Рішення від 20.10.2025 по справі 753/17297/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17297/25

провадження № 2/753/11165/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просило стягнути: заборгованість за надані послуги в загальному розмірі 152310,47 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків. Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відтак є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, яку постачає позивач. Разом з тим, відповідач своєчасно не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 152310,47 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

20.08.2025 ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

02.10.2025 представником Відповідача надано відзив на позов у якому позовні вимоги не визнаються. Представник Відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021, у зв'язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова КМУ від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830).

Відповідно до вимог вказаних вище нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

Відповідно до п. 20 Правил № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Згідно з п. 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до пункту 29 Правил № 630 споживач має право: зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Також подібні за змістом положення викладені в п. 8, 19, 20, 36 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1182 та п. 7, 18, 19 постанови КМУ від 21.08.2019 № 830.

За викладених обставин,за наявності у квартирі засобів обліку гарячої води та теплової енергії (лічильників) оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями таких засобів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2024 по справі № 755/292/22.

Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відтак є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, яку постачає позивач.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Представник Відповідача просить застосувати строк позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України процесуальний строк, що застосовується і у випадках суперечок з приводу надання житлово-комунальних послуг, стягнення заборгованості за їх несплату, тощо встановлюється тривалістю в три роки. Період, за який кредитор має право стягувати заборгованість визначається строком позовної давності.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 30.07.2025.

У позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість з Відповідача за період до 01.05.2018, з 01.05.2018 по 30.06.2025.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України було встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений ( від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423, від 25.04.2023 № 383).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30 червня 2023 року. Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.

Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, борг нараховується з 01.05.2018 по 30.06.2025.

Тому заява Представника Відповідача про застосування строків позовної давності є необґрунтованою, відтак не підлягає задоволенню за період з 01.05.2018 по 30.06.2025.

Щодо позовних вимог до 01.05.2018 про стягнення послуги з централізованого опалення у розмірі 17198,14 грн. (рахунок № НОМЕР_1 ); інфляційну складову боргу у розмірі 2975,29 грн., три відсотки річних у розмірі 729,41 грн. (рахунок № НОМЕР_2 ); заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 5720,69 грн. (рахунок № НОМЕР_3 ); інфляційну складову боргу у розмірі 989,67 грн., три відсотки річних у розмірі 242,69 грн. (рахунок № НОМЕР_2 ); слід вказати на наступне.

За наданими доказами встановлено, що позивачем не надано деталізованого розрахунку заборгованості та періоду заявленого боргу до стягнення, відтак суд позбавлений можливості перевірити обгрунтованість заявлених до стягнення сум.

Посилання представника позивача, що заявлений борг набутий за договром відступлення не позбавляє позивача права обгрунтування заявлених до стягнення сум. Правом на подання розрахунку та відповіді на відзив позивач не скористався.

Відтак у стягненні заборгованості до 01.05.2018 з централізованого опалення, гарячого водопостачання та штрафних санкцій суд відмовляє.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком позивача, утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, заборгованість відповідача в загальному становить 152310,47 грн., яка складається з : заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 25417,71 грн. (рахунок № НОМЕР_1 ); інфляційну складову боргу у розмірі 4397,28 грн., три відсотки річних у розмірі 1077,94 грн. (рахунок № НОМЕР_2 ); заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 21284,12 грн. (рахунок № НОМЕР_3 ); інфляційну складову боргу у розмірі 3682,13 грн., три відсотки річних у розмірі 902,66 грн. (рахунок № НОМЕР_2 ); заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 33359,04 грн. (рахунок № НОМЕР_1 ); інфляційну складову боргу у розмірі 4620,46 грн., три відсотки річних у розмірі 1116,64 грн., пеня у розмірі 1358,60 грн. (рахунок № НОМЕР_2 ); заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 20623,51 грн. (рахунок № НОМЕР_3 ); інфляційну складову боргу у розмірі 2821,16 грн., три відсотки річних у розмірі 671,21 грн., пеня у розмірі 816,63 грн. (рахунок № НОМЕР_2 ); заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн; (рахунок № НОМЕР_4 ); заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 783,75 грн; (рахунок № НОМЕР_5 ); заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 39,55 грн. (рахунок № НОМЕР_6 ); заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 4,95грн. (рахунок № НОМЕР_5 );

Доводи Представника Відповідача не спростовують висновків суду щодо правомірності розрахунку наданого позивачем.

Відповідач не надав доказів на спростування заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є законними і обґрунтованими та такими, що частковому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є законними і обґрунтованими та такими, що також підлягають частковому задоволенню.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, 01001, місто Київ, пл. Івана Франка, 5 заборгованість за послуги центрального опалення, постачання гарячої води та абонплати, з врахуванням штрафних санкцій, що станом на 30.06.2025 в загальному розмірі становить 124454,58 грн. (сто двадцять чотири тисячі чотириста п1ятдесят чотири гривні 58 копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 20.10.2025

Суддя: Комаревцева Л.В.

Попередній документ
131108663
Наступний документ
131108665
Інформація про рішення:
№ рішення: 131108664
№ справи: 753/17297/25
Дата рішення: 20.10.2025
Дата публікації: 22.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 30.07.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за ЖКП