянка Делятин VI», додатком до яких є викопіювання з генплану. За вказаними паспортами обидві вищезгадані пам'ятки археології розташовані в урочищі Жбир у с. Добротів Надвірнянського району Івано-мнківської області. Фактично територія вказаних пам'яток не відноситься до території смт. Делятин, а належить до с. Добротів. Урочище Жбир також розташоване у с. Добротів та ніколи не входило до території г. Делятин. У містобудівній документації смт, Делятин відсутні будь-які відомості щодомісця розташування пам'яток археології місця «Поселення Делятин VI»та «Поселення Делятин XII» чи їх охоронних зон, оскільки їхня території не відноситься до селища Делятин. та ( а.с 152-153 т.1)
Відповідно до листа Надвірнянської районної державної адміністрації від 04.12.2023 районна державна адміністрація не погоджувала відведення (передачу) у власність спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50га., яка знаходиться на території Добротівської сільської ради з кадастровим номером: 2624081601:02:001:0015, в урочиші «Добротівська гора» у с.Добротів, Надвірнянського району.
Технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,50 га (кадастровий номер 2624081601:02:001:0015), з уповноваженим органом охорони культурної спадщини не погоджувалась.
Судом першої інстанції на підставі наданих позивачем доказів встановлено знаходження спірної земельної ділянки, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка розташована в урочищі «Жбир» Добротівської гори с. Добротів, в межах пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII», яка може перебувати виключно у державній власності.
За таких обставин неможливо не погодитися із висновком суду, що вказана територія є об'єктом культурної спадщини в розумінні ст.ст. 53, 150 ЗК України, ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" і належить до земель державної власності в розумінні ч.4 ст.84 Земельного Кодексу України.
Вказаних обставин відповідачем не спростовано.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1805-ІІІ надання земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів культурної спадщини. Проте, як убачається з матеріалів справи, документація із землеустрою з органом охорони культурної спадщини не погоджувалась, відповідний висновок ОСОБА_1 не видавався,як і не погоджувався із райдержадміністрацією згідно їх повноважень.
Державна землевпорядна експертиза щодо відведення земельної ділянки усупереч вимог статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» у редакції, чинній на час прийняття радою оскаржуваного рішення, не проводилась, на спростування цих обставин відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів.
Документація із землеустрою на спірну земельну ділянку відповідачкою з органом охорони культурної спадщини не погоджувалась, як і не погоджувалася з райдержадміністрацією.
Державна землевпорядна експертиза щодо відведення земельної ділянки усупереч вимог статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» у редакції, чинній на час прийняття радою оскаржуваного рішення, не проводилась, на спростування цих обставин відповідачем ОСОБА_1 , Ланчинською селищною радою не надано жодних належних і допустимих доказів.
Як зазначено нормами ст.. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У справі, що переглядається, апеляційний суд виходить із того, що нерозроблення уповноваженим органом проекту землеустрою земельної ділянки, на якій знаходиться «Поселення Делятин VI та Делятин XII», та як наслідок невнесення до Державного земельного кадастру меж такої земельної ділянки із зазначенням обмежень щодо режиму її використання, не свідчить про відсутність таких обмежень та можливість перебування спірної земельної ділянки у приватній власності громадян, зокрема, відповідача.
При цьому необхідно прийняти до уваги, що повернення у володіння держави земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичній особі органом виконавчої влади, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель історико-культурного призначення.
Таким чином, суд першої інстанції, установивши на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам'ятки археології місцевого значення та не може перебувати в приватній власності громадян, дійшов правильного і обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позов подано неналежним позивачем у справі, оскільки предметом позову є захист прав власності на земельну ділянку пам'ятки археології місцевого значення, тому державна установа, на яку покладено обов'язок здійснювати охорону пам'ятки археології місцевого значення повинна бути Управління культури національностей та релігії Івано-Франківської ОДА, а не Надвірнянського РДА, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць; забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони, тощо.
Згідно з п. 4 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду.
Відповідно до ч. З ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або, у користування, у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.
Встановлено, що згідно листа Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 06.11.2023 визначено, що обласна адміністрація не є розпорядником земель державної 'власності у межах населеного пункту, а такі повноваження здійснюють районні державні адміністрації.
Таким чином, Надвірнянська районна державна адміністрація наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками їторико-культурного призначення та на даний час є органом, який здійснює контроль у вказаній сфері.
Таким чином поданий прокурором позов в інтересах Надвірнянської райдержадміністрації відповідає розпорядженню Івано-Франківської обласної державної (війіськової) адміністрації від 06.04.2023 № 127 «Про делегування повноважень щодо укладення охоронних договорів» укладання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини делеговано районним державним (військовим) адміністраціям Івано-Франківської області та здійснення заходів щодо забезпечення охорони пам'яток культури спадщини на відповідних територіях територіальних громад.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що Надвірнянській РДА надано повноваження тільки щодо укладання охоронних договорів спростовується розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 05.09.2005 № 450, на підставі якого делеговані повноваження про погодження проектів землеустрою щодо відведення земель та їх зміну цільового використання та розпорядженням Івано-Франківської обласної державної (війіськової) адміністрації від 06.04.2023 № 127 «Про делегування повноважень щодо укладення охоронних договорів» на підставі якого делеговано районним державним (військовим) адміністраціям Івано-Франківської області здійснення заходів щодо забезпечення охорони пам'яток культури спадщини на відповідних територіях територіальних громад.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка розташована в межах пам'ятки археології, не може перебувати в приватній власності громадяна, тому зробив обґрунтований висновок про задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність та обґрунтовано кваліфікував вимогу щодо повернення земельної ділянки як негаторний позов, з урахуванням обставин встановлених судом обґрунтовано виходив, що втручання держави у право мирного володіння майном мало нормативну основу у національному законодавстві і характеризувалося доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, та наслідки його застосування були передбачуваними; зобов'язання повернути спірну земельну ділянку переслідувало легітимну мету згідно із загальними інтересами належного регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим правовим режимом спірної земельної ділянки; справедливий баланс між суспільним і приватним інтересами не порушений, оскільки відповідає легітимній меті контролю за використанням цієї ділянки згідно із загальними інтересами.
Суд першої інстанції, перевіривши належним чином встановлені фактичні обставини справи з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Судом першої інстанції було обґрунтовано враховано доведеність знаходження спірної земельної ділянки у межах пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII», та яка може перебувати виключно у державній власності. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1805-ІІІ надання земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів культурної спадщини. Проте, як убачається з матеріалів справи, документація із землеустрою з органом охорони культурної спадщини не погоджувалась, відповідний висновок ОСОБА_1 не видавався. Державна землевпорядна експертиза щодо відведення земельної ділянки усупереч вимог статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» у редакції, чинній на час прийняття радою оскаржуваного рішення, не проводилась, на спростування цих обставин відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів».
Неможливо також погодитися із позицією апелянта стостовно того, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту. Суд першої інстанції перевіряв такі доводи, дав в оскарженому рішенні обгрунтовану мотивацію, у зв'язку із чим відкинув такі доводи відповідача. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
У справі прокурор оспорює законність передання відповідачу ОСОБА_1 і у власність земельної ділянки, кадастровий номер 2624081601:02:001:0015, яка розташована в урочищі «Жбир» Добротівської гори с. Добротів розташована в межах пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII» та знаходиться у межах населеного пункту с. Добротів.
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби (стаття 53 ЗК України).
За змістом частини першої статті 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до пункту г) частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку кадастровий номер кадастровий номер 2624081601:02:001:0015) по площею 0,50 га, яка розташована в урочищі «Добротівська гора» у с. Добротів Надвірнянського району, для ведення особистого селянського господарства.
Як зазначено вище, згідно з нормами цивільного законодавства заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам'ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 557/303/21, від якого Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23) констатувала відсутність підстав для відступу, зазначено, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам'ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Тому зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Такий правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 19 березня 2025 року у справі № № 543/245/23 провадження № 61-8св25.
