Справа № 569/21843/25
1-кс/569/7837/25
13 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчої - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської обл., без місця реєстрації та постійного місця проживання, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.4 ст.185 КК України,-
Слідчий слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 11 жовтня 2025 року, у період часу з 01 год. 00 хв. по 01 год. 30 хв., в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який в подальшому неодноразово продовжено, ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Олени Теліги у м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, із метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження, діючи повторно, перелізши через паркан, проник на огороджену територію складського приміщення ПП «Фірма Бінекс», після чого, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник всередину приміщення, звідки таємно викрав належне ОСОБА_7 майно, а саме: ноутбук марки «Aser» вартістю приблизно 20 000 грн, пляшку алкогольного напою (віскі) торгової марки «Ballantine's» ємністю 0,7 л вартістю 699 грн, лазерний далекомір марки «Bosh GLM 50» у кількості 2 штук вартістю приблизно 6 000 грн кожен, чим завдав потерпілому майнової шкоди у загальному розмірі приблизно 32 699 грн.
Крім цього, 11 жовтня 2025 року, у період часу з 03 год. 00 хв. по 03 год. 50 хв., в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який в подальшому неодноразово продовжено, ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Покровська у м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, із метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження, діючи повторно, перелізши через паркан, проник на огороджену територію приватного будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , після чого, шляхом розбиття металопластикового вікна, проник всередину будинку, звідки таємно викрав ключі від автомобіля марки «Mercedes Benz Gle Coupe», 2023 року випуску, вартістю приблизно 10 000 грн. та срібну колекційну монету «Ой у лузі червона калина» 925 проби вагою 31,1 г вартістю 6 800 грн., чим завдав потерпілій майнової шкоди у загальному розмірі приблизно 16 800 грн.
Правова кваліфікація злочинів - ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочинів - вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: показаннями потерпілих, свідків, речовими доказами, даними протоколів оглядів місця події, матеріалами відеозаписів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
11.10.2025 ОСОБА_5 було затримано у порядку ст.208 КПК України та того ж дня останньому на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду; незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або кількох ризиків - ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення майнових злочинів (востаннє на підставі вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 20.11.2020, який змінено ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 20.11.2021, за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України на підставі ст.ст.69, 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, яке фактично відбув 09.01.2024), що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
При цьому, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив нові умисні корисливі злочини проти власності.
Водночас, відсутність у ОСОБА_5 офіційного працевлаштування та постійних стабільних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання останній отримує шляхом вчинення злочинів.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 за вчинення ним тяжких злочинів у період воєнного стану, передбачених ч.4 ст.185 КК України, максимальним строком до 8 років позбавлення волі, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи та як наслідок незадовільний майновий стан, відсутність сім'ї та як наслідок міцних соціальних зв'язків, наявність судимостей є підстави вважати, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування, суду,незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовано виправдовує тримання підозрюваного під вартою.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюванимпокладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010002045 від 11.10.2025, за ознакамизлочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
11.10.2025 ОСОБА_5 було затримано у порядку ст.208 КПК України та того ж дня останньому на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий, працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду; незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської обл., без місця реєстрації та постійного місця проживання, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.4 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, а саме до 04 год. 50 хв. 10 грудня 2025 року.
Утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 04 год. 50 хв. 11.10.2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 04 год. 50 хв. 10 грудня 2025 року.
Одночасно визначити розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 04 год. 50 хв. 10 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9