Справа № 740/4187/25
Провадження № 2/740/1937/25
20 жовтня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Гагаріної Т.О., за участю секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності, -
встановив:
позивач звернувся до суду із позовною заявою в якій просив визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 ; на 1/2 частку цього будинку в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 та на 1/3 частку цього житлового будинку, як за членом колишнього колгоспного двору.
Позовні вимоги мотивує тим, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору. Відповідно до довідки Талалаївської сільської ради у вказаному будинку станом на 15.04.1991 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 - голова двору, члени колгоспного двору: ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_1 - син.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частку вказаного житлового будинку. Спадщину після його смерті за законом прийняли його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 по 1/6 частці кожен.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частку вказаного житлового будинку. Спадщину після її смерті за заповітом прийняв він її син.
Постановою нотаріуса від 24.06.2025 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, так як відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача адвокат Кубрак Ю.І. у заяві від 10.09.2025 позов підтримує, просить його задовольнити, справу розглядати за їх відсутності.
Відповідач - Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області в особі секретаря ради Ярмоленко Г. у заяві від 15.09.2025 просила справу розглянути без участі їх представника та прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.07.2003 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
Померлий ОСОБА_2 на день смерті постійно проживав і була зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті та протягом шести місяців за вищевказаною адресою були постійно зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - син, що підтверджується довідкою Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 03.06.2025 (а.с.13).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.03.2015 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).
ОСОБА_3 на день смерті постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті та протягом шести місяців за вищевказаною адресою були постійно зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 - син, що підтверджується довідкою Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 03.06.2025 (а.с.16).
Померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доводилися позивачу ОСОБА_1 батьками, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 06.07.1970.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв син ОСОБА_1 , що підтверджується копією спадкової справи.
До кінця 2012 року питання переведення колгоспного двору до категорії двору, що належить громадянину, з видачею свідоцтва про право власності на будинок, вирішувалося органами місцевого самоврядування, а КП «Ніжинське бюро технічної інвентаризації» виготовляло документи про право власності і реєструвало будинок за громадянином. Тепер БТІ не мають такого права і як результат право приватної власності на будинок, який є складовою частиною колгоспного двору, може бути визнане тільки судовим рішенням.
Відповідно до довідки КП «Ніжинське МБТІ» №00755 від 15.05.2025 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.22).
Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Відповідно до п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Таким чином, станом на 15.04.1991 року такими, що не втратили право на майно колгоспного двору вважалися всі особи, що мешкали та були прописані в домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
За правилами ст.563 ЦК УРСР, спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Отже, житловий будинок було зареєстровано у встановленому порядку відповідно до діючого на той час законодавства як власність колгоспного двору.
Таким чином, право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/3 частці кожного.
Відповідно довідки №148/03-29 від 27.05.2025 Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 відносився до типу колгоспного двору. На вказану дату в цьому дворі були зареєстровані: ОСОБА_3 - голова двору, члени колгоспного двору: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с.21).
Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію ЗУ «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належало право власності на 1/3 частину майна у колгоспному дворі, як їх члену, що не втратили право на частку в їх майні.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв, що підтверджується копією спадкової справи.
З постанови державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори Репех С. від 24.06.2025 вбачається, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , з підстави відсутності правовстановлюючих документів, так як житловий будинок належить колгоспному двору (а.с.20).
Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст.ст.41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (ч.1 ст.392 ЦК України). Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв'язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 265-268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/6 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськми будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськми будівлями та спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/6 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськми будівлями та спорудами, як за членом колишнього колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04415258, місцезнаходження: Чернігівська область, Ніжинський район, с.Талалаївка, вул.Незалежності, 8.
Суддя Т.О. Гагаріна