Справа № 760/28271/25
Провадження № 1-кс/760/12455/25
17 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, Київської міської прокуратури ОСОБА_5 ,
про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000509 від 21 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калинівка, Вінницької області, не одруженого, з повною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування, в якому просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000509 від 21 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025101110000509, зареєстрованого в ЄРДР 21.04.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України №3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію Україну через державний кордон України в Автономній республіці Крим, Київській, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях, здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії РФ проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24.02.2022 указом Президента України №64/2022 затвердженого Законом України №2102 - IX від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України. В подальшому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до змін внесеними Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року №2915-IX, Указом Президента України від 1 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року №3057-ІХ, Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-ІХ, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року №3654-ІХ, Указом від 6 травня 2024 року №271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року №3684-IX, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року №3891-ІХ, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ воєнний стан неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Також, 24.02.2024, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Розуміючи вищевказані обставини, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи негативне ставлення до чинної влади України, а також народу України, будучи прихильником проросійських поглядів та ідей, підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин 10.02.2022 переїхав на постійне проживання до окупованої країною агресором території України - АР Крим, де встановив контакт з громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кадровим співробітником гу гш ЗС РФ, який безпосередньо організовує проведення заходів, спрямованих на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, у т.ч. шляхом надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, які вчиняються в умовах воєнного стану.
Відповідно до порад та за сприяння ОСОБА_8 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у 2023 році ОСОБА_6 здійснив перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, вступивши до лав ЗС РФ, а саме, 20.11.2023 був призваний військовим комісаріатом Сакського району Республіки Крим та зарахований курсантом до школи водолазів військової частини НОМЕР_1 (учбова частина вмф РФ, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Після завершення навчання, 18.04.2024 ОСОБА_9 переведений до бригади морської піхоти зс рф на посаду снайпера-навідника в/ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 окрема гвардійська бригада морської піхоти вмф рф з дислокацією у АДРЕСА_2 , військове з'єднання приймало участь в боях за Бердянськ, Мелітополь та Маріуполь на території України).
При цьому, 10.06.2024 громадянин України ОСОБА_6 добровільно підписав контракт із ЗС РФ та був зарахований на посаду розвідника-санітара (водолаза) розвідувальної роти в/ч НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 розвідувальний пункт гу гш ЗС РФ з дислокацією у м. Севастополь, АР Крим, військове з'єднання приймало участь у боях за острів Зміїний на території України).
Після початку збройної агресії російської федерації проти України ОСОБА_6 з 2023 року проходячи службу ЗС РФ, тобто фактично перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинив умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, надавав країні агресору допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом прийняття безпосередньої участі у бойових діях в Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях на стороні РФ.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 111 КК України.
27.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.
Крім того, згідно з відповіддю на доручення оперативного підрозділу встановлено, що ОСОБА_6 перебував на ТОТ АР Крим, а після початку проходження військової служби в збройних силах російської федерації, знаходиться на території російської федерації. Крім того, після отримання повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного злочину, переховується від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
25.09.2025 матері підозрюваного та його рідному братові було вручено примірники повідомлення про підозру ОСОБА_6 , з метою передачі їх останньому, оскільки наявна інформація щодо підтримання спілкування між вказаними особами.
25.09.2025 у відповідності до п.8 ст.135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 28.09.2025, 29.09.2025, 30.09.2025 було опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
27.09.2022 у відповідності до п.8 ст.135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 28.09.2025, 29.09.2025, 30.09.2025 було опубліковано на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур'єр», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
Станом на теперішній час, будь-яких відповідей на належне повідомлення про підозру до органу слідства від ОСОБА_6 не надходило, що свідчить про його умисне ухилення від органів досудового розслідування.
03.10.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
07.10.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України, повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження № 22025101110000509, зокрема:
- протоколом за результатами проведення НСРД від 26.08.2024;
- ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 02.08.2024;
- відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого від 26.03.2024;
- відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого від 07.08.2024;
- відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого від 10.07.2024;
- відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого від 04.04.2024;
- протоколом огляду Інтернет-сайту «Миротворець» від 04.04.2025;
- повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 25.09.2025;
- протоколом огляду сайту «Офісу Генерального прокурора» від 29.09.2025;
- протоколом огляду сайту «Урядовий кур'єр» від 29.09.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України та п. 20-1 Розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, доповненим згідно із Законом України № 1355-VIII від 12.05.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України», ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді в кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3,368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438,439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Свідки, яких необхідно допитати під час розгляду даного клопотання відсутні.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, щодо якого на підставі ч.2 ст.297-1 КПК України передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування, а також те, що на даний час останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України та території російської федерації, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування процедури спеціального досудового розслідування.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, наведених в ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо клопотання про проведення спеціального досудового розслідування заперечував, зазначив, що наразі відсутні відомості про місцезнаходження підозрюваного, що унеможливлює з'ясування його позиції. Таким чином, розгляд клопотання без участі підозрюваного є порушенням його права на захист.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч.2 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 442-1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно ч.1-3 ст.297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як встановлено ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов'язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як вбачається з ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000509, зареєстрованого в ЄРДР 21 квітня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
27.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Крім того, згідно з відповіддю на доручення оперативного підрозділу встановлено, що ОСОБА_6 перебував на ТОТ АР Крим, а після початку проходження військової служби в збройних силах Російської Федерації знаходиться на території Російської Федерації. Крім того, після отримання повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного злочину, переховується від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
25.09.2025 матері підозрюваного та його рідному братові було вручено примірники повідомлення про підозру ОСОБА_6 , з метою передачі їх останньому, оскільки наявна інформація щодо підтримання спілкування між вказаними особами.
25.09.2025 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 28.09.2025, 29.09.2025, 30.09.2025 було опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
27.09.2022 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 28.09.2025, 29.09.2025, 30.09.2025 було опубліковано на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур'єр», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
03.10.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
07.10.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, повідомлена йому підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, а тому на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Наявність такої обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, підтверджується доданими до клопотання доказами.
Враховуючи викладене, а також те, що слідчим доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя приходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000509 від 21 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Керуючись статтями 9, 22, 42, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000509 від 21 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору та захиснику.
Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Роз'яснити, що повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з'явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1