Справа №569/17046/25
09 жовтня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,
ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника адвоката Нікольченка Б.Б., звернулася до суду з позовом до Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 775 466 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Комунальним закладом вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, де за період роботи з 02 березня 2009 року по 20 лютого 2025 року працювала на посадах помічника директора, заступника директора.
Наказом №32-к від 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора з економічних питань Фахового медичного коледжу комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради з 20 лютого 2025 року за власним бажанням.
Згідно розрахункового листа від 27 лютого 2025 року за лютий 2025 року ОСОБА_1 нараховано компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 76 715 грн 29 коп., які були виплачені їй відповідачем 26 лютого 2025 року.
В той же час, згідно наданих відповідачем відомостей ОСОБА_1 належала до виплати при звільненні компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 309 832 грн 16 коп.
Отже, відповідач зобов'язаний був сплатити ОСОБА_1 недоплачену при звільненні грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 233 116 грн 87 коп. (з урахуванням податкових відрахувань до виплати - 179 499,99 грн).
Зазначені кошти були сплачені відповідачем 04 липня 2025 року, після звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Таким чином, починаючи з наступного дня після звільнення, а саме з 21 лютого 2025 року, позивачу нараховується середній заробіток до моменту виплати коштів 04 липня 2025 року, який становить загальну суму 775 466 грн 40 коп.
Позивач та її представник адвокат Нікольченко Б.Б. в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 08 жовтня 2025 року від представника позивача адвоката Нікольченка Б.Б. надійшла заява, в якій він просив засідання провести за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою представника Баранчука В.М. 30 вересня 2025 року та 09 жовтня 2025 року від відповідача надійшли заяви, в яких відповідач не заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки за розрахунками бухгалтерської служби КЗВО «Рівненська медична академія» сума заявлена в позові підтверджується, заперечень щодо її розміру немає. 09 жовтня 2025 року представник відповідача Баранчук В.М. подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та задоволення позову у зв'язку з цим, суд враховує таке.
Як слідує з копії наказу № 32-к від 20 лютого 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади заступника директора з економічних питань Фахового медичного коледжу комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради з 20 лютого 2025 року згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Як слідує з виписки по особовому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 13 серпня 2025 року ОСОБА_1 04 липня 2025 року зараховано 179 499 грн 99 коп., що, як вказує позивач і не спростовано відповідачем, є недоплаченою при звільненні грошовою компенсацією за невикористані дні щорічної відпустки.
Згідно з ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.
Належні позивачу суми при звільненні не були виплачені у повному обсязі у встановлені законом строки, а отже, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за період з наступного дня після звільнення (21 лютого 2025 року) по день фактичного розрахунку (03 липня 2025 року).
Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).
Згідно з пунктом 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як слідує з відомостей форми ОК-7 Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України Комунальним закладом вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради здійснено нарахування заробітної плати позивачу в грудні 2024 року в розмірі 244 234 грн 00 коп., в січні 2025 року - 123 094 грн 00 коп.
Тому сума середньоденного заробітку позивача становить 8 162 грн 80 коп. (244 234 грн 00 коп. + 123 094 грн 00 коп./45 робочий день (22+23)).
В періоді, за який позивачу слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, кількість робочих днів становить 95 (за період з 21 лютого 2025 року до 03 липня 2025 року) і включає в себе 6 робочих днів за лютий 2025 року, 21 робочий день за березень 2025 року, 22 робочих дня за квітень 2025 року, 22 робочих дня за травень 2025 року, 21 робочий день за червень 2025 року, 03 робочих дні за липень 2025 року. Оскільки середньоденна заробітна плата позивача становить 8 162 грн 80 коп., то розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 лютого 2025 року до 03 липня 2025 року складає 775 466 грн 00 коп. (8 162 грн 80 коп. х 95 днів).
Оскільки заборгованість по заробітній платі позивачу була виплачена відповідачем 04 липня 2025 року, наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 лютого 2025 року до 03 липня 2025 року в розмірі 775 466 грн 00 коп.
Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з Державного бюджету України 3 877 грн 33 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача 3 877 грн 33 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 775 466 (сімсот сімдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн 00 коп.
Стягнути з Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 877 (три тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 33 копійки.
Повернути ОСОБА_1 частину судового збору у розмірі 3 877 (три тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 33 копійки, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №0.0.4498484767.1 від 14 серпня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, зареєстроване місцезнаходження: вул. Миколи Карнаухова, буд. 53, м. Рівне, код ЄДРПОУ 02011545.
Повне судове рішення складене 20 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Першко