Справа № 584/1061/23
Провадження № 2/584/63/25
Іменем України
17.10.2025 Путивльський районний суд Сумської області:
у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.
за участі: секретаря Зікрати Я.В.
представника відповідача - адвоката Кліпікова Р.Б. /в режимі відеоконференції/
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
31 травня 2022 року близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Mercedes Vito» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Соборній в м. Путивль, під час проїзду перехрестя з вул. Кролевецька м.Путивль Сумської області не дав дорогу ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі по вул. Кролевецька, що в м. Путивль, на велосипеді, та допустив зіткнення з велосипедом, від чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого скалкового перелому латерального виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, яке відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаку тривалості розладу для здоров'я більше 21 дня. Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 21 червня 2023 року на підставі ч.1 ст.47 КК України звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з передачею на поруки, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Внаслідок ДТП позивач несла витрати коштів на стаціонарне лікування, діагностичні процедури та придбання ліків, їй була встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується повідомленням від 25 січня 2023 року та довідкою до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії ААВ №659091 від 25 січня 2023 року. Окрім майнової шкоди позивачу була завдана моральна шкода, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, тривога, важкість виконання повсякденних обов'язків, порушення сну, суттєві зміни в нормальних, сталих життєвих стосунках.
Посилаючись на викладене представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 982000 грн., з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 шкоду у розмірі 113906 грн. 40 коп., а саме: страхове відшкодування (виплату) моральну шкоду у розмірі 1007 грн. 57 коп., шкоду, пов'язану з лікуванням у сумі 34898 грн. 83 коп., шкоду пов'язану зі стійкою втратою працездатності (в зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності) в сумі 78000 грн.
Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 4 серпня 2025 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кліпіковим Р.Б., подано відзив на позов, в якому він позов не визнав, та зазначив, що ОСОБА_2 , як власником транспортного засобу «Mercedes Vito» реєстраційний номер НОМЕР_1 , було застраховано цивільно-правову відповідальність у АТ «СК «Мега-Гарант». Строк дії страхового полісу з 30.08.2021 по 29.08.2022. Страхова сума на одного потерпілого складає: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 260000 грн.; за шкоду, заподіяну майну - 130000 грн.; розмір франшизи -2600 грн. Отже, розмір матеріальної шкоди, що визначений позивачем, повністю покривається страховою сумою, передбаченою страховим полісом і матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП зобов'язаний повністю відшкодувати страхувальник, тобто АТ «СК «Мега-Гарант». Що стосується відшкодування моральної шкоди, то відповідач вважає, що розмір моральної шкоди в 1000000 грн. є значно завищеним, та таким, що не відповідає обставинам справи та обсягу страждань позивача і їх тривалості. Крім того, ОСОБА_2 після ДТП, в червні 2022 року, на стадії досудового розслідування, перерахував позивачу на банківський рахунок 18000 грн. 00 коп., які потерпіла мала можливість використати для відновлення свого здоров'я, що також полегшило її моральні страждання, адже вона не залишилась без допомоги та уваги з боку ОСОБА_2 (а.с.81-85).
Представником відповідача МТСБУ - адвокатом Сакалюком Д.В. подано відзив на позов, в якому він позов не визнав, та зазначив, що шкода завдана особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України). Разом з тим, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія щодо транспортного засобу «Mercedes Vito» реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в АТ «СК «Мега-Гарант», а тому і відшкодування шкоди, в межах ліміту за полісом, повинно здійснити АТ «СК «Мега-Гарант». МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду потерпілим у разі недостатності коштів та майна страховика учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з ЄДР) для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду в разі недостатності коштів та майна страховика повного члена МТСБУ в таких самих випадках. В інших випадках страховик зобов'язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації юридичної особи. Так як відсутні докази визнання банкрутом та закінчення ліквідаційної процедури АТ «СК «Мега-Гарант», а тому і відсутні правові підстави для стягнення з МТСБУ суми страхового відшкодування (а.с.67-71).
15 листопада 2023 року ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області Токарєва С.М. клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та зобов'язано Буринський районний суд Сумської області надати матеріали кримінальної провадження № 12022200520000064, яке внесено до ЄРДР 1 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, відносно до ОСОБА_2 , для огляду в судовому засіданні.
Представником позивача, адвокатом Соповою В.С., було направлено до суду письмове клопотання про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просила стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 982000 грн., з Моторного (транспортного) страхового бюро України - моральну шкоду в сумі 1007,57 грн., шкоду пов'язану з лікуванням - 43455,65 грн., шкоду пов'язану зі стійкою втратою працездатності (в зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності) в сумі 78000 грн., а всього 122463,22 грн.(а.с.105-106).
9 квітня 2024 року ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області Токарєва С.М. у прийнятті до розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сопової В.С. про збільшення розміру позовних вимог відмовлено.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подала суду письмову заяву про підтримання позову та просила розгляд справи проводити у її відсутність (а.с.144).
Представник відповідача, ОСОБА_2 - адвокат Кліпіков Р.Б., в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, а саме - позов в частині вимог до ОСОБА_2 не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні. При цьому, представник відповідача зазначив, що заподіяну позивачеві моральну шкоду відповідач оцінює у 19000 грн., з яких 18000 грн. вже відшкодовано ОСОБА_2 , при цьому, 1007 грн. 57 коп. (5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю) має, а решта суми вже відшкодована відповідачем ОСОБА_2 .
Представник відповідача, Моторного (транспортного) страхового бюро України, адвокат Сакалюк Д.В., в судове засідання не з'явився, при подачі відзиву на позовну заяву клопотав про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 21 червня 2023 року на підставі ч.1 ст.47 КК України звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з передачею на поруки, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (а.с. 88-89 кримінального провадження № 12022200520000064).
У вказаній ухвалі судом встановлено, що 31 травня 2022 року близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Mercedes Vito» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Соборній в м. Путивль, під час проїзду перехрестя з вул. Кролевецька м. Путивль Сумської області, в порушення вимог п. 16.11. Правил дорожнього руху, не дав дорогу ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі по вул. Кролевецька, що в м. Путивль, на велосипеді, та допустив зіткнення з велосипедом, від чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого скалкового перелому латерального виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, яке відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаку тривалості розладу для здоров'я більше 21 дня.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля «Mercedes Vito» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час ДТП була застрахована в АТ «СК «Мега-Гарант» відповідно до поліса № АР/2388486 від 30 серпня 2021 року, який діяв до 29 серпня 2022 року (а.с.86зв.).
Згідно з вказаним полісом страхова сума на одного потерпілого становить: 1) за шкоду завдану життю і здоров'ю 260000 грн.; 2) за шкоду, завдану майну 130000 грн. Розмір франшизи - 2600 грн.
З 05.10.2022 АТ «СК «Мега-Гарант» позбавлене членства в МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, про що розміщено відповідну інформацію на офіційному сайті МТСБУ, тому вказана страхова компанія позбавлена права укладати договори страхування.
На даний час відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «СК «Мега-Гарант» перебуває в стані припинення (а.с.48).
Відповідно до копії акту наданих послуг Медичним центром «Мед-Союз» ОСОБА_1 отримала послуги (консультації ортопеда та КТ одного суглобу) на 1980 грн. 00 коп.(а.с.9).
Згідно з копіями квитанцій встановлено, що ОСОБА_1 на придбання ліків витратила кошти на загальну суму 12767 грн. 47 коп.(а.с.7,15-18).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 761315 від 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності (загальне захворювання), на строк до 1 лютого 2025 року (а.с.98).
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
При цьому, пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено судам, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Це означає, що у справах, що стосуються відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (внаслідок ДТП), обов'язок відшкодування шкоди виникає за наявності наступних умов: 1) дії завдавача шкоди були неправомірними; 2) між діями завдавача шкоди та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Підставою звільнення особи від відповідальності в деліктних правовідносинах є відсутність будь-якої складової цивільного правопорушення.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (ч. 3 ст. 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (ст. 396 ЦК України).
Як вбачається з ч. 2 ст. 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Абзацом 1 ч. 1 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Згідно зі ст. 979 ЦК України, у редакції, яка діяла на час настання ДТП, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
На час настання ДТП діяв Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 (далі - Закон № 1961-IV), який втратив чинність 01.01.2025 у зв'язку з введенням в дію Закону України № 3720-IX від 21.05.2024 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 20.3 Закону України №1961-IV у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Підпунктом «а» п. 41.2 ст. 41 Закону України № 1961-IV було визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до п. 52.1, 52.3, 52.5 ст. 52 Закону України № 1961-IV членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.
Повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ.
Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов'язаний виконати свої зобов'язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц визначаючись щодо особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду у випадку, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває в стані припинення, банкрутства, фактично не здійснює діяльності, з поміж іншого, дійшла таких висновків:
- наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, а не позбавлення її зобов'язань за існуючими договорами. Зобов'язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів;
- у випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Особа, яка укладає договір зі страховою компанією, має діяти обачливо, з огляду на доступність інформації на сайті МТСБУ, та з'ясувати, чи має така страхова компанія членство в МТСБУ;
- у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов'язаний виконати всі договірні зобов'язання з відшкодування шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього;
- МТСБУ зобов'язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (пп. «ґ» ч. 1 ст. 41 Закону України № 1961-IV), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ у таких самих випадках (пп. «а» п. 41.2 ст. 41 цього Закону);
- МТСБУ має зобов'язання на відшкодування шкоди замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації. При цьому немає значення, чи це було підставою для його виключення із числа членів МТСБУ та/або позбавлення його повного членства;
- у випадку припинення членства страховика в МТСБУ (виключення з числа членів та/або позбавлення повного членства) у зв'язку з банкрутством та ліквідацією, МТСБУ зобов'язане здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов'язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат;
- МТСБУ відповідно до Закону України № 1961-IV відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов'язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи;
- Закон України № 1961-IV не передбачає обов'язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.
МТСБУ відповідно до Закону України № 1961-IV відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов'язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи. У разі початку процедури банкрутства страховика, потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб. Закон не передбачає обов'язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах (такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 917/1093/21).
Згідно з п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3720-IX від 21.05.2024 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діє з 01.01.2025, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду (здійснює регламентну виплату) на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі її заподіяння транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування зі страховиком, стосовно якого до дня введення в дію цього Закону відкрито провадження у справі про банкрутство чи такий страховик ліквідований.
Як було встановлено судом АТ «СК «Мега-Гарант», в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , припинило членство в МТСБУ з 5 жовтня 2022 року, на даний час перебуває в стані припинення на підставі рішення засновників про його ліквідацію, але зараз державна реєстрація припинення юридичної особи не проведена (а.с.48).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час настання страхового випадку була застрахована в АТ «СК «Мега-Гарант» з визначенням страхової суми на одного потерпілого в такому розмірі: 1) за шкоду завдану життю і здоров'ю 260000 грн.; 2) за шкоду, завдану майну 130000 грн. Розмір франшизи - 2600 грн.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Ураховуючи розподіл у деліктному зобов'язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов'язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
Уточнюючи свій висновок у попередній справі № 760/15471/15-ц, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 висловила правову позицію про те, що в разі якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії), винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі в судовому порядку. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц.
Розмір матеріальної шкоди, завданої у зв'язку з лікуванням потерпілої складає 34898 грн. 83 коп. та пов'язаної із стійкою втратою працездатності складає 78000 грн. 00 коп., що не перевищує ліміту відповідальності страховика, тому суд вважає, що позов у частині стягнення з МТСБУ матеріальної шкоди пред'явлено до неналежного відповідача.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц викладено висновок про те, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України № 1961-IV).
Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах неодноразового наголошувала на тому, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України №1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 цього Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Аналогічні висновки зроблені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, від 14.12.2021 у справі №147/66/17, від 12.09.2018 у справі №569/96/17, від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц, від 27.03.2019 у справі №752/16797/14-ц, від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, від 14.06.2023 у справі №125/1216/20, у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №917/1093/21.
Позивач не надав доказів відмови АТ «СК «Мега-Гарант» у виплаті йому страхового відшкодування, а одразу звернувся до МТСБУ з позовними вимогами щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої у зв'язку з лікуванням потерпілої складає 34898 грн. 83 коп. та пов'язаної із стійкою втратою працездатності складає 78000 грн. 00 коп.
Таким чином, позов у частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої у зв'язку з лікуванням потерпілої, також пред'явлено до неналежного відповідача МТСБУ, замість належного - страхової компанії.
Крім того, суд звертає увагу на те, що питання обґрунтованості позовних вимог не вирішується, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача.
Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (п. 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (п. 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (п. 31.10), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (п. 39), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (п. 75), від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц (п. 54) та 13.10.2020 у справі №640/22013/18 (п. 31)).
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до МТСБУ про стягнення матеріальної шкоди, завданої у зв'язку з лікуванням потерпілої, що складає 34898 грн. 83 коп. та пов'язаної із стійкою втратою працездатності, що складає 78000 грн. 00 коп. слід відмовити, оскільки вони пред'явлені до неналежного відповідача.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 23, 261 Закону України № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Судом встановлено, що внаслідок ДПТ позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого скалкового перелому латерального виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, яке відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаку тривалості розладу для здоров'я більше 21 дня (а.с.111).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №761315 від 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності (загальне захворювання), на строк до 1 лютого 2025 року. Черговий перегляд позивачу призначено на 30 січня 2025 року (а.с.98).
Як вбачається з індивідуальних програм реабілітації особи з інвалідністю ОСОБА_1 , серед іншого, встановлений клініко-функціональний діагноз: консолідований перелом зовнішнього виростку лівої в/гомілкової кістки. Посттравматичний ДОА лівого колінного суглоба 1 ст. (а.с. 100 - 102).
З огляду на викладене, врахувавши характер немайнових втрат позивача, глибину його фізичних та душевних страждань, а також керуючись засадами розумності і справедливості, суд оцінює розмір завданої позивачу моральної шкоди в сумі 150000 грн.
Таким чином, враховуючи положення ст. 26-1 Закону України № 1961-IV щодо відшкодування страховиком моральної шкоди у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, що в даному випадку становить 13000 грн. (260000 грн. х 5%), відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 137000 грн., що складає різницю між визначеним судом розміром завданої моральної шкоди та 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої полісом № АР/2388486 від 30 серпня 2021року (150000 грн. - 13000 грн. = 137000 грн.).
Крім того, сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 137000 грн. підлягає зменшенню на суму у розмірі 18000 грн., яку відповідачем ОСОБА_2 було добровільно сплачено на користь позивача ОСОБА_1 , про що остання зазначає у позовній заяві. Вказана обставина є такою, що визнається обома сторонами, тому в силу положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України не підлягає доказуванню.
З огляду на таке, сума моральної шкоди, яка підлягає стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 становить 119000 грн. (137000 - 18000 = 119000 грн.).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З 1095906 грн. 40 коп. загальної суми позовних вимог до МТСБУ були пред'явлені 10,39% (113906 грн. 40 коп.), а до ОСОБА_2 - 89,61% (982000 грн. 00 коп.).
Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог до МТСБУ було відмовлено в повному обсязі, а позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволені на 12,12% (119000/982000)х100=12,12 %), в дохід держави з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 1190 грн. 23 коп. судового збору ((10959,06 грн. х 89,61%) х 12,12% = 1190,23 грн.), а також з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню 545 грн. 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу (4500 грн. х 12,12% = 545,40 грн.) (а.с.116-120).
Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити у повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 119000 (сто дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1190 грн. 23 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 545 грн. 40 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Токарєв