Справа № 703/6800/25
3/703/2568/25
20 жовтня 2025 року місто Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, 122-4, Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановила:
06.10.2025 о 10 год. 15 хв. в м. Сміла, вул. Соборна (Свердлова), буд. 147, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Scoda Octavia, н.з. НОМЕР_2 , в місті Сміла по вул. Соборна, біля будинку 147, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, під час перестроювання не дала дорогу транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку остання мала намір перестроїтися, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом Ford Fusion, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , транспортні засоби зазнали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Цим порушила п. 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Після цього ОСОБА_1 залишила місце пригоди, чим порушила п. 2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила обставини вчинення правопорушення та зазначила, що вину за ст. 124 КУпАП визнає повністю, а щодо ст. 122-4 КУпАП пояснила, що поспішала в Черкаську обласну лікарню, де здійснювалося налаштування відповідної апаратури, яка забезпечує належну життєдіяльність ОСОБА_1 . Через поганий слух не зрозуміла, що відбулося, поштовху не відчула, тому і вважала, що може продовжити рух транспортним засобом. Після повідомлення вона відразу повернулася на місце ДТП для з'ясування всіх обставин та надання пояснень, наміру залишити місце пригоди не мала, це відбулося через зазначені життєві обставини.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду надійшла заява, в якій просить здійснювати розгляд справи без її участі.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є наявність причино-наслідкового зв'язку між діями особи у вигляді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 10.3. Правил дорожнього руху України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися
Суддя, дослідивши протокол та додані до нього документи, заслухавши поснення, дійшла висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим завдано матеріальні збитки, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06.10.2025; карткою обліку адміністративного правопорушення від 06.10.2025; схемою дорожньо-транспортної пригоди від 06.10.2025; рапортом працівників поліції від 06.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 06.10.2025.
Щодо правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суддею встановлено відсутність достатніх доказів вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Положенням ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
За приписами ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положенням ст. 11 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Матеріали справи та пояснення ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, вказують, що остання не вважала, що сталася ДТП, не відчула і не чула удару, оскільки має поганий слух, що виключає її усвідомлення і розуміння події зіткнення з іншим авто, а відтак і спрямування умислу чи можливості або обов'язку передбачити шкідливі наслідки своєї дії, тобто залишення місця пригоди. За таких обставин її дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 не мала умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, а також не мала можливості або обов'язку передбачити настання шкідливих наслідків своєї дії, про що свідчить її подальша поведінка, а будь-яких належних доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять, відеозапису до матеріалів справи не додано, доказів того, що ОСОБА_3 залишила місце ДТП, будучи обізнана про цю пригоду, немає.
На підставі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини та ст. 62 Конституції України та ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, наданими у справі доказами не доведена наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції цієї статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з цим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки вона є інвалідом 2 групи.
Керуючись, ст. 124, 122-4, 283-287 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.(отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, закрити.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Суддя А.М. Проценко