Справа №760/18457/25
Провадження №2-а/760/1363/25
«20» жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Тесленко І.О.,
за участі секретаря судового засідання Гнатка І.В.,
представника позивача Назарова Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,
встановив:
у липні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Назарова Р. Ю., звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним. 22 квітня 2025 року Департаментом патрульної поліції (далі - Відповідач) винесено постанову серії 5АВ № 10116128 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Згідно з інформацією, отриманою через Сервіс перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (https://bdr.mvs.gov.ua/), у зазначеній постанові йдеться про те, що 21.04.2025 об 12 год 49 хв за адресою М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 491+090 було зафіксовано транспортний засіб марки «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 34 км/год. Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, Позивача визнано відповідальною особою за це правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Згідно з інформацією, отриманою через Сервіс перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (https://bdr.mvs.gov.ua/), того ж дня, 22 квітня 2025 року, Відповідачем винесено іншу постанову - серії 5АВ № 10124274 - за аналогічне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі 22.04.2025 об 12 год 46 хв за тією ж адресою (М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 491+090). У цьому випадку перевищення швидкості становило 49 км/год. Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, Позивача визнано відповідальною особою за це правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Приймаючи до уваги, що інкриміновані правопорушення Позивач не вчиняв (відповідно до довідки Донецького національного університету імені Василя Стуса № 056/06.04-22 від 13.05.2025 року, 21 та 22 квітня 2025 року Позивач був присутній на навчальних заняттях), а транспортний засіб на момент фіксації правопорушень перебував у користуванні його дядька - ОСОБА_3 , останній звернувся до Відповідача із заявами про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності до яких додав: платіжні інструкції про сплату ним штрафів, копію посвідчення водія та РНОКПП. Проте, листом від 20.06.2025 № 13390-2025 Відповідач відмовив у розгляді заяв ОСОБА_3 , мотивуючи відмову тим, що такі заяви надійшли після спливу 20 календарних днів з дня набрання постановами законної сили, якою визначив 12.05.2025. Не погоджуючись із такими рішеннями Відповідача, Позивач звертається до суду з цим позовом. ІІ. Виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги Згідно з ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису) (ч. 2 ст. 279-3 КУпАП). Згідно з частиною другою статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. Відповідно до ч. 7-10 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п'яти днів з моменту отримання звернення (ч. 7). Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім'ї такої особи (ч. 8). У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні (ч. 9). У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову (ч. 10). Згідно ч. 1 ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Позивач зазначає, що постанови серії 5АВ № 10116128 та № 10124274 від 22.04.2025 ані він, ані його дядько ОСОБА_3 , який фактично керував транспортним засобом, не отримували. Постанови не були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації Позивача, як це передбачено ч. 7 ст. 279-1 КУпАП. Про винесення вищевказаних постанов Позивачу стало відомо виключно зі слів ОСОБА_3 , який отримав інформацію з мобільного додатку «Штрафи UA» та повідомив про це Позивача 21.06.2025 - наступного дня після отримання відмови Відповідача у розгляді поданих ним заяв про визнання факту правопорушення. Позивач припускає, що Відповідач вважає, ніби ці постанови набрали законної сили 12.05.2025 на підставі того, що штрафи були сплачені 11.05.2025. Проте оплата була здійснена не Позивачем як відповідальною особою, а саме ОСОБА_3 , дані про якого не були внесені до ЄДРТЗ на момент фіксації правопорушень, а отже, не могли бути підставою для визнання постанов виконаними. Крім того, з огляду на те, що оплата була здійснена на 19-й день після винесення постанов, Відповідач зобов'язаний був направити ці постанови на адресу Позивача в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 279-1 КУпАП, чого зроблено не було. Таким чином, станом на 16.06.2025 постанови не набрали законної сили, а доводи Відповідача про порушення 20-денного строку для звернення (ч. 1 ст. 279-3 КУпАП) є необґрунтованими. Щодо застосування такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання Відповідача внести зміни до постанов щодо визначення суб'єктом правопорушення ОСОБА_3 , який фактично керував транспортним засобом у момент вчинення правопорушення. Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав може здійснюватися судом також іншим способом, що не суперечить закону та забезпечує ефективний захист прав, свобод і законних інтересів у сфері публічно-правових відносин. Згідно з пунктом 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення основної позовної вимоги. Беручи до уваги, що рішення Відповідача є протиправними і порушують право Позивача, відновлення порушеного права має бути забезпечено шляхом зобов'язання Відповідача внести зміни до постанов щодо визначення суб'єктом правопорушення ОСОБА_3 , який фактично керував транспортним засобом у момент вчинення правопорушення. Застосування зазначеного способу захисту відповідає завданням та засадам адміністративного судочинства, є ефективним засобом захисту права та має наслідком реальне відновлення порушеного права Позивача. Обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод та законних інтересів Позивача. Позивач вважає, що внаслідок протиправної відмови у розгляді поданих ОСОБА_3 заяв про визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, Позивач притягується до відповідальності за правопорушення, яких він не вчиняв. Неправомірне покладення адміністративної відповідальності на Позивача як відповідальну особу, тоді як фактичне правопорушення було вчинене іншою особою - його дядьком ОСОБА_3 , може негативно вплинути на право Позивача без складення іспитів здійснити обмін посвідчення водія, виданого йому вперше. Відповідно до абзацу першого пункту 25-1 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, після закінчення строку його дії проводиться без складення іспитів за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та невчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. З врахуванням наведеного просив визнати протиправним рішення Департаменту патрульної поліції щодо відмови в розгляді заяви ОСОБА_3 про визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за зобов'язати Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код: 40108646) внести зміни до постанови серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025 щодо визначення суб'єктом правопорушення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , який фактично керував транспортним засобом у момент вчинення правопорушення; визнати протиправним рішення Департаменту патрульної поліції щодо відмови в розгляді заяви ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за постановою про адміністративне правопорушення серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2025; зобов'язати Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код: 40108646) внести зміни до постанови серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2025 щодо визначення суб'єктом правопорушення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, який фактично керував транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2025 року справу передано до провадження судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру 04 липня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Інших процесуальних дій не вчинялось.
11 серпня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якій представник відповідача зазначив, що ознайомившись із змістом та вимогами позовної заяви Департамент патрульної поліції категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, виходячи з наступного. Відносно Позивача було винесено наступні постанови: 1.Постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025 винесено поліцейською Департаменту патрульної поліції Івасик Ганною Сергіївною на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 284-1221, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». 2. Постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2022 винесено поліцейською Департаменту патрульної поліції Жигуновим Євгеном Геннадійовичем на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 284-1221. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 284-1221, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем MITSUBISHI L 200, номерний знак НОМЕР_3 є інформаційний файл з фотознімками зображення транспортного засобу на проїзній частині в момент порушення ПДР та відеозаписи вчиненого правопорушення. Швидкість руху транспортного засобу перевищувала встановлені обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год. На фотознімках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; - місце вчинення правопорушення; - географічні коорданати місця вчинення правопорушення; - фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; - швидкість руху автомобіля, км/год; - обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля. Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля MITSUBISHI L 200, номерний знак НОМЕР_3 на проїзній частині, дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем MITSUBISHI L 200, номерний знак НОМЕР_3 доведений в повній мірі. Нормативно-правове обґрунтування фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)». Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку». Пунктом 12.9.б) Правил дорожнього руху визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X (КУпАП), а саме ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Положеннями ч. 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. 14 липня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1-279-4 КУпАП та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.02.2020 за № 113/34396 (далі - Інструкція). Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно зі ст. 6, ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху. Разом з тим п. 1.1 ПДР відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР. Разом з тим, п. 1.9 ПІДР, зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством. Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12. 4 ПДР, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту». Пунктом 12.9 (б) ПДР, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП. Разом з тим, Законом України «Про Національну поліцію», а саме ст. 40, визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/ розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку з метою забезпечення дотримання ПДР. Що стосується притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, то варто зауважити, що: Статтею 14-2 КУпАП закріплено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Крім того, ч. 7 ст. 258 КУпАП визначено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою наказом № 13 Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року (далі - Інструкція). Згідно зі ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до Інструкції, при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Форму постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції. Відтак, у разі наявності доказів учинення адміністративного правопорушення у розумінні ст. 251 КУпАП, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису. Щодо спростування аргументів Позивача. Позивач оперує у позовних матеріалах тим, що вона не адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки не керував даним транспортним засобом, а керував ОСОБА_3 , він і сплатив штрафи за дані адміністративне правопорушення. Однак, ОСОБА_4 - є власником транспортного засобом MITSUBISHI L 200, номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується витягом з системи НАІС (копія витягу додається). Тому, відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, то факт доведення керування саме Позивачем не підлягає підтвердженню, оскільки, законодавцем чітко визначено, що відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе не водій, а фізична особа, за якою транспортний засіб, що вчинив правопорушення зареєстровано. Відповідними змінами КУпАП доповнено статтею 14-2, якою впроваджено поняття відповідальної особи, на яку покладено відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі. В примітці до ст. 122 КУпАП зазначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі. Загальним суб'єктом адміністративного проступку (правопорушення) вважається осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Спеціальним суб'єктом є особа, яка може бути визнана суб'єктом конкретного адміністративного правопорушення, а відтак притягнута до адміністративної відповідальності за наявності у неї, крім ознак загального суб'єкта, певних додаткових ознак. Такими додатковими ознаками, зокрема, можуть бути: громадянство; вік; наявність статусу посадової особи або конкретна займана посада; стан здоров'я або фізіологічний стан особи; родинні зв'язки; професія; рід або сфера професійної діяльності; факт наділення певними правами, обов'язками або факт позбавлення суб'єктивного права чи його відсутності; факт попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності; спеціальний правовий статус, деякі інші ознаки. Суб'єктами адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), виступають юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб. Такими особами можуть бути власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах. До останніх, зокрема, належать володарі транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України для власного користування більш як на два місяці. Отже, суб'єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути: належний користувач транспортного засобу; - фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб; - керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб; - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на територію України Діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, статтею 1187 Цивільного Кодексу України віднесено до джерела підвищеної небезпеки. Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації. Це пов'язано з рядом об'єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у даному випадку мова йде саме про об'єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності. Тому навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов'язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб'єктів адміністративного правопорушення. Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об'єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення. Гарантування функціонування врегульованих правом суспільних відносин покладається на державу. У цьому й полягає її правоохоронна функція Таким чином, внесені зміни дозволили розширити поняття суб'єкта правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, не обмежуючись власниками (співвласниками) транспортних засобів. Також Законом України № 596-VIII від 14 липня 2015 року КУпАП доповнено статтями статтями 279-1-279-4, в яких приписано особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі тощо. Більше того, ст. 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Однією з підстав звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є встановлення належного користувача транспортного засобу. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VIII від 14 липня 2015 року враховано недоліки на, які вказав Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010. У зв'язку з тим, що рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 було винесено до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VIII від 14 липня 2015 року, посилання на нього є недоцільним. З врахуванням наведеного, просили У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
13 серпня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив яка обгрунтована наступним. Ознайомившись із змістом відзиву, Позивач вважає за необхідне надати наступні пояснення щодо наведених у відзиві заперечень та навести наступні мотиви їх відхилення. У даній справі Позивач оскаржує не постанови про адміністративні правопорушення серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025, серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2025, а рішення ДПП про відмову у розгляді заяв ОСОБА_3 про визнання ним факту правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаними постановами. Ці заяви були подані ОСОБА_3 у порядку та в спосіб, передбачений ч. 1, 2 ст. 279-3 КУпАП. Таким чином, предметом розгляду у цій справі є саме відмова ДПП у розгляді вказаних заяв. ДПП обґрунтував відмову тим, що заяви ОСОБА_3 подані поза межами 20 календарних днів з дня набрання постановами законної сили (ч. 1 ст. 279-3 КУпАП). Позивач заперечує це твердження, оскільки постанови набрали законної сили 01.06.2025 - у день повернення на адресу ДПП поштових відправлень, якими вони були надіслані на адресу Позивача (ч. 2 ст. 291 КУпАП України). Відповідно, кінцевим строком подання заяв є 21.06.2025 (20-й календарний день). ОСОБА_3 подав заяви 16.06.2025, тобто в межах встановленого строку. Таким чином, у ДПП не було підстав для відмови в їх розгляді та внесенні змін щодо визначення суб'єкта правопорушення - ОСОБА_3 , який фактично керував транспортним засобом під час вчинення правопорушень. Ключове значення в цій справі має дата набрання постановами законної сили, яку ДПП у відзиві фактично підтвердив, надавши трекінг відправлень з сайту АТ «Укрпошта» з інформацією про повернення кореспонденції 01.06.2025. Крім того, Позивач звертає увагу суду, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 3). До відзиву додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Однак ДПП не надіслав копію відзиву третій особі - Боднюку М.В., чим порушив вказані вимоги процесуального закону. Враховуючи вищевикладене просив позов задовольнити в повному обсязі.
07 жовтня 2025 року від третьої особи - ОСОБА_3 до суду надійшла заява у якій він просив розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вказав, що ОСОБА_3 є користувачем транспортного засобу, ним було вчинено відповідне адміністративне правопорушення він звернувся до відповідача з приводу заміни особи - правопорушника у постанові, але йому було відмовлено. Штраф було сплачено користувачем ТЗ. Зазначив, що основний спір з відповідачем стосується того коли спірні постанови набрали законної сили, оскільки позивач їх не отримував, вони повернуті на адресу відповідача, тож, дата їх повернення і є датою набрання ними чинності з якої має бути відповідний відлік строку для звернення з відповідною заявою.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надав суду заяву в якій просив розгляд справи здійснити за його відсутності.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суддею встановлено наступне.
Як вбачається з Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_3 MITSUBISHI L200 є ОСОБА_1. (а.с. 18 - 19).
Відповідно до роздруківки з "Сервісу перевірки адміністративних правопорушень", Департаментом патрульної поліції винесено:
- Постанову №5АВ10116128 від 22.04.2025 року, дата порушення - 21.04.2025 року, тип порушення - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, адреса: М30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине 491+090, сума штрафу - 340,00 грн., статус - сплачено, дата оплати - 12.05.2025 року (а.с. 20 -21);
- Постанову №5АВ10124274 від 22.04.2025 року, дата порушення - 22.04.2025 року, тип порушення - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, адреса: М30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине 491+090, сума штрафу-340,00 грн., статус - сплачено, дата оплати - 12.05.2025 року (а.с. 22 - 23).
Згідно до Довідки, наданої Донецьким національним університетом імені Василя Стуса (Вих. №056/06-04/22 від 13 травня 2025 року), ОСОБА_1 є студентом 3 курсу денного відділення бюджетної форми фінансування юридичного факультету за спеціальністю 081 Право; 21 - 22.04.2025 року та 31.03 - 01.04.2025 був присутній на заняттях (а.с. 24).
Також, судом досліджено заяви ОСОБА_3 адресовані Департаменту патрульної поліції від 12.06.2025 року, від 12.05.2025 року, від 12.05.2025 року щодо надання згоди на внесення змін до постанов серія 5АВ №10888444 від 11.06.2025 року, серія 5АВ №10116128 від 21.04.2025 року, серія 5АВ №10124274 від 22.04.2025 року та притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 25 -27).
Як вбачається з наданих позивачем платіжних інструкцій, штрафи за вказаними постановами були оплачені, а саме: за постанову 5АВ10124274 в сумі 170,00 грн. 12.05.2025 року, за постанову 5АВ10116128 в сумі 170,00грн. 11.05.2025 року, за постанову 5АВ10888353 в сумі 170,00грн. 12.06.2025 року. ОСОБА_5 (а.с. 28 -30).
Судом також досліджено надане до матеріалів справи Посвідчення водія ОСОБА_3 (а.с. 32 - 33).