Відтак, доводи представника відповідача щодо не належного способу захисту шляхом подачі негаторного позову, а не віндикаційного, суперечать встановленим обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги щодо юридичної помилковості посилання позивача на об'єкти культурної спадщини «Поселення Делятин VI» та «Делятин XII», оскільки позивач не надав належні докази, на підставі яких присвоєно відповідні охоронні номери пам'яткам археології місцевого значення «Поселення Делятин VI» охоронний помер 1607-1Ф та «Делятин ХІІ» охоронний номер 1613-ІФ» та не підтверджено місця знаходження вказаних пам'яток, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.
Встановлено, що на пам'ятку археології значення - Делятин VI» у 2008 році виготовлено паспорт об'єкту культурної спадщини, його облікову картку, якими визначено площу (охоронну зону вказаної пам'ятки та її місце розташування. Крім того, складено опис об'єкта культурної спадщини, де зазначено місце розташування с.Добротів Надвірнянського району, охоронний номер 753(т.1 а.с.32-40).
На пам'ятку археології місцевого значення - Делятин XII у 2008 році виготовлено паспорт об'єкту культурної його облікову картку, якими визначено площу (охоронну зону вказаної пам'ятки та її місце розташування. Крім того, складено опис об'єкта культурної спадщини, де зазначено місце розташування с. Делятин, ур Жбир 4км на пн-сх від селища охоронний номер 758. А Згідно паспорта пам'ятка археології - памятка археології поселення Делятин XII»зазначено розташування ур Жбир в с. Добротів ( а.с. 41-46).
Окрім того, територія пам'яток археології місцевого значення «Поселення Делятин VI та Делятин XII» занесена у генеральний план населеного пункту с. Добротів.
Відповідно до Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 30.01.2024 року «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», додаток п.п. 1360,1366 об'єкти археології «Поселення Делятин VI» (охоронний № 1607-ІФ) - смт Делятин, ур. Жбир (тригопункт), 4 км на північний схід від села та «Поселення Делятин XII» (охоронний № 1613-ІФ) - смт Делятин, ур. Жбир (північна частина), 4 км на північний схід від селища офіційно включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Таким чином, посилання позивача на ці об'єкти як на пам'ятки культурної спадщини є юридично правильним та підтвердженим нормативним актом центрального органу виконавчої влади.
Щодо відсутності копій документів, на підставі яких видано наказ, то законодавство не вимагає, щоб позивач подавав копії усіх внутрішніх матеріалів, на підставі яких Міністерство культури прийняло відповідний наказ. Достатнім доказом є сам нормативний акт, який має публічний характер, офіційно оприлюднений та чинний. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону культурної спадщини», момент занесення об'єкта до Реєстру є юридичним фактом, який не потребує додаткового підтвердження з боку позивача.Таким чином, присвоєння відповідні охоропні помери пам'яткам археології місцевого значення «Поселения Делятии VI» охоронний помер 1607-1Ф та «Делятин ХІІ» охоронний номер 1613-ІФ» відбулись в межах чинного законодавства та спростовують доводи апеляційної скарги.
Місце розташування об'єкта культурної спадщини «Делятин VI» підтверджується даними облікової картки та паспортом пам'ятки архітектури, який містить дані території пам'ятки та границі охоронної зони з графічними матеріалами та фото фіксацією ( Т.1 а.с.35-40). Аналогічно місце розташування об'єкта культурної спадщини «Делятин XII» підтверджується даними облікової картки та паспортом пам'ятки архітектури, який містить дані території пам'ятки та границі охоронної зони з графічними матеріалами та фото фіксацією (Т.1 а.с.43-46).
Облікова картка пам'ятки археології та паспорт пам'ятки є офіційні документи, передбаченими Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1760 від 27.12.2001 року та містить детальні відомості про територію пам'ятки,опис її меж,графічні матеріали (схеми, плани, карти), фотоматеріали фіксації місцевості. Отже, ці матеріали є належними та допустимими доказами у справі.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», охорона пам'яток археології місцевого значення забезпечується органами місцевого самоврядування у межах їх повноважень, а також спеціально уповноваженими органами у сфері охорони культурної спадщини. Тому доводи апелянта про те, що не визначено осіб, відповідальних за збереження пам'яток, є безпідставними, адже такий обов'язок прямо покладено законом.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то судові витрати відносяться на рахунок скаржника.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Марчака Юрія Івановича залишити без задоволення.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.М.Луганська
В.А.Девляшевський