Справа № 752/20891/25
Провадження №: 3/752/7255/25
16 жовтня 2025 року cуддя Голосіївського районного суду міста Києва Вдовиченко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
04 серпня 2025 року о 23 годині 25 хвилин у м. Києві по вул. Бродівська, 79А, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ Volvo НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою Alcotest 6820 ARJL-0299, тест 2470, результат позитивний 0,36‰ проміле, чим порушила п. 2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість заперечувала, а її захисник - адвокат Шимко А.О. подав клопотання про закриття провадження мотивуючи тим, що час зазначений у протоколі не збігається з часом на відеозаписі з бодікамери (23:31 проти 23:25), на відео ОСОБА_1 заявляє, що не вживає алкогольні напої; відеофіксація не відбувається безперервно, крім того згоди з результатами огляду не було. Крім того клопотав про допит свідка ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що його дружина не вживає алкогольні напої, а також сказав, що після складання протоколу патрульні поліцейські дозволили його дружині поїхати додому, від водіння не відсторонювали.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, вислухавши учасників, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9.а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що огляд зі згоди водія ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проводився за допомогою Alcotest 6820 ARJL-0299 на місці зупинки, тест 2470, результат позитивний 0,36‰ проміле.
Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд не погоджується з доводами захисника про необхідність закриття провадження у даній справі з огляду на таке.
Час початку відеозапису не спростовує того факту, що 04 серпня 2025 року о 23 годині 25 хвилин у м. Києві по вул. Бродівська, 79А, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ Volvo НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння.
Також, переглянутим в судовому засіданні відеозаписом спростовуються доводи про те, що ОСОБА_1 не погоджувалась з висновком алкотестеру, а також не надавала згоду на проходження такого огляду. Пояснення свідка чоловіка ОСОБА_1 про те, що його дружина не вживала алкоголь суд не враховує, оскільки надані зацікавленою у розгляді справи особою.
При цьому, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення встановлено дослідженими судом доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №412702 від 05 серпня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- результатом Alcotest 6820 ARJL-0299 проведеному на місці зупинки, тест 2470, (позитивний 0,36‰ проміле), яким підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зокрема зазначені виявлені ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка що не відповідає дійсності;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.08.2025;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції, яким підтверджуються події, зазначені в протоколі.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП.
Зміст вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП у протоколі викладено у відповідності до вимог вказаної норми чинного законодавства - як: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.9а ПДР України - всі матеріали справи підтверджують викладені у ньому обставини, в тому числі відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.
З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О.О. Вдовиченко