Справа № 716/1203/25
20.10.2025 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді - Сірик І.С.
секретар судового засідання - Барабащук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з нього заборгованість за договором № 6242580 від 04.01.2023 у розмірі 45296,48 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 04.01.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6242580 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір).
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022, року (далі Правила) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 11000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 364 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 7 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (03.01.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 11 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .
Посилається на те, що 25.09.20213 ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», яке прийняло права вимоги до боржників, що належали первісному кредиторові, серед яких і ОСОБА_1 .
В подальшому рішенням №251124/1 від 25 листопада 2024 року Єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» прийнято рішення змінити найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01.10.2025 заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - задоволено. Заочне рішення Заставнівського районногосуд Чернівецької області від 28.01.2025 по цивільній справі № 716/1203/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано. Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
10.10.2025 представник відповідача подав відзив на позов, згідно з яким з 06.01.2023 ОСОБА_1 перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 . Відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач звільняється від сплати штрафних санкцій, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом. Просить відмовити позивачу у позовних вимог.
14.10.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, згідно з яким з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується вважає їх такими, що невідповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Щодо застосування до відповідача ч.15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014року 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Однак позивачу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідні документи відповідачем не надавалися. В матеріалах справи також відсутні докази надсилання таких документів Первісному кредитору ТОВ «Лінеура Україна» та позивачу до моменту звернення з позовною заявоюдо суду. Таким чином п.15 ст.14З акону України«Про соціальнийі правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на жаль, не може підлягати застосуванню в спірних правовідносинах. Щодо розрахунку судових витрат. Згідно ч.1. ст.1033 ЦПК України судові витрати складаються з судового зборута витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в томучислі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до роз'яснення п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій позасудовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). У постанові Великої Палатиу справі№ 910/12876/19,суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвокатаз клієнтом,а судне вправівтручатися вці правовідносини. Якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Отже, відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, заявив про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволені позованих вимог з підстав викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 04.01.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6242580 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір).
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022, року (далі Правила) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору:
п. 1.3. сума кредиту (загальний розмір) складає 11000 грн;
п. 1.4 строк кредиту 364 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 7 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (03.01.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 11000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .
Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах:
1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 1,89 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 11.01.2023 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації),виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту.
У період з 04.01.2023 по 24.09.2023 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 7511,60, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 376,13 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 7135,47 грн.
Позивачем нараховано проценти за 101 календарних днів (25.09.2023 - 03.01.2024) в межах строку договору відповідно до наступного (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається) : 10623,87 грн * 1,99 % = 211,42 грн*101 календарних днів = 21353,42 грн.
Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в Банку емітовано катку №4149439021119205 (IBAN: НОМЕР_4 ) на яку здійснено переказ коштів 04.01.2023 року в сумі 11 000,00 грн.
Відповідно до п.п. 4.1.3 Договору, товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою особою без окремої згоди споживача.
Згідно із п. 1.1. Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з розрахунками заборгованості за кредитом станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість перед кредитором в сумі 45296,48 гривень, з яких основний борг - 10623,87 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом 13319,19 гривень, проценти за 101 календарний день - 21353,42 грн.
Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 25.09/2023-Ф від 25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 6442580 про надання споживчого кредиту від 04.01.2023 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 101 календарних днів з 25.09.2023 року по 03.01.2024 року.
Відповідно до копій свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, статуту, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей з сайту Національного Банку України, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, має ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі надання послуг з факторингу. Відповідно до рішення №251124/1 від 25.11.2024 Товариство змінило найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»
Згідно п.1.1, 1.2, 1.3 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші) платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, та надходження ціни продажу, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта - підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Ціна продажу становить 1773409,78 грн (п. 3.3.3 Договору).
Сплата ціни продажу за цим договором підтверджена копіями платіжних інструкцій від 29.09.2023.
25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було підписано акти прийому-передачі реєстру боржників.
Відповідно до витягу реєстрів боржників (додаток №1 до договору факторингу) позивачу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відступлено право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6242580.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В судовому засіданні було встановлено, що укладений кредитний договір є договором споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 11 ч. ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Умови договору про споживчий кредит передбачені статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно ч.1ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, в судовому засіданні доведено та визнано відповідачем факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, а тому заявлений розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача.
Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості за відсотками за користування кредитом, то її розмір підтверджений наданим позивачем розрахунком, який відповідає умовам кредитного договору.
Разом з тим, суд вважає, що нарахована сума відсотків не підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Так, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року, з дати набрання чинності Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, яким затверджено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», і триває до теперішнього часу.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правову позицію про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Відповідач надав до суду копії військового квитка, згідно з яким ОСОБА_1 був військовослужбовцем призваним за мобілізацією, проходив військову службу з 06.01.2023. Отже, на відповідача поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».
За таких обставин проценти за користування кредитом нараховані кредитором не підлягають стягненню з відповідача.
Доводи позивача, що неподання боржником відповідних документів про право на користування вищезазначеними пільгами позивачу до подання позову до суду позбавляють його права на користування цими пільгами під час розгляду справи у суді є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За таких обставин з відповідача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10623,87 грн.
Щодо права позивача пред'являти свої вимоги до боржника за кредитним договором, то суд керується такими положеннями Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимогавважається переданоюфактору здня виникненняправа вимогидо боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією,воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно ч.1 ч.3 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.
На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу та переходу прав вимоги до відповідача за кредитним договором позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цим кредитним договором.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог позивачу має бути відшкодовано судовий збір в розмірі 568,05 грн.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких положень Закону.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено:
1. Копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між Адвокатом Столітнім М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»;
2. Заявка на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року;
3. Рахунок на оплату до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року;
4. Копія Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.
Відповідач проти заявленої суми витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. будь яких заперечень не наводив, не вважав їх непомірними.
На підставі викладеного, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку, що співмірними, розумними та реальними витратами позивача на надану професійну правничу допомогу є витрати в пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог позивачу має бути відшкодовано відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2345 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №6242580 від 04.01.2023 року у сумі 10623 (десять тисяч шістсот двадцять три) гривні 87 копійок.
В задоволені інших позовних вимог відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору у сумі 568,05 (п'ятсот шістдесят вісім) гривні, 05 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2345 грн. (дві тисячі триста сорок п'ять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса м.Київ, 03150, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2 ( ЄДРПОУ:44559822).
Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, адреса АДРЕСА_1 , Ордер серії АІ №1918017 від 16.06.2025.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Представник відповідача: Працевитий Геннадій Олександрович, м.Запоріжжя вул. В.Зайцева, 4 офіс 18, ордер серії АР №1258221 від 15.08.2025.
Суддя Сірик І.С.