Справа №760/27813/25 Провадження №1-кс/760/12288/25
«20» жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України,
У жовтні 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Скарга обґрунтована наступним. 22.09.2025 року скаржник звернувся до слідчого Солом'янського РУ поліції з заявою про вчинення невідомими особами злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. Дана заява отримана 25.09.2025 року, але в установлені законом строки не розглянута, на дійсний час ніяких повідомлень з цього питання він не отримував. З врахуванням наведеного просить слідчого суддю зобов'язати слідчого Солом'янського РУ поліції ГУ Національної поліції у м. Києві внести відомості про дане кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і провести розслідування згідно вимог КПК України.
09 жовтня 2025 року скарга та додані до неї документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 (на підставі Протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 08 жовтня 2025 року).
В судове засідання представник заявника (скаржника) не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 20 жовтня 2025 року надав суду заяву у якій просив розглянути скаргу за його відсутності.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, своїм правом надати пояснення по суті скарги не скористалася.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею було встановлено наступне.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_5 22.09.2025 року на адресу Солом'янського РУ поліції у м. Києві засобами поштового зв'язку направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею досліджено в судовому засіданні зміст зазначеної заяви.
Також в матеріалах справи міститься копія квитанції щодо направлення поштової кореспонденції, а також трекінг відповідно до якого поштове відправлення було доставлено адресату 25 вересня 2025 року.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть у м. свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, ст. 214 КПК України передбачає прямий обов'язок слідчого (дізнавача, прокурора) протягом 24 годин на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення внести відомості до ЄРДР, при цьому проведення будь-яких перевірок обставин, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення не передбачено.
Як вбачається зі сталої практики Київського апеляційного суду, частиною першою ст.214 КПК України передбачений імперативний обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у випадку надходження заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Аналіз указаної норми закону дає підстави стверджувати про те, що відомості до ЄРДР вносяться не по усякій заяві чи повідомленні, а саме по заяві чи повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення. Чинний КПК України не містить поняття «заява про вчинене кримінальне правопорушення» та перелік ознак, які дають підстави для віднесення певної заяви до заяви про вчинене кримінальне правопорушення. На думку апеляційного суду, указані обставини можливо встановити із змісту ч.5 ст.214 КПК України якою передбачений перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР. Аналіз указаної норми закону дає підстави стверджувати про те, що заявою про вчинене кримінальне правопорушення є письмове звернення до особи, уповноваженої на внесення відомостей до ЄРДР, про вчинене діяння, яке підпадає під ознаки однієї чи декількох статей (частин статей) Особливої частини КК України із викладенням у цьому зверненні обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення та дають можливість особі, уповноваженій на внесення відомостей до ЄРДР, здійснити попередню правову кваліфікацію цього діяння із зазначенням статті (статей, частини статті, статей) Особливої частини КК України. Зміст указаної вище норми закону указує на те, що для внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення достатньо подання заяви яка формально відповідає зазначеним вище критеріям. При цьому, законом не передбачено можливості оцінки на етапі внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення обгрунтованості викладених у заяві обставин, підтвердження викладених у заяві фактів, вимагання доказів на підтвердження викладених у заяві обставин тощо. Указані обставини можуть бути підставою для закриття кримінального провадження в порядку ст.284 КПК України після проведення досудового розслідування у необхідному об'ємі.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» (станом на 12 січня 2017р.) зазначив, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК. З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Доказів вжиття заходів, передбачених ст. 214 КПК України слідчому судді станом на момент розгляду скарги не надійщло.
У заяві про кримінальне правопорушення, зміст якої досліджений слідчим суддею, зазначено виклад обставин, що можуть свідчити на думку заявника (скаржника) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, тобто вказані відомості, які є достатніми для внесення відповідних відомостей до ЄРДР (ч. 5 ст. 214 КПК України).
За змістом статей 60, 214 КПК України кожній фізичній особі та юридичній особі надано право звернутися до правоохоронних органів із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення у разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, право на звернення із заявою про вчинення правопорушення гарантоване КПК України.
Звернення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, відповідає праву кожної особи на таке звернення.
Як вбачається зі статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що вимога заявника (скаржника) щодо зобов'язання уповноваженої особи Солом'янського УП ГУНП у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, на підставі заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 22.09.2025 року, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що обов'язок органу досудового розслідування розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, передбачений ч. 2 ст. 214 КПК України.
Слідчий суддя також звертає увагу, що слідчий суддя наділений повноваженнями суддівського контролю виключно у випадках, передбачених ст. 303 КПК України.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Солом'янського УП ГУНП у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, на підставі заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 22.09.2025 року
У задоволенні іншим вимог скарги, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1