Справа № 712/6644/25
Провадження 2-а/712/193/25
20 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - Чумак Д.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 27.01.2025 відповідачем винесено постанову № 378/М/2025, якою накладено на нього штраф у розмірі 17 000 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки склад адміністративного правопорушення відсутній, при оформленні статусу внутрішньопереміщеної особи позивач відвідував ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік, повідомляв дані про себе, дані позивача мали бути наявні в різних комунікаційних реєстрах та система, базах даних, держателем яких є держава. 24.01.2025 року під час відвідування ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача було складено протокол №378/М/2025 про адміністративне правопорушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зазначено про відсутність у позивача при собі військово-облікового документу та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому 27.01.2025 року був складена спірна постанова. Позивач не відмовлявся прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 добровільно прибув для уточнення даних, проте військово-обліковий документ йому оформлено не було. В подальшому 12.05.2025 року ним рекомендованим листом з описом вкладення було направлено заяву про взяття на облік призовників, військовозобов'язаних, резервістів та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Додатково зазначив, що на момент, коли йому виповнилося 25 років (02.03.2024) - вік для постановки на військовий облік, не діяла норма ч.3 ст.210-1 КУпАП, за якою його притягнуто до відповідальності згідно постанови, отже подія та склад адміністративного правопорушення відсутня. Просив поновити строк звернення до суду, оскільки під час винесення постанови не був присутній, а про її існування дізнався лише 13.05.2025 року, отримавши постанову рекомендованим листом.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Представник відповідача правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що, 24.01.2025 року оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення. Згідно вказаного протоколу встановлено наступне: 24.01.2025 року в приміщені Черкаського ОМ ПК та СТ встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не має при собі військово-облікового документу військовозобов?язаного та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дане діяння є порушенням вимог частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII із змінами та п. 10-1 Правил військового обліку призовників, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р., що становить склад правопорушення передбаченого ч.3 статті 210-1 КУпАП. Гр. ОСОБА_1 роз'яснено ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться 27.01.2025 о 14.00.
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення №378/М/2025 від 27.01.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 . ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Копія постанови ухвалено направити поштою.
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення №378/М/2025 від 27.01.2025 року, протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України'особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюдненоУказ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначеніЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно ч.2 п. 10-1 Додатку №2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 ( в редакції на момент винесення спірної постанови), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, обов'язок уточнити персональні дані та мати при собі військово-обліковий документ та разом з документом, що посвідчує особу пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки покладався саме на військовозобов'язаного.
Відповідно до п. 49 постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року №560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок) у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Згідно п. 50 Порядку право на перевірку військово-облікового документа (військовооблікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
Згідно п. 51 Порядку перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:
у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби;
за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блокпостах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
Додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Відповідно до частини 1 статті 14-1Закону №1951електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, формування та пред'явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.
Водночас матеріали справи не містять доказів формування позивачем у мобільному додатку «Резерв+» військово-облікового документу в електронній формі або його оформлення у паперовому вигляді, який надається на вимогу уповноваженої особи в порядку частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому, посилання позивача на те, що на момент, коли йому виповнилося 25 років (02.03.2024) - вік для постановки на військовий облік, не діяла норма ч.3 ст.210-1 КУпАП за якою його притягнуто до відповідальності є помилковою, оскільки спірна постанова винесена за не пред'явлення на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 військово-облікового документу станом на дату зазначену в протоколі, а не за непостановку на військовий облік - як за триваюче правопорушення.
Саме по собі не здійснення уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_3 пошуку в електронних системах та реєстрах військово-облікового даних позивача, відсутність доказів на підтвердження здійснення фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, не є свідченням того, що ОСОБА_1 виконано обов'язок, встановлений частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ст.235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Дослідивши зміст протоколу, суд зазначає, що він містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 256 КУпАП. Крім того, позивач не заперечує, що він був присутій під час складання протоколу, проте поважних причин, які перешкоджали прибути у визначений в протоколі час на розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не вказує.
В силу положень ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд приходить до висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 №378/М/2025 від 27.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню.
Суд вважає необхідним задовольнити клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.
Враховуючи те, що сторона позивача не довела протиправності винесеної відносно нього постанови №378/М/2025 від 27.01.2025 року, а матеріали справи не містять відомостей, які б спростували факти, встановлені в оскаржуваній постанові, та надали б суду підстав дійти висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення, суд приходить до переконання, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
Поновити строк на оскарження постанови №378/М/2025 від 27.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 20.10.2025 року.
Головуючий: Т.Є. Троян