Відповідно до листа Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції (Вих. №13390-2025 від 20.06.2025 року), відповідно до пункту 4 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року №13, змінено суб'єкта правопорушення в постанові від 11.06.2025 серії 5АВ №10888333 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Згідно з пунктом 2 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року №833, особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою законної сили може звернутись особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції з заявою, а також надати при цьому квитанцію про сплату відповідного штрафу. Заяви подано після 20 календарних днів з дня набрання постановами від 22.04.2025 серії 5АВ №10116128, 10124274 законної сил. Постанови від 22.04.2025 серії 5АВ №10116128, 10124274 набрали законної сили 12.05.2025 року. Заяви подано до ДПП 16.06.2025. Відповідно до пункту 10 Порядку, заявнику відмовляється в розгляді заяви, якщо її подано після 20 календарних днів з дня набрання постановою законної сили (а.с. 34 - 35).
Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом (Вих. №30/06/25-01 від 30.06.2025 року) щодо направлення відповідних - спірних постанов н адресу позивача, набрання ними законної сили (а.с. 36 - 40).
Згідно до листа Департаменту патрульної поліції (Вих. №15107-2025 від 04.07.2025 року), 06.05.2025 року постанови від 22.04.2025 серії 5АВ №10116128, 10124274 надруковано та надіслано рекомендованими листами з повідомленням про вручення ОСОБА_6 як відповідальній особі за адресою місця реєстрації що зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, а саме: АДРЕСА_2 , штриховий кодований ідентифікатор поштових відправлень - 0603582283296 та 0603582339461. Інформують, що вказані постанови набрали законної сили 12.05.2025 року з огляду на їх оплату. Згідно з даними рекомендованих повідомлень про вручення поштові відправлення з постановами 01.06.2025 року повернуто до ДПП із позначкою про невручення (а.с. 59).
Судом досліджено Постанови серії 5АВ №10116128, 10124274 від 22.04.2025 року, а також докази їх направлення позивачу. При цьому, суд враховує, що сам факт наявності адміністративного правопорушення та винесення у зв'язку з цим постанов у справі про адміністративне правопорушення сторонами не оспорюється (а.с. 60 - 65).
Як вбачається з роздруківок трекінгів поштових відправілень №0603582283296 та 0603582339461, вони були повернуті відправнику 01.06.2025 року (а.с. 62, 65).
Інших доказів надано суду не було.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279 - 3 цього Кодексу. Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Згідно до ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, вищезазначеними нормами врегульовано порядок дій особи задля звільнення її від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадку якщо транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; а також особи яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення; також встановлені строки вчинення відповідних дій.
Відповідно до п. 1 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року №833 , цей Порядок визначає процедуру звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - правопорушення), до уповноваженого підрозділу Національної поліції.
Згідно до п.2. вказаного Порядку, особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення (далі - заявник), протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили може звернутися особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції із заявою про визнання зазначеного факту правопорушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності (далі - заява), а також надати при цьому документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Таким чином, вказаним положенням встановлено порядок та строки звернення відповідної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення до органів Національної поліції України із заявою про визнання факту адміністративного правопорушення.
При цьому, встановлений двадцятиденний термін обраховується з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили.
Як вбачається зі ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132?- 2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300 - 1 цього Кодексу. Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132?- 2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
При цьому, статтєю 300-1 КУпАП передбачено, що у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14 - 2 - цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
Як вбачається з вказаної норми нею регулюється питання сплати штрафу та виконання постанови. При цьому, постанова вважається виконаною за умови сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14 - 2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, вказаною нормою встановлено набрання постановою законної сили за умови сплати штрафу саме певною особою - відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14 - 2 цього Кодексу, тобто власником транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається що штраф за постановами серії 5АВ №10116128, 10124274 від 22 квітня 2025 року було сплачено третьою особою - ОСОБА_2 12 травня 2025 року, а не позивачем (власником ТЗ).
Тож, набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), пов'язується КУпАП з настанням однієї з таких подій: вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або її виконання саме відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-2 КУпАП.
Відповідно до наданих до справи платіжних інструкцій, виконання спірних постанов - оплата штрафу за ними, здійснена 12 травня 2025 року ОСОБА_2 , який не є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-1 КУпАП.
Суд дійшов висновку, що хоча спірні постанови і були виконані 12 травня 2025 року, однак, відповідно до ст.291 КУпАП постанови не можна вважати такими, що набрали законної сили з цієї дати.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні постанови були повернені в поштових відправленнях на адресу відповідача 01.06.2025 року. Таким чином, відповідно до ст. 291 КУпАП вказані постанови набрали законної сили саме з цього моменту (повернення поштового відправлення з позначкою про невручення). Тож, саме з цього моменту розпочало відлік двадцятиденного строку встановлення для звернення третьою особою до органів Національної поліції України.
Третя особа - ОСОБА_2 звернувся до Департаменту патрульної поліції з відповідними заявами 16 червня 2025 року, тобто в межах строку встановленого КУпАП та Положенням. За таких обставин, підстави для відмови третій особі у задоволенні відповідної заяви та звільнення позивача від адміністративної відповідальності були відсутні.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також, п. 8 ч.1 ст. 4 КАС України встановлено, що позивачем - є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Судом встановлено, що внаслідок оскаржуваного рішення відповідача порушуються права позивача у справі, оскільки особа була притягнута до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, яка вона не вчиняла, третя особа в порядку та строки встановлені чинним законодавством України вжила належних заходів щодо визнання нею вчиненого адміністративного правопорушення, сплатила штраф, однак, позивач звільнений від адміністративної відповідальності не був.
При цьому, суд враховує, що важливим елементом верховенства права є правова визначеність, тобто чітке регулювання відповідних правовідносин, яке б надавало громадянам чіткий алгоритм дій у відповідних ситуаціях.
Третя особа вчинила відповідні дії, передбачені нормативно - правовими актами України у встановлений строк, тож позивач мав справедливе очікування щодо настання відповідних сприятливих наслідків, а саме звільнення його від адміністративної правопорушення. Однак, відповідні наслідки для нього не були застосовані, що призвело до порушення його прав.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як встановлено статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, метою адміністративної відповідальності є виховання саме особи яка вчинила відповідне адміністративного правопорушення.
Тож, в даному випадку, притягнення до адміністративної відповідальності саме особи яка вчинила адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , який в порядку встановленому законодавством України звернувся до відповідача з відповідною заявою, узгоджуються з завданнями задекларованими в КупАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАСУ, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судом було встановлено, що третьою особою ОСОБА_2 було направлено до відповідача заяви про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності його за постановами серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025 та 5АВ № 10124274 від 22.04.2025, вказані заяви були подані в строки встановлені ст. 279-3 КУпАП та п. 2 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року №833. Однак, відповідачем було протиправно відмовлено третій особі у розгляді цих заяв, що підтверджується листом Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції (Вих. №13390-2025 від 20.06.2-25 року), чим порушено права позивача у справі, які підлягають захисту.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» (заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічного права і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18, від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708/17, від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.
Суд враховує, що розгляд відповідної заяви про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, є дискреційним повноваженням органу (посадової особи), уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення, а саме - Департаменту патрульної поліції. Тож, суд не має права втручатися у права, надані ст. 279-3 КУпАП відповідному органу та перебирати на себе відповідні повноваження.
Також відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: рішення суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції щодо відмови в розгляді заяв ОСОБА_2 про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за постановами серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025 та серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2025, підлягає скасуванню; заяви ОСОБА_2 про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за постановами серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025 та серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2025, мають бути розглянуті органом (посадовою особою), уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення в порядку передбаченому КУпАП та Порядком звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року №833, з урахуванням правової оцінки, встановленої цим рішенням.
Також, частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн., згідно платіжної інструкції від 30.06.2025 року (а.с. 11).
З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збірпропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1211,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 9, 222, 245, 276, 283, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 4, 7, 227, 244, 246, 250, 251, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,- задовольнити частково.
Рішення Департаменту патрульної поліції щодо відмови в розгляді заяви ОСОБА_3 про визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за постановою про адміністративне правопорушення серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025, - скасувати.
Рішення Департаменту патрульної поліції щодо відмови в розгляді заяви ОСОБА_3 про визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за постановою про адміністративне правопорушення серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2025, - скасувати.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції розглянути заяви ОСОБА_3 про визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за постановою серії 5АВ № 10116128 від 22.04.2025 року та постановою серії 5АВ № 10124274 від 22.04.2025 року.
У задоволенні позову в іншій частині, - відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернеста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернеста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646);
Третя особа: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 .
Суддя І.О. Тесленко