20.10.2025 Справа № 756/10825/25
Номер справи 756/10825/25
Номер провадження 2/756/6096/25
20 жовтня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення внесків за утримання спільного майна,
У липні 2025 року представник позивача ОСББ «Наш дім Прирічна 5» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суму заборгованості за внески на утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01 січня 2018 року по 01 липня 2025 року в загальному розмірі 41006,67 грн., з яких: 26888,71 грн. - сума заборгованості; 11120,82 грн. - інфляційні нарахування; 2997,14 грн. - три відсотки річних. Просить стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2025 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 25 липня 2025 року відкрито спрощене провадження по справі призначене перше засідання на 25 серпня 2025 року.
За клопотанням відповідача ОСОБА_3 розгляд справи відкладено до 20 жовтня 2025 року.
Представник позивача в судові засідання 25 серпня та 20 жовтня 2025 року до суду не з'явився про часта місце розгляду справи сповіщений належним чином. В поданій заяві просив проводити розгляд без участі представника.
Відповідачі до суду 20 жовтня 2025 року не з'явились. ОСОБА_3 надав до суду заяву в якій просить закрити провадження у справі через повне погашення заборгованості та витрати позивача зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Дана правова позиція Верховного Суду викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, яку згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує в даній справі.
Як вбачається з позовної заяви ОСББ «Наш дім Прирічна 5» просить стягнути заборгованість, яка виникла станом на 01 липня 2025 року в розмірі - 26888,71 грн., а також 11120,82 грн. - інфляційні нарахування; 2997,14 грн. - три відсотки річних.
Відповідач надав суду квитанції про сплату 12 вересня 2025 року - 12000,00 грн та 03 жовтня 2025 року - 19040,94 грн. А також 20 жовтня 2025 року долучив до матеріалів справи три квитанції про оплату витрат позивача по сплаті судового збору, компенсацію витрат на правничу допомогу та сплату заборгованості в розмірі - 748,77 грн. Заявив лопотання про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та три відсотки річних в період воєнного стану.
Суд дослідив заявлені позовні вимоги, квитанції надані відповідачем, суд вважає за доцільне закрити провадження по даній справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України, від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у періоддії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплатижитлово-комунальних послугв період воєнногостану»в умовах воєнногостану,введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнногостанув Україні», до припинення чи скасування воєнногостанув Україні заборонялося нарахування тастягненнянеустойки (штрафів, пені),інфляційнихнарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальніпослуги(п. 1).
В подальшому, постановою КМ України від 29 грудня 2023 року № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплатижитлово-комунальних послуг»вказаний мораторій скасовано.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості 3% річних та інфляційних втрат, суд з урахуванням вищезазначених вимог законодавства вважає, що означені вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 01 січня 2024 року по 01 липня 2025 року в розмірі 1090,62 грн - 3% річних та 3810,38 грн- інфляційні втрати.
Отже, розмір загальної заборгованості становить 31789,71 грн., яка складається з заборгованості за надані послуги - 26888,71 грн, 3% річних -1090,62 грн., інфляційні втрати - 3810,38 грн.
Згідно досліджених квитанцій, долучених відповідачем до заяви вбачається що ним сплачено 31040,94 грн, а також 748, 77 грн. в рахунок погашення заборгованості, отже заборгованість погашена в повному обсязі.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідач сплатив на користь позивача частину понесених судових витрат в розмірі 1877,92 грн - витрати зі сплати судового зору, що доводиться квитанцією від 20 жовтня 2025 року та 1550,46 грн - витрати на правничу допомогу також сплачені згідно з квитанцією від 20 жовтня 2025 року.
Одночасно суд роз'яснює, що згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. ст. 255, 258, 259, 260 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення внесків за утримання спільного майна,- закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 20 жовтня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик