Справа №712/6710/25
Провадження № 2/712/3019/25
15 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М. за участі секретаря судового засідання Саса Л.О.,
представника позивача адвоката Колєсніка В.А.,
представника відповідача Прокопчук А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Колєсніка В.А. звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до Черкаської міської ради, у якій просить визначити додатковий строк, тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець проживала у зазначеній квартирі сама. Спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як син спадкодавця. Спадкоємцем за заповітом є позивач, яка є онукою спадкодавця. Чоловік спадкодавця - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 78 років. Інші спадкоємці за законом та заповітом відсутні.
06.05.2025 ОСОБА_2 - син спадкодавця, при зверненні до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Яценко О.В. дізнався про те, що у Спадковому реєстрі міститься інформація про наявність заповіту, який спадкодавець склала 22.10.2021.
Про наявність заповіту ОСОБА_2 повідомив позивача, яка 07.05.2025, маючи доступ до квартири спадкодавця, передивилась документи, які знаходилися у квартирі та знайшла Заповіт від 22.10.2021, що складений спадкодавцем на ім'я позивача.
09.05.2025 позивач при зверненні до нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини отримана лист №49/01-16 від 09.05.2025 про те, що позивач пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини, який сплив 23.03.2025 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
Обставинами, які заважали позивачу своєчасно звернутися до нотаріусу було те, що на момент смерті спадкодавця, позивач не знала про наявність заповіту на її ім'я, вважала, що після смерті спадкодавця майно буде успадковувати ОСОБА_2 як син спадкодавця, лише тільки 07.05.2025 дізналася про наявність заповіту на її ім'я, вважає, що своєчасному зверненню із заявою про прийняття спадщини заважали непереборні обставини, такі як не обізнаність позивача про наявність заповіту.
Просила визначити додатковий строк, тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 21.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання з розгляду справи призначено о 14 год 30 хв 18.06.2025.
05.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача Черкаської міської ради.
У відзиві представник відповідача зазначив, що позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Щодо поважності пропуску строку на прийняття спадщини після померлої, позивач вказує, що причиною пропуску строку звернення з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини було: необізнаність про наявність заповіту. Кінцевий 6-місячний термін подання позивачем заяви до нотаріуса після смерті ОСОБА_3 - закінчився 23 березня 2025 року. Відповідно до запиту про надання витягу з реєстру спадкових справ за заявою ОСОБА_2 , вхідний номер без номера від 06.05.2025, встановлено, що зазначений громадянин звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини з порушенням шестимісячного строку, передбаченого частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України. Оскільки ОСОБА_2 не подав заяву про прийняття спадщини у визначений законом строк і не звертався до суду з клопотанням про його поновлення, вважається, що він втратив право на спадкування за законом, що узгоджується з положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України. Таким чином, у зв'язку з відсутністю спадкоємців попередніх черг або з припиненням їхнього права на спадкування, ОСОБА_1 набуває право на спадкування як спадкоємець п'ятої черги відповідно до статті 1265 Цивільного кодексу України. Враховуючи, що Позивачка не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (на час її смерті), то для прийняття спадщини після вона зобов'язана була заявити про прийняття спадщини протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України, або повідомити суд про наявність поважних причин які заважали йому це зробити.
Велика Палата ВС у постанові від 26.06.2024 р. з приводу необізнаності спадкоємця про наявність заповіту, висловила таку правову позицію. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту. Проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають зі спадкування. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала (справа № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24). Родич або член сім'ї спадкодавця належить до кола спадкоємців за законом, у зв'язку з чим спадкує за двома видами спадкування - за заповітом та за законом. Навіть якщо така особа не знала про наявність заповіту, складеного на її користь, вона мала правову можливість прийняти спадщину за законом. Такий спадкоємець мав би спілкуватися та підтримувати спадкодавця за життя, а після його смерті - прийняти спадщину за законом. Тобто йдеться й про моральний аспект. Отже, позивачем свідомо не було вчинено будь-яких дій для прийняття спадщини з моменту її відкриття 23.09.2024 і до закінчення 6-ти місячного строку, тобто до 23.03.2025 включно. Будь-яких перешкод у позивача для подачі заяви про прийняття спадщини не було, а спадкоємець свідомо не скористався правом на прийняття спадщини, тому правових підстав для визначення додаткового строку не має.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Проте, в матеріалах справи відсутня постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а тому звернення до суду ОСОБА_1 є передчасним.
11.06.2025 до суду надійшли письмові пояснення від третьої особи ОСОБА_2 . У поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, розташована за одресою: АДРЕСА_1 . Він є єдиним спадкоємцем 1 черги за законом. Йому відомо, що за загальним правилом вступ у спадщину здійснюється через шість місяців після смерті спадкодавця. Для з'ясування питання щодо спадщини, він 06.05.2025 написав нотаріусу заяву про надання витягу зі Спадкового реєстру, з якого дізнався про наявність існуючого заповіту, складеного 22.10.2021 ОСОБА_3 . На чиє ім'я було складено заповіт у витязі не зазначалося. Про отриману інформацію ОСОБА_2 повідомив своїй дочці - ОСОБА_1 , яка є онукою спадкодавця, проживала неподалік від матері, мала ключі від квартири, часто спілкувалась з нею та доглядала її. ОСОБА_5 знайшла у квартирі заповіт на своє ім'я та звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини, однак нотаріус повідомив, що строк у 6 місяців пропущений, тому його необхідно поновити через суд. Поданий позов підтримує та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2025 витребувані відомості зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3
17.07.2025 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача.
У відзиві зазначено, що Відповідач посилається на практику ВС викладену у Постанові Великої Палати ВС від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23, як на таку яка є підставою для відмови Позивачу у задоволенні позовних вимог. Однак, Спірні правовідносини які розглядались у вказаній справі виникли між двома спадкоємцями першої черги, один із яких (Відповідач) прийняв спадщину, за законом. Тож задоволення позовних вимог Позивача, який пропустив строк на вступ у спадшину за заповітом, передбачало собою втручання у майнові права які набути Відповідачем, який у в строк встановлений законом реалізував своє право та вступив у спадщину.
У справі яка розглядається, за позовною заявою ОСОБА_1 , відповідачем у справі є територіальна громада в особі Черкаської міської ради, яка фактично не має ні яких майнових прав стосовно спадкового майна, а лише потенційно може із спливом певного часу прийняти вказану спадщину від умерлої, в наслідок чого цей орган залучається у якості відповідача у справі на вимогу законодавства.
Крім того, необхідно звернути увагу суду на те, що Позивач у справі є онукою спадкодавця, отже відноситься до п'ятої черги спадкоємців відповідно до ст. 1265 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
В свою чергу, ОСОБА_2 не реалізував своє право на вступ у спадщину, яке йому було надано до 23.03.2025 року. Отже починаючи з цієї дати у Позивача є тримісячний строк для прийняття спадщини, тобто до 23.06.2025 року. Позивач, як спадкоємець за законом п'ятої черги, звертаючись із заявою до нотаріуса для прийняття спадщини, вчасно виконала строкову вимогу законодавства, та звернулась до нотаріуса до 23.06.2025 року, але враховуючи те що був наявний заповіт, про який Позивач не знала, вона стала автоматично спадкоємцем за заповітом, що в свою чергу покладає обов'язок на звернення до нотаріуса у шестимісячний строк. Саме за цієї обставини, нотаріусом видано Позивачу письмове роз'яснення, що до необхідності продовження строку на звернення із заявою для прийняття спадщини. З наведених обставин, практика ВС, яку наводить відповідач не можна застосовувати у вказаних спірних правовідносинах.
Щодо відсутності Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідач у Відзиві на позовну заяву, вказує про необхідність наявності в матеріалах справи відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись при цьому на норми ЦК України, а саме ст. 1297 та ст. 68 ЗУ «Про нотаріат». Потрібно зауважити, що жодна з вказаних норм не містить в собі вимог про винесення вказаної постанови.
Ухвалою суду від 24.07.2024 закрите підготовче судове засідання, справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Колєснік В.А. позовні вимоги позивачки підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача Прокопчук А.П. просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 23.09.2024.
Чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 від 19.07.1983, Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 від 18.01.2007.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію право власності на нерухоме майно № 19375133 від 02.07.2008, Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_4 від 10.06.2008.
Відповідно до інформації Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23.09.2025 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 06.05.2025 у Спадковому реєстрі зареєстрований заповіт ОСОБА_3 від 22.10.2021.
Згідно із заповітом від 21.10.2021 ОСОБА_3 все своє майно заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Звертаючись із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачка зазначила, що строк нею був пропущений, оскільки вона не знала ро наявність заповіту, а вважала, що спадщину після бабусі буде спадкувати батько, який є спадкоємцем 1 черги.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу №49/01-16 від 09.05.2025, нотаріусом на звернення щодо заведення спадкової справи роз'яснено позивачці, що позивач пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини, який сплив 23.03.2025 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
На виконання ухвали суду щодо надання інформації про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_3 надана Інформаційна довідка від 19.06.2025 із Спадкового реєстру, відповідно до якої після смерті ОСОБА_3 інформація щодо заведення спадкових справ відсутня.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За приписами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частини 3 статті 1223 ЦК України).
Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування з заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Судовим розглядом встановлено, що на час відкриття спадщини позивач не проживала та не була зареєстрованою разом зі спадкодавцем.
Встановлено, що спадкодавець за життя склала заповіт на користь позивача, про наявність якого позивач не знала а дізналась лише після звернення батька, спадкоємця 1 черги за законом до нотаріуса.
Така причина пропуску строку прийняття спадщини за заповітом позивачкою є поважною.
Крім того, слід врахувати посилання позивача та підтвердження третьої особи про те, що сторони не були обізнані про наявність заповіту та вважали, що спадкоємцем 1 черги за законом є син спадкодавця, який і звернувся до нотаріуса та нетривалий термін що минув з часу спливу 6 місяців, а, якщо б позивач спадкувала як спадкоємець за законом, то мала б ще 3 місяці, тобто строк не був би пропущений.
Заперечення представника відповідача є необґрунтованими, оскільки необізнаність про наявність заповіту за встановлених у справі обставин є поважною причиною не звернення протягом встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, не поновлення такого строку призвело б до порушення права власності та волевиявлення спадкодавця. Крім того, у справі наявний лист нотаріуса із роз'ясненням пропуску строку та необхідності звернення до суду.
Таким чином, зважаючина те, що позивач не звернулася протягом встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса з поважних причин, дотримуючись засад верховенства права, законності та справедливості, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважною та позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст. ст. 79-81, 83, 89, 263-265, 259, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити у повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Черкаська міська рада, код ЄДРПОУ 25212542, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складений 20.10.2025.
Суддя Н.М. Чапліна