Справа № 755/19973/25
м. Київ "13" жовтня 2025 р.
Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025105040000821 від 29.08.2025року відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка, Сумської області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньо освітою, солдата, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, зокрема: - вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19.07.2021 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; - вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, шляхом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів
20.08.2025, ОСОБА_2 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці у м. Києві, через мобільний додаток «Телеграм», знайшов оголошення про продаж наркотичних та психотропних засобів. Під час листування з невстановленою досудовим розслідуванням особою, через месенджер «Telegram», ОСОБА_2 домовився про придбання у невстановленої особи особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, вартість якої складала 500 гривень.
Після чого, ОСОБА_2 перерахував на рахунок через банківський термінал, грошові кошти в сумі 500 гривень.
У подальшому, через мережу інтернет, а саме месенджер «Telegram», 20.08.2025 невстановлена в ході досудового розслідування особа, повідомила ОСОБА_2 , про те, що він може забрати придбану ним особливо небезпечну психотропну речовину, PVP за адресою: м. Київ, бул. Верховної ради, 18.
29.08.2025 приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 прибув до вказаного місця за адресою: м. Київ, бул. Верховної ради, 18, та у визначеному місці, а саме під деревом, знайшов пластикову колбу, всередині якої знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, та помістив до сумки, яка
знаходилась при ньому, для власного вживання, без мети подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_2 зберігаючи при собі дану речовину попрямував у власних справах.
У подальшому того ж дня, 29.08.2025 о 09 год. 32 хв. ОСОБА_2 зупинено працівниками Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, бул. Верховної ради, неподалік будинку № 18-В та під час затримання в порядку статті 298-2 КПК України у останнього в сумці виявлено пластикову колбу із кристалічною речовиною світлого кольору, яку в подальшому вилучено до спеціального пакету WAR №1148010.
Згідно висновку експерта N? CE-19/111-25/53776-НЗПРАП від 04.09.2025: у наданій на дослідження речовині, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,212 г.
PVP, згідно зі Списком №2 «особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме в незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с. 68-69).
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Так встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, не одружений, на утриманні осіб не має, не працює, інвалідом не являється, раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 , суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, наявність обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді обмеження волі вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
В ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним проступком матеріальної шкоди не спричинено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експерта у розмірі 3565 гривень 60 копійок, пов'язані з залучення експерта згідно висновку експерта від 04.09.2025 № СЕ-19/111-25/53776-НЗПРАП, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді (двох) років обмеження волі.
Стягнути з ОСОБА_2 , витрати на залучення експерта у розмірі 3565 гривень 60 копійок на користь держави.
Речові докази:
1)диск DVD-R 4,7 gb. 120 min, з огляду місця події, долучений до протоколу огляду від 29.08.2025 року - залишити в матеріалах справи;
2)пластикову колбу з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP» масою 0,212 г.;, яку відповідно до постанови від 05.09.2025 року визнано речовим доказом та зберігаються у камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя