(заочне)
16 вересня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
справа № 569/1847/25
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради
представник позивача - Кхатер Фаді Еліас
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування ,-
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що22 березня 2012 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склала заповіт, відповідно до якого все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті буде належати їй і на що вона за законом матиме право заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , а саме по 1/2 частці. Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкуновою Т.А. за реєстровим номером №318. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були дочками ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. ОСОБА_5 03 жовтня 2012 року відмовилась від прийняття спадщини, як за законом так і за заповітом, на користь своєї сестри ОСОБА_1 . 27 грудня 2012 року за реєстровим №1788 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкуновою Т.А. на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 65/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 05 грудня 2016 року наказом Управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради №72, присвоєно поштову адресу частині житлового будинку АДРЕСА_2 . 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкунової Т.А. із заявою №86 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0404 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером 5610100000:01:029:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 29 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкуновою Т.А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0404 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером 5610100000:01:029:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова нотаріуса мотивована тим, що вказана земельна ділянка належить співвласникам на праві спільно сумісної власності, а оскільки частка померлої у спадковому майні не є виділеною, видати свідоцтво про право на спадщину на частку земельної немає підстав. Крім цього нотаріус зазначила, що вона не уповноважена самостійно визначати частку в такій власності.
Земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:029:0211, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 а загальної площею, 0,0404 га , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі рішення Рівненської міської ради №595 від 30 березня 2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Частка померлої у земельній ділянці не виділена. Відтак, спірна земельна ділянка до даного часу рахується, як об'єкт спільної сумісної власності. Будь - яких домовленостей між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як співвласниками земельної ділянки про розмір часток кожного у земельній ділянці немає. Отже, відсутність визначення часток співвласників у спільній сумісній власності на землю, не дає можливості позивачу в повній мірі розпоряджатися своїм правом власності на вказане майно. Просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власностіна 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0404 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером 5610100000:01:029:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача понесені судові витрати у справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з"явилася, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що відповідач відзив не подала, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Таким чином, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Третя особа Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в судове засідання не з'явилася, представник третьої особи подала клопотання про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Суд, вивчивши матеріали справи, а саме: копію: копію заповіту від 22 березня 2012 року в якому заповідачем є ОСОБА_4 , а спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 грудня 2012 року є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням 1/2 частки, від якої відмовилась ОСОБА_5 посвідченого Приватним нотаріусом Торкуновою Т.А., спадкова справа №16/2012 зареєстровано в реєстрі за №1788. , копію Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №32991486 від 27.12.212, ; копію довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні виданої Рівненською міською радою Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 12.03.2025 №5776 ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 19.02.2016 року; копію Договору дарування від 21 жовтня 2017 року; копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 жовтня 2020 року індекс 134/02-31, копію наказу Рівненської міської ради Виконавчого комітету Управління містобудування та архітектури від 05.02.2016 р. № 72 про присвоєння поштової адреси, копію технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок ОСОБА_1 розмір частки 65/100 від 15.07.2013 року, копію звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБІНЕТ ОЦІНКИ «АВРОРА» про експертну оцінку: земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею, 0,0404 га та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 .
В той же час, як вбачається з постанови від 29 жовтня 2020 року № 134/02-31, виданої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , повідомила, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: 12 (дванадцятого) квітня 2012 (дві тисячі двадцятого року померла мати заявника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка постійно проживала та була зареєстрована а адресою: АДРЕСА_1 . 03 жовтня 2012 року, нею, Торкуновою Т.А., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області на підставі заяви гр. ОСОБА_5 про відмову від спадщини №42 та заяви гр. ОСОБА_1 про прийняття спадщини №43, було відкрито спадкову справу №16/2012 після смерті ОСОБА_4 . Наявність вже відкритої спадкової справи виявлено не було, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №31881935; наявність заповіту підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №31881885 від 03 жовтня 2012 року. Померла залишила заповіт, посвідчений Торкуновою Т.А, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області 22 березня 2012 року за реєстровим №318, за яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках кожній, а саме по 1/2 частці. ОСОБА_5 03 жовтня 2012 року відмовилась від прийняття спадщини, як за законом так і за заповітом, на користь своєї сестри ОСОБА_1 . 27 грудня 2012 року за реєстровим №1788, мною, Торкуновою Т.А., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, на ім'я ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 65/100 частки домоволодіння, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 . 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою №86 про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0404 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер : 5610100000:01:029:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . При розгляді питання щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки з'ясовано, що дана земельна ділянка належить матері на праві спільної сумісної власності разом з ОСОБА_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №246420, виданим Рівненською міською радою Рівненської області та Рівненським міським управлінням земельних ресурсів 01 листопада 2007 року, на підставі рішення Рівненської міської ради від 30 березня 2007 року №595. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010758301574. Станом на 29 жовтня 2020 року відомості з Державного земельного кадастру України підтверджують, що вказана земельна ділянка належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, а оскільки. Частка померлої спадковому майні не є виділеною, видати Свідоцтво про право на спадщину на частку земельної ділянки немає підстав. Нотаріус не є уповноважений самостійно визначати частки в такій власності. Крім того, така позиція викладена і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 року «Про судову практику і розгляду цивільних справ про спадкування» - у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визнання частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, за змістомст. 1217 Цивільного кодексу України.
Статтею 1258 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до вимог ст.1261 Цивільного кодексу Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого законодавством для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї. Отже, позивач згідност. 1268 ЦК України прийняв спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У силу ч. 5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно дост. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як вбачається ізст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку у порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 10 Постанови ПленумуВСУ від30.05.2008р.№7«Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відповідно достатті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Враховуючи вищеви кладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1040,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0404 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером 5610100000:01:029:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1040,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд апротягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
третя особа - Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Майдан Просвіти, буд. 2, м. Рівне, ЄДРПОУ 44722581
Суддя -