Справа №705/5317/25
1-в/705/369/25
09 жовтня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника установи ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції клопотання про умовно-дострокове звільнення, подане засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Київ, громадянином України, з середньою освітою, одруженим, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2023, яким засуджений за ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 309, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення, у якому зазначив про те, що він засуджений за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України і відбуває покарання в СВК № 92. Вважає, що за період перебування у вказаній установі він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення.
За час відбування покарання він має 2 порушення, які не вважає грубими, та більше того, вони вже погашені. До дисциплінарної відповідальності він не притягувався, на профілактичному обліку не перебуває, дотримується норм санітарно-гігієнічних умов, турбується про свій стан здоров'я, до працівників установи ставиться ввічливо та виконує їх законні вимоги, конфліктних ситуацій не створює, на заходи профілактичного характеру реагує та характеризується позитивно. Офіційно працевлаштований та має три заохочення. Стягнень не має. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, з усіма підтримує рівні стосунки, в зв'язку з чим і просить суд звільнити його від відбування покарання умовно-достроково.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити, вважає, що оскільки він позитивно характеризується за місцем відбування покарання, має три заохочення, працевлаштований, не перебуває на профілактичних обліках в установі, має нормальні стосунки зі засудженими, не конфліктний, також підтримує нормальні стосунки із представниками установи, тому вважає, що своєю поведінкою довів своє виправлення, тому просить звільнити його умовно-достроково.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно-дострокове звільнення, оскільки засуджений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, був звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та у цей період вчинив новий злочин. Позитивно характеризується не завжди, мав два стягнення, працевлаштувався лише напередодні настання норми передбаченої ст. 81 КК України. З урахуванням особи засудженого, до якого судом неодноразово застосовувались заохочувальні норми, нестабільної поведінки за весь період відбування покарання, існують сумніви, в тому що ОСОБА_5 виправився та не буде скоювати нових злочинів після звільнення з установи виконання покарання. У зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні клопотання засудженого.
Представник установи в судовому засіданні підтримав клопотання засудженого оскільки вважає, що ОСОБА_5 своєю поведінкою довів своє виправлення.
Представник спостережної комісії в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши засудженого, врахувавши позицію прокурора, представника установи, вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2023, яким засуджений за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 та ст. 71 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили.
Згідно довідки відділу по контролю за виконанням судових рішень Старобабанівської ВК №92 початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 - 20.06.2023, кінець строку - 20.07.2026, не відбута частина покарання складає 10 місяців 02 дні.
Станом на день розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув 3/4 строку покарання.
Відповідно до характеристики ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Черкаської області - ОСОБА_5 з 08.08.2023 відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№92)». За час відбування покарання характеризується позитивно. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Має 2 стягнення, які погашені у встановленому порядку. Працевлаштований на виробництві, за що тричі заохочувався правами начальника установи та засуджений є зразком для інших засуджених. Дотримується правомірних взаємовідносин з персоналом установи, ввічливий, тактовний. виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, до виконання робіт із благоустрою установи ставиться позитивно. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи.
Разом з тим, згідно характеристики засудженого, затвердженої т.в.о. начальника установи 06.02.2025, ОСОБА_5 відбував покарання в ДУ «СВК (№ 92)» з 16.12.2021, та за час відбування покарання характеризувався посередньо, мав 1 стягнення, яке погашено, та 1 заохочення. За період відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_5 було застосовано два стягнення, 10.06.2024 та 22.07.2024. Також він має позов за вироком суду в розмірі 7362,42 грн., який не відшкодовано. Двічі комісією адміністрації установи, а саме 06.02.2025 та 17.07.2025, було встановлено, що засуджений ОСОБА_5 на шлях виправлення не став. Разом з тим, комісією 17.07.2025 прийнято рішення про направлення до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого, але вказівкою керівника Уманської окружної прокуратури від 28.07.2025 № 53-1802вих-25, вказане рішення комісії ДУ «СВК (№ 92)» від 17.07.2025 по розгляду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано. Підставою такої вказівки стало те, що з матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_5 раніше судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі за вчинення злочинів проти власності. На даний час відбуває покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ст. 309 КК України, при цьому, останній злочин скоєно в період встановленого судом іспитового строку.
За час відбування покарання в ДУ «СВК (№ 92)» з 08.08.2023 позитивно характеризується не завжди, двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності (10.06.2024, 22.07.2024). Має 3 заохочення (01.01.2025, 01.04.2025, 02.07.2025). Працевлаштований на виробництві лише напередодні настання передбаченого ст. 81 КК України заохочувальної норми. Враховуючи особу засудженого, до якого судом безрезультатно застосовувалась заохочувальна норма, засуджений має нестабільну поведінку за весь час відбування покарання (неодноразово притягнення до дисциплінарної відповідальності та отримання заохочення у період, що передував настанню пільги), відношення до праці, існують обґрунтовані сумніви, що ОСОБА_5 виправився та не вчинятиме нових злочинів після звільнення з установи виконання покарань.
Так, з матеріалів особової справи останнього вбачається, що ОСОБА_5 має ряд судимостей за вчинення злочинів проти власності, а також вчинив новий злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних речовин, у період іспитового строку. Неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі та звільнявся від відбування покарання, як на підставі ст. 75, так і ст. 81 КК України.
Враховуючи особу засудженого та безрезультатність застосування ст. ст. 75 та 81 КК України, тяжкість та характер скоєних злочинів, поведінку за весь час відбування покарання (притягнення до дисциплінарної відповідальності та низький прояв старанності: з заохочення лише за період, який передував можливому застосуванню заохочувальних норм), існують обґрунтовані сумніви, що ОСОБА_5 виправився та не буде скоювати нових злочинів після звільнення з установи виконання покарань.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
У відповідності до положень п. 17 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Суд враховує, що засуджений ОСОБА_5 раніше був неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності та пов'язаних з незаконним обігом наркотичних речовин. Відносно нього раніше неодноразово застосовувалися заохочувальні норми, як то звільнення від відбування покарання з випробуванням та умовно-дострокове звільнення. ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення нетяжкого та тяжкого злочинів, вчинених у період іспитового строку. За весь період відбування покарання засудженого не завжди позитивно характеризувався, позитивна характеристика фактично мала місце лише останній рік відбування покарання, хоча і має заохочення за виконання покладених на нього обов'язків та додержання правил поведінки, але такі його дії є саме обов'язком засудженого при відбуванні покарання, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 107 КВК України. Після настання можливості застосування до засудженого заохочувальних норм, передбачених кримінально-процесуальним кодексом, комісією установи прийнято рішення про направлення до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого, але таке рішення Уманською окружною прокуратурою було скасовано, у зв'язку із виявленими недоліками.
Враховуючи особу засудженого та його поведінку за весь період відбування покарання, тяжкість, характер та наслідок скоєних злочинів, за які останній відбуває покарання, а також ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, з якого не вбачається його каяття оскільки останній лише формально визнає свою провину, а тому суд вважає, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення та існують обґрунтовані сумніви, що він не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень після дострокового звільнення і в майбутньому готовий стати законослухняним членом суспільства, а отже не заслуговує застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.81 КК України, ст.ст.369-372, 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1