Справа № 703/4688/25
2/703/1663/25
20 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 28 333 грн. 55 коп. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.06.2021 року між ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) та ТОВ «Сучасний Факторинг» (надалі - Позивач), був укладений Договір позики №30210012786 (надалі - Договір позики або Договір), згідно з умовами якого сума Позики за даним Договором становить 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень,
Заборгованість Відповідача перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за Кредитним договором №30210012786 від 02.06.202 станом на 12.06.2025 р. (включно) становить 28 333 (двадцять вісім тисяч триста тридцять три) гривні 55 копійок, а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 19 583,00 (грн. коп.); заборгованість за сумою комісії/відсотків становить: 7 500,55 (грн. коп.). заборгованість за сумою комісії за обслуговування становить: 1 250,00 (грн. коп.).
Отримано оплат в сумі: 5 417,00 (грн. коп.). Станом на дату 12.06.2025 ТОВ «Сучасний Факторинг» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором №30210012786 від 02.06.2021 року - не погашена.
Станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів товариства, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість і судові витрати.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію наведеної ухвали було направлено сторонам та отримано ними, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов'язань.
Судом встановлено, що 06.06.2021 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Сучасний Факторинг» із заявою на отримання позики, в якій викликав власне волевиявлення на отримання позики шляхом перерахування визначеної грошової суми: у розмірі 12 612,5 грн. - одержувач ТОВ Нью Ворк; 5000 грн. - одержувач ТДВ «СК «ЕКТА» та суми 7387,5 грн. його на банківський рахунок. Вказана заява особисто підписана позичальником.
У цей же день, 02.06.2021 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 в письмовій формі було укладено договір позики №30210012786, за умовами якого ТОВ «Сучасний Факторинг» зобов'язалося надати Позичальнику позику, Позичальник зобов'язався повернути позику, внести плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах, що визначені договором (п.1.1 Договору). Договір позики та Графік платежів (додаток 2) особисто підписаний ОСОБА_1 шляхом проставляння підпису, а також позичальником особисто підписано Паспорт позики за договором позики та якими засвідчив ознайомлення з усіма істотними умовами зобов'язання.
Так, сторонами Договору було погоджено наступні умови надання та погашення позики.
Відповідно до п.3.5 строк користування Позикою становить 6 (шість) календарних місяців, та починається з моменту (дати) зарахування суми Позики на картковий рахунок або поточний Позичальника.
Згідно з п.2.3 - п.2.5 даного Договору - зарахування суми Позики на картковий або поточний рахунок зазначений в п.1.4 є фактом отримання Позики Позичальником та фактом виконання своїх зобов'язань до Договору з боку Позикодавця, датою надання Позики вважається день зарахування Позики на картковий або поточний рахунок зазначений Позичальником та є датою вступу даного Договору у дію. Особливості нарахування відсотків визначені п.3.6 - п.3.7 Договору позики, відповідно до яких проценти за користування Позикою встановлюються на рівні 0,01% (нуль цілих одна сота відсотки) річних від загальної суми Позики за календарний місяць та нараховуються авансом на початку кожного місяця користування Позикою. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 59,52% річних від загальної суми Позики. Комісія за управління (обслуговування) Позики встановлюється на рівні відсотків від загальної суми Позики за календарний місяць та нараховується авансом на початку кожного місяця користування Позикою (Додаток №2). Відповідно до п.3.9 сукупна вартість Позики за даним Договором становить - 32 500 гривні 55 копійок, а щомісячні платежі, їх розмір та складові зазначають у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №2).
П.1.4. Договору позики №30210012786 від 02.06.2021 року визначає, що підписанням даного Договору Позичальник підтверджує своє волевиявлення та бажання отримати Позику шляхом перерахування суми позики, відповідно до Заяви Позичальник та уповноважує Позикодавця здійснити таке перерахування та одночасно підтверджує, що є кінцевим правонабувачем результатів послуг, що оплачуються за рахунок Позики.
Окрім цього на підтвердження позовних вимог, позивачем було надано: Договір поруки №30210012786 від 02.06.2021, підписаний поручителем ОСОБА_2 ; Договір про надання інформаційно - консультаційних послуг №212067 від 02.06.2021 укладений між ТОВ «Нью Ворк» та ОСОБА_1 , разом з додатком №3 до нього; Договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику №30210012786 від 02.06.2021 укладений між страховиком ТДВ «СК «ЕКТА» та ОСОБА_1 та розписку ОСОБА_1 від 02.06.2021.
Із наданої виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 30210012786 від 02.06.2021 вбачається, що відповідач на виконання своїх зобов'язань за Договором здійснив один платіж, зокрема на суму 5417,00 грн. Такі дії відповідача щодо повернення частини суми позики свідчить про визнання ним існування зобов'язань перед ТОВ «Сучасний Факторинг», а також підтверджує факт отримання грошових коштів в якості позики.
З цієї ж виписки вбачається, що в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 12.06.2025 утворилася заборгованість за кредитним договором № 30210012786 від 02.06.2021 у розмірі 28 333,55 грн., а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 19 583,00 (грн. коп.); заборгованість за сумою комісії/відсотків становить: 7 500,55 (грн. коп.). заборгованість за сумою комісії за обслуговування становить: 1 250,00 (грн. коп.).
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо стягнення комісії за обслуговування в розмірі 1250,00 грн., то суд виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).
Враховуючи те, що відповідачу встановлено комісію, пов'язану за обслуговування кредиту в сумі 1250,00 грн., які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення договору в цій частині є нікчемними.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов'язань у строки, передбачені вищевказаним кредитним договором належним чином повністю не виконав, а також те, що відповідач здійснив заходи спрямовані на визнання боргу, а саме щодо проведення часткової сплати по кредитному договору на суму 5 417, 00 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму заборгованості за основною сумою боргу та заборгованістю за комісією /відсотків у розмірі 27 083 гривень 55 копійок.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії з обслуговування кредиту необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором №30210012786 від 02.06.2021 між ним та ТОВ «Сучасник факторинг», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Сучасник факторинг» підлягають до часткового задоволення.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №79029 від 10 липня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 2 315 гривні 53 копійок.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн, які підлягають до стягнення з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265,280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором №30210012786 від 02 червня 2021 року у сумі 27 083 грн. 55 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 315 грн. 53 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 6500 грн, а всього 35899 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 08 коп.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг»,адреса 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39-А, ЄДРПОУ 35310044.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Головуючий: Ю. В. Крива