ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19073/25
провадження № 3/753/6875/25
"15" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,
22.08.2025 року о 21 годині 27 хвилин по вул. Тростянецька, 12 в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за згодою водія проводився з фіксацією на нагрудну бодікамеру із застосуванням приладу «Драгер», результат огляду - 1,68 %о. Так, ОСОБА_1 порушив п. 2.9(а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 22.08.2025 року о 21 годині 27 хвилин по вул. Тростянецька, 12 в місті Києві, водій ОСОБА_1 керуваючи транспортним засобом «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв наїзд на електроопору (вуличний ліхтар), що призвело до пошкодження транспортного засобу, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Оскільки протоколи серії ЕПР1 №431271 та ЕПР1 №431301 складені відносно однієї особи, якій інкримінують вчинення кількох адміністративних правопорушень, вважаю за необхідне розглядати їх в одному провадженні.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 22.08.2025 дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак за кермом був драйвер служби таксі. Ім'я та будь-яких інших даних про особу драйвера він не знає, оскільки драйвер з місця події пішов до приїзду поліції.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 124 КпАП України передбачена у зв'язку з порушенням учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України передбачена у зв'язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 (А) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 7 глави 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09 листопада 2015 року - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень повністю підтверджується матеріалами справи, які вивчені та досліджені судом, а саме: протоколами серії ЕПР1 №431271 та ЕПР1 №431301, результатом тесту на газоаналізаторі «Драгер Алкотест», тест № 6123, результат якого становить 1,68 %о, актом огляду на стан сп'яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, де зафіксовані пояснення ОСОБА_1 , який зазначає, що дійсно перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а також пошкоджений автомобіль «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 внаслідок наїзду на електроопору (вуличний ліхтар), схемою ДТП, поясненнями свідка ОСОБА_2 , який зазначає про те, що «автомобіль «Ford», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 в'їхав в стовб, з водійського сидіння вийшов водій в нетверезому стані. В автомобілі більше громадян не було».
Суд розцінює надані суду пояснення ОСОБА_1 як позицію захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП, та про необхідність накладення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 124, 130 ч. 1, 251, 252, 268, 283 - 285 КУпАП, суд
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 753/19073/25 та № 753/19075/25 та присвоїти єдиний унікальний номер № 753/19073/25.
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього КУпАП, на підставі статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя