Провадження номер 2/741/579/25
Єдиний унікальний номер 571/1307/25
іменем України
20 жовтня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Рокитнівського районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що вони з відповідачем 22 грудня 2023 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу спільних дітей не мають. Подружнє життя сторін не склалося у зв'язку з постійними конфліктами, відсутністю взаєморозуміння, любові та діаметрально протилежними поглядами на шлюб та сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, проявляє грубість, у конфліктних ситуаціях застосовує фізичне насильство, не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних стосунків на почуттях любові, поваги, взаємодопомоги. Сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Позивач уважає, що шлюб зберегти неможливо, потрібно розірвати, оскільки примирення неможливе, перебування у шлюбі суперечить інтересам обох сторін, тому вона просить строк на примирення не надавати та розірвати шлюб.
Ухвалою судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 07 травня 2025 року цивільну справу передано на розгляд Носівського районного суду Чернігівської області.
Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судовий розгляд справи по суті на 19 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року розгляд справи відкладено до 20 жовтня 2025 року для здійснення повторного виклику відповідача в судове засідання.
У судове засідання позивач не з'явилася, однак до початку розгляду справи по суті надіслала до суду заяву, у якій просила розглянути справу без її участі (а. с. 27).
У судове засідання відповідач повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомленим судом про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця його проживання відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Поштові конверти повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Рішенням ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Ураховуючи ст. 223 ЦПК України, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу та постановити рішення за відсутності позивача, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, і відповідача, який був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання, однак до суду повторно не з'явився та не повідомив суд про поважні причини своєї неявки.
Суд не постановляє заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відсутня згода позивача на заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За правилом частини 2 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони зареєстрували шлюб 22 грудня 2023 року, про що складено відповідний актовий запис за № 560, місце державної реєстрації шлюбу: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 4). Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що позивач скористалася правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягала на розірванні шлюбу, відповідач повторно не з'явився в судове засідання. Суд розцінює неявку відповідача в судове засідання як байдуже ставлення до долі шлюбу, незацікавленість у його збереженні.
Судом також установлено, що подружнє життя сторін не склалося у зв'язку з постійними конфліктами, відсутністю взаєморозуміння, любові, різними поглядами на шлюб та сім'ю. Сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Жодна зі сторін не клопотала перед судом про надання строку на примирення, тому строк на примирення сторонам у справі про розірвання шлюбу не надавався.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У позовній заяві позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, набуте в шлюбі.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Отже, суд уважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивач, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права позивача та відповідача, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, підтверджені документально (а. с. 1).
Керуючись ст. ст. 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 141, 142, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 22 грудня 2023 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис за № 560.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте в шлюбі, - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА