Справа № 724/3181/25
Провадження № 1-кп/724/110/25
20 жовтня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині кримінальне провадження №12025262160000013 від 21.01.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Зарожани , Хотинського району Чернівецької області, освіта загально середня, не заміжня, не працююча, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -
ОСОБА_4 , незважаючи на постанови Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.08.2023 (у справі №724/1346/23), від 07.11.2023 (у справі № 724/1697/23), від 18.12.2023 (у справі № 724/1953/23), від 15.11.2023 (у справі №724/2188/23) та від 02.11.2023 (у справі № 724/2317/23), які набрали законної сили та згідно яких вона позбавлена права керування транспортними засобами, будучи належним чином з ними ознайомлена, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, ухилилась від їх виконання та в період з часу позбавлення права керування транспортними засобами до 05.12.2023, продовжувала і надалі систематично керувати транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 на території Недобоївської та Клішковецької територіальних громад, оскільки у вказаний час, згідно відомостей Державної прикордонної служби України, виїхала за межі території України.
Повернувшись на територію України 15.06.2024, ОСОБА_4 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами, всупереч вищевикладених постанов Хотинського районного суду Чернівецької області, які набрали законної сили, усвідомлюючи те, що вона позбавлена права керувати транспортними засобами терміном на 5 років, умисно, протиправно, систематично продовжувала керувати транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2109», реєстраційний номер НОМЕР_2 на території Недобоївської та Клішковецької територіальних громад Дністровського району Чернівецької області.
Зокрема, 20.01.2025 перебуваючи за місцем власного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 здійснила посадку до транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 , керуючи яким, їхала по вул. Новоселицькій в с. Ширівці Дністровського району Чернівецької області, де близько 09 год. 55 хв., поряд із домоволодінням під № 3, була зупинена працівниками СРПП ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНі в Чернівецькій області за порушення Правил дорожнього руху.
У подальшому, після 20.01.2025, ОСОБА_4 , будучи належним чином неодноразово проінформованою про те, що відповідно до вищевикладених постанов Хотинського районного суду Чернівецької області вона позбавлена права керування транспортними засобами із останнім визначеним терміном 5 років, всупереч вказаних рішень суду, які набрали законної сили, умисно, протиправно, систематично продовжувала керувати вказаним транспортним засобом і надалі на території Недобоївської та Клішковецької територіальних громад.
При цьому, 20.05.2025, перебуваючи за місцем власного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 здійснила посадку до транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 , керуючи яким, їхала околицями с. Зарожани Дністровського району Чернівецької області та близько 13 год. 07 хв. на вул. Солонецькій, 2, вказаного населеного пункту, була зупинена працівниками СРПП ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася, просила суворо не карати, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснила, що повернувшись на територію України в червні 2024 року, вона систематично продовжувала керувати транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2109», зокрема, 20.01.2025 здійснила керування транспортним засобом. У подальшому, після 20.01.2025, ОСОБА_4 , а саме 20.05.2025 також керувала транспортним засобом в с. Зарожани Дністровського району Чернівецької області та була зупинена працівниками СРПП ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області. Наразі нею було сплачено всі штрафи в сумі близько 280 000 грн. Просить суд застосувати до неї мінімальний розмір штрафу,зазначає, що в неї є фінансова можливість сплатити штраф.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що обвинувачена не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена ОСОБА_4 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, за таких обставин, суд визнає необхідним дослідити матеріали кримінального провадження в частині обставин, що характеризують обвинувачену.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині обставин, що характеризують обвинувачену, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Таким чином, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, кваліфіковано вірно.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, суд вважає: щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченою своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , яка за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра, у лікаря - нарколога не перебуває.
Також суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченою злочину, який згідно зі ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.
Відповідно до досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, вважають, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку Дністровського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області, у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають доцільним крім обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Отже, враховуючи всі обставини вчиненого ОСОБА_4 діяння та дані, які характеризують її особу, суд робить висновок, що обвинуваченій за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України доцільно призначити покарання - штраф у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, є посильним для неї фінансовим тягарем та буде достатнім для усвідомлення обвинуваченою своєї протиправної поведінки.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
З матеріалів справи вбачається, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
У кримінальному провадженні збитки не завдано.
В ході досудового розслідування цивільний позов на заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370, 374,376 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_6