Номер провадження 2-а/754/492/25
Справа №754/10585/25
Іменем України
20 жовтня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кірічевську О.І. через Електронний суд звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24 червня 2025 року, ОСОБА_1 , дізнався, що державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюком Ростиславом Володимировичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі розгляду заяви про примусове виконання. Підставою для відкриття виконавчого провадження стала Постанова № 836 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від 13 березня 2025 року, видана ІНФОРМАЦІЯ_1 ), щодо стягнення з боржника на користь держави адміністративного штрафу у подвійному розмірі - 51 000 грн. Ознайомившись, у державного виконавця з Постановою № 836 від 13.03.2025 року вважає її незаконною неправомірною та такою що піддягає скасуванню з огляду на наступне. Зокрема, ОСОБА_1 своєчасно уточнив свої дані, а саме 11.06.2024 року, що підтверджується відміткою «дані уточнено вчасно» з номером в реєстрі «Оберіг» НОМЕР_4 у застосунку Резерв+. Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг. В порушення норм ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, оскаржувана постанова не містить відомостей про те, за яких конкретно обставин Позивачем, на думку Відповідача, було вчинене адміністративне правопорушення. У тексті оскаржуваної постанови Відповідач стверджує, що Позивач "не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці (МОУ) від 04.10.2024, яку не забрав з поштового відділення". Разом з тим, Відповідачем в постанові не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем, не надано суду доказів того, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних даних ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, а також до протоколу не долучено письмових доказів, які підтверджують неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційнокомунікаційними системами, реєстрами, базами даних тощо, держателями яких є державні органи. Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Додатково повідомляє, що у оскаржуваній постанові відповідачем допущено помилку в ідентифікації особи позивача. Зокрема, до адміністративної відповідальності було притягнуто ОСОБА_1 , що не відповідає фактичним даним позивача. Така невідповідність у відомостях є істотною, оскільки суперечить вимогам належної ідентифікації особи, що притягається до відповідальності, і створює правову невизначеність. Невідповідність у зазначенні імені та прізвища позивача свідчить про порушення вимог процесуального характеру, що унеможливлює належну ідентифікацію особи і, відповідно, порушує принципи правосуддя та законності. Також, із оскаржуваної постанови вбачається, що Відповідач не навів жодного доказу того, що повістка дійсно була направлена Позивачу у встановленому порядку та вручена відповідно до вимог законодавства. Додатково звертає увагу, що відповідно до чинного законодавства, а саме статті 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачено перелік поважних причин неприбуття у строк, визначений у повістці, за умови належного повідомлення військовозобов'язаного про дату, час та місце розгляду адміністративного правопорушення. Так, відповідно до наданої до позовної заяви копії епікризу (перевідного, виписного або посмертного) з медичної карти стаціонарного хворого № 733 на ім'я ОСОБА_1 за 2024 рік, вбачається, що останній у період з 22.11.2024 року по 13.12.2024 року, у зв'язку з погіршенням психічного стану, за направленням лікаря-психіатра ОСОБА_5 , перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «МЗНПД». Відповідачем було порушено вимоги щодо порядку накладення адміністративного стягнення. Це свідчить про те, що, накладаючи грошове стягнення на Позивача у вигляді 25 500 гривень, Відповідач порушив вимоги статті 27 та частини 3 статті 2101 КУпАП, а отже - діяв протиправно. Накладаючи на Позивача штраф у максимальному розмірі, Відповідач не врахував характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. З огляду на все викладене просить суд скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 року справу передано головуючому-судді Панченко О.М.
02.07.2025 через «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін, витребувано докази.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно витягу з Резерв+ дані Позивачем уточнено вчасно - 11.06.2024 року, згідно постанови ВЛК - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
З матеріалів справи вбачається, що постановою №836 від 13.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 28.11.2024 о 14 год.00 не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці (МОУ) від 07.10.2024, яку не забрав з поштового відділення (адресат відсутній за вказаною адресою), чим порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 2 ч.1 та абз.8 ч.3 ст.22 ЗУ «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_8 штраф у розмірі 25 500 грн.
Згідно Постанови державного виконавця Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Данилюка Р.В. 24.06.2025 року відносно ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 було відкрито НОМЕР_2 згідно Постанови №836 від 13.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4ст. 159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Окрім того, суд враховує і той факт, що відповідно до наданої до позовної заяви копії епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №733 на ім'я ОСОБА_1 за 2024 рік, вбачається, що останній у період з 22.11.2024 по 13.12.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «МЗНПД» у зв'язку з погіршенням психічного стану. Окрім того, перебував на лікуванні і раніше, шо також підтверджується наданими епікрізами, що долучені до матеріалів справи, №1241,10021, 8004, 2362. Також до суду докази того, що відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 12.12.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 186 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Також, суд враховує те, що Відповідачем не вірно зазначено прізвище та ім'я Позивача у Постанові №836 від 13.03.2025, а саме « ОСОБА_1 ». Невідповідність у зазначенні імені та прізвища позивача свідчить про порушення вимог процесуального характеру, що унеможливлює належну ідентифікацію особи і, відповідно, порушує принципи правосуддя та законності.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 13.03.2025 року №836 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протиправною, підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується частиною першою статті 139 КАС України визначено, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 836 від 13.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 500 грн.
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати в сумі 484 грн. 48 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 20.10.2025 року.
Суддя: О.М. Панченко