Номер провадження 2-а/754/509/25
Справа №754/11307/25
Іменем України
17 жовтня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Вимоги обґрунтовані тим, що 05.03.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 Прибора М. В. виніс постанову № 272, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 грн. Постанову позивач не отримував, про її існування дізнався лише 13.06.2025 р. від виконавчої служби у зв'язку з блокуванням рахунків. 27.02.2025 року близько 14:00 у м. Вишгороді позивача було фактично затримано трьома працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Попри надану ОСОБА_1 військово-облікову довідку, його силоміць доставили до ТЦК, де протиправно утримували до вечора, а потім перевезли до військової частини за адресою АДРЕСА_1 , де той провів ніч без оформлення правового статусу. Це утримання було продовжено 28.02.2025 року із подальшим примусовим супроводом до поліклініки і складанням протоколу №272. У поясненні позивач прямо зазначив, що НЕ відмовляється від проходження ВЛК, але має право надати медичні документи, яких при ньому не було. Після цього ОСОБА_1 знову примусово відвезли до військової частини, а згодом - до м. Славутич, де силоміць утримували в адміністративному приміщенні КП «УЖКГ» без оформлення законних підстав, без рішення суду та без складання акту затримання. 01.03.2025 позивача звільнили лише після втручання адвоката і виклику поліції. Це утримання має всі ознаки порушення ст. 29 Конституції України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини. 02.04.2025 року позивач добровільно пройшов ВЛК, а відтак, звинувачення в нібито відмові є надуманим, а постанова базується на перекручених фактах і була винесена у порушення ст. 268 КУпАП (гарантії на захист і участь у розгляді), ст. 7 КУпАП (законність), ст. 19 Конституції України (органи державної влади повинні діяти на підставі і в межах закону).
Ухвалою судді від 18.07.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
21.07.2025 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем було усунуто зазначені недоліки.
Крім того, у позовній заяві містилось клопотання про поновлення строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши матеріали поданої заяви, викладені позивачем аргументи, суд вважає, що заявлене позивачем клопотання про поновлення строку на звернення до суду підлягає задоволенню.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.07.2025 року було відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 15.08.2025 року поштової кореспонденції відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відзив на позов від ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду не надійшов.
13.08.2025 року від позивача надійшла заява про зупинення виконавчого провадження відкритого на підставі постанови №272 про притягнення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою судді від 27.08.2025 року було зупинено стягнення у виконавчому провадженні НОМЕР_3, відкритому на підставі постанови №272 від 05.03.2025 року, ухваленої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до набрання законної сили рішення суду у справі та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копію постанови та матеріли адміністративної справи, на підставі яких було ухвалено постанову №272 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання. Відзиву, будь - яких клопотань чи витребуваних ухвалою судді документів на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Вирішуючи справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі постанови №272 виданої 05.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з ОСОБА_1 51 000, 00 грн. державний виконавцем було Фроловою Ю. С. 13.06.2025 року було ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Відповідно до даних застосунку РЕЗЕРВ+ ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації до 06.08.2025, (п.2 ч.3 ст.23) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Також в застосунку міститься зазначення щодо дати уточнення позивачем даних, дати взяття на облік та проходження ВЛК.
У поданому до суду позові, позивач вказує на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
У силу вимог передбачених ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, ч.3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до частини третьої якої вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У частині 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною шостою ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно зі ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки письмові матеріали не містять належних доказів про вчинення порушення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а ухвала суду про витребування доказів була залишена відповідачем без виконання, суд приходить висновку, про недоведення відповідачем факту наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст.77 КАС України, вважає, що оскаржувана постанова №272 від 05.03.2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» суддя,
Визнати поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви про скасування постанови та поновити ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови №272 від 05.03.2025 року про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №272 від 05.03.2025 року про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП згідно постанови №272 від 05.03.2025 року - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Дані відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду виготовлено 20.10.2025.
Суддя: Т. А. Зотько