Житомирський апеляційний суд
Справа №296/10676/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/698/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
15 жовтня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 до 22 листопада 2025 року, з визначенням розміру застави,-
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 вересня 2025 року задоволено клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 до 22 листопада 2025 року.
Одночасно визначено розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_9 , обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 908 400 грн.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3,4 ст.190 КК України та прокурором доведені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, враховуючи викладені слідчим у клопотанні доводи про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність визначення йому застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю або зменшити розмір застави.
Стверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави є завищеним.
Вказує, що підозра є необґрунтованою.
Наголошує, що слідчий суддя не врахував наявність двох малолітніх дітей, постійного місця проживання, позитивної характеристики.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають значення для справи, незаконно вливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія судді враховує, що вчинення кримінальних правопорушень супроводжується залученням засобів маскування (конспірації), мобільних телефонів, комп'ютерів та техніки, яка має доступ до мережі Інтернет та можливим залученням певної кількості інших осіб, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені, як наслідок, усі речові докази, органом досудового розслідування не виявлено та не вилучено.
Крім того, на даній стадії досудового розслідування повне коло співучасників органом досудового розслідування достовірно не встановлена. Складність в ідентифікації осіб, співпричетних до вчинення кримінальних правопорушень обумовлена тим, що вищевказані особи діяли у співучасті, використовували засоби конспірації.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи захисника про те, що до ОСОБА_9 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, оскільки у нього на утриманні двоє малолітніх дітей, має постійне місця проживання, позитивно характеризується не є переконливими на думку апеляційного суду, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Аргументи сторони захисту, про визначення розміру застави у значно меншому розмірі, так як розмір застави встановлений слідчим суддею є непомірним тягарем для підозрюваного, є необґрунтованими.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вище вимог закону дотримався та визначив ОСОБА_9 заставу, яку передбачено за вчинення особливо тяжкого злочину.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 24 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 до 22 листопада 2025 року, з визначенням розміру застави - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: