Справа № 636/374/25 Провадження № 2/636/1562/25
Дата
10 жовтня 2025 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Карімова І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства (АТ) «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2025 року, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ» ) в особі свого представника Киричук Г.М. звернулось до суду з позовною заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 147 299,06 грн. та судових витрат, понесених у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.12.2014 року між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за № 26259019735694, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитну карту з лімітом в 1000 грн., який в подальшому було змінено до 52500,00 грн. ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» 19.07.2016 року припинило існування шляхом приєднання до ПАТ «ПУМБ». 26.11.2021 року між АТ «Пумб» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1002024608601, згідно якого позичальнику надано кредит у сумі 40938,00 грн. Згідно умов договорів відповідачка зобов'язалася щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені кредитними договорами.
У порушення умов вказаних кредитних договорів, відповідачка зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 31.10.2024 року має заборгованість: за кредитним договором від 28.12.2014 за № 26259019735694 в сумі 88051,44 грн, з яких: 52406,93 грн. -заборгованість за кредитом; 35644,51 грн.- заборгованість процентами; 0, 00 грн.- заборгованість за комісією; за кредитним договором від 26.11.2021 за № 1002024608601 заборгованість в сумі 59247,62 грн., з яких: 37411,13 грн. - заборгованість за кредитом; 7,64 грн. - заборгованість процентами; 21828,85 грн. - заборгованість за комісією, і яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки у загальній сумі 147299,06 грн.
Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22.01.025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача просила розглядати справу в її відсутності, протии ухвалення заочного рішення не заперечувала, позов просила задовольнити,
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлялась своєчасно та належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади та направленням судової повістки, про що свідчить зворотне повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності до суду не надходило.
У зв'язку із зазначеним та на підставі вимог ст. 279, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 28.12.2014 року між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за № 26259019735694, видано кредитну карту з лімітом овердрафту в 1000 грн., відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 1000,00 грн. у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок строком на 60 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001% річних. Згідно довідки про збільшення кредитного ліміта, ліміт овердрафту було змінено з 1000 грн. до 52500 грн. ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» 19.07.2016 року припинило існування шляхом приєднання до ПАТ «ПУМБ».
26.11.2021 року між АТ «Пумб» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1002024608601, за умовами якого позичальниці надано кредит у сумі 40938,00 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок строком на 36 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% річних та щомісячної комісії в розмірі 2,99%.
Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконав, що підтверджується виписками по рахунку відповідачки, однак остання допустила неналежне виконання зобов'язань, внаслідок чого станом на 31.10.2024 року має заборгованість: за кредитним договором від 28.12.2014 року за № 26259019735694 в розмірі 88051,44 грн., з яких: 52406,93 грн. заборгованість за кредитом; 35644,51 грн. -заборгованість за процентами; 0,00 грн., заборгованість за комісією; за кредитним договором від 26.11.2021 року за № № 1002024608601 в розмірі 59247,62 грн., з яких: 37411,13 грн. - заборгованість за кредитом; 7,64 грн. - заборгованість процентами; 21828,85 грн. - заборгованість за комісією.
Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідачки, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Вирішуючи позов в частині стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування'умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» , щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги. Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбачених умовами договору комісій за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в кредитному договорі за № 1002024608601 від 26.11.2021 року відсутній зміст та обґрунтованість встановлення плати за послуги, за які позивачем нарахована комісія, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні стягнення з відповідачки на користь позивача нарахованої комісії в розмірі 21 828,85 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість: за кредитним договором від 28.12.2014 № 26259019735694 - 88051,44 грн., з яких: 52406,93 грн.- заборгованість за кредитом; 35644,51 грн.- заборгованість за процентами, та за кредитним договором від 26.11.2021 № 1002024608601 в розмірі 37418,77 грн., з яких: 37411,13 грн. - заборгованість за кредитом; 7,64 грн., заборгованість за процентами, а всього заборгованість в розмірі 125470,21 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2063,41 грн. (2422,40 х 125470,21 / 147299,06).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 223, 263, 265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість: за кредитним договором від 28.12.2014 року № 26259019735694 в сумі 88051,44 грн., з яких: 52406,93 грн. - заборгованість за кредитом; 35644,51 грн. - заборгованість за процентами; за кредитним договором від 26.11.2021 року № 1002024608601 - в сумі 59247,62 грн., з яких: 37411,13 грн. - заборгованість за кредитом; 7,64 грн. - заборгованість за процентами, а в загальному розмірі 125470 (сто двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят) грн. 21 коп., та судовий збір у розмірі 2063 (дві тисячі шістдесят три) грн. 41 коп.
В іншій частині позову в задоволенні заявлених вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Карімов