ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19625/25
провадження № 3/753/7079/25
"14" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ріелтором, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
24 липня 2025 о 12-й годині 40 хвилин в м. Києві, вул. Ревуцького, 15, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мітсубіші» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті стався наїзд на припаркований автомобіль «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 ПДР України.
24 липня 2025 о 12-й годині 40 хвилин в м. Києві, вул. Ревуцького, 15, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мітсубіші» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 А ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4, 124 КУпАП.
Будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином тричі повідомленим за допомогою смс-повідомлення, ОСОБА_1 на виклики суду не з'явився.
Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Однак, ст. 122-4, 124 КУпАП в цьому переліку відсутні.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 450226, ЕПР 1 № 450217, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с. 1, 17), картках обліку адміністративного правопорушення від 11.09.2025 (а.с.3, 18), схемі ДТП, на якій зображено місце зіткнення транспортних засобів (а.с. 4), письмових поясненнях ОСОБА_2 , відповідно до яких 24.07.2025 по вул. Ревуцького, 15 залишив свій автомобіль на зарядці. Коли повернувся за автомобілем виявив потертості на задньому бампері (а.с.5), письмових поясненнях ОСОБА_1 , відповідно до яких 24.07.2025 виїжджав з парковки по вул. Ревуцького, 15 та зачепив припаркований автомобіль, це зробив ненавмисно (а.с.6), відеозаписі з камер спостереження, з якого вбачається як автомобіль «Мітсубіші» д.н.з. НОМЕР_1 виїжджає з парковки, здійснює зіткнення з припаркованим автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 та їде з місця ДТП (а.с.7), рапорті (а.с.8).
Враховуючи викладене приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122-4, 124, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двухсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба