Справа № 569/1461/25
1-кс/569/7472/25
30 вересня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області капітана юстиції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів Регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024181010002443 від 24.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області капітан юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів Регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на речі та предмети, вилучені 26.09.2025 в ході обшуку в транспортному засобі - автомобілі HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
мобільний телефон iPhone 8, серійний номер НОМЕР_3 , на якому наявний логічний захист у вигляді кодового паролю - 1991;
мобільний телефон iPhone 16 Plus, серійний номер НОМЕР_4 , на якому наявний наступний логічний захист - «tasty2306».
транспортний засіб - автомобіль марки HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з ключем запалювання та тимчасовим реєстраційним талоном НОМЕР_5 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідно до матеріалів провадження, група невстановлених осіб, з числа жителів Рівненської області та інших регіонів України, діючи за попередньою змовою з корисливих мотивів сприяють незаконному переправленню осіб через державний кордон України.
Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що група осіб, діючи за попередньою змовою із розподілом ролей, підшуковують осіб, з числа громадян України, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, з метою ухилення від мобілізації, та за відповідну грошову винагороду у розмірі 5000-9000 доларів США забезпечують незаконний перетин державного кордону України в Білорусь поза встановленими пунктами пропуску та контролю.
При цьому, переміщення громадян України здійснюється в обхід прикордонних нарядів ДПСУ та офіційних пунктів пропуску через державний кордон України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дубно Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який використовує транспортний засіб - автомобіль HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Так, 26.09.2025 у даному кримінальному провадженні, проведено обшук в автомобілі HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
мобільний телефон iPhone 8, серійний номер НОМЕР_3 , на якому наявний логічний захист у вигляді кодового паролю - 1991;
мобільний телефон iPhone 16 Plus, серійний номер НОМЕР_4 , на якому наявний наступний логічний захист - «tasty2306».
транспортний засіб - автомобіль марки HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з ключем запалювання та тимчасовим реєстраційним талоном ХХР №030797;
Вилучені речі та предмети мають значення для досудового розслідування, оскільки містять дані, які підтверджують обставин, що підлягають доведенню в ході кримінального провадження. Того ж дня вказані вище речі та предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задоволити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024181010002443 від 24.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до приписів ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,2,11 ст.170 КПК України: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до приписів ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
За змістом ч.3 ст. 132 КПК України умовою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є доведення слідчим чи прокурором що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частиною 4 статті 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Статтею 169 КПК України та ч. 3 ст. 173 КПК України визначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Виходячи з викладеного вище, керуючись приписами ст. 169, 170, 173, 175 КПК України
ухвалив:
Клопотання слідчого задоволити частково.
Накласти арешт на речі та предмети, вилучені 26.09.2025 в ході обшуку в транспортному засобі - автомобілі HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
мобільний телефон iPhone 8, серійний номер НОМЕР_3 , на якому наявний логічний захист у вигляді кодового паролю - 1991;
мобільний телефон iPhone 16 Plus, серійний номер НОМЕР_4 , на якому наявний наступний логічний захист - «tasty2306».
транспортний засіб - автомобіль марки HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з ключем запалювання та тимчасовим реєстраційним талоном НОМЕР_5 .
Зобов'язати уповноважену особу повернути представнику Вербської сільської ради на відповідальне зберігання з правом користуванням та без права відчуження, транспортний засіб - автомобіль марки HYUNDAI I30, державний номерний знак НОМЕР_1 разом з ключем запалювання та тимчасовим реєстраційним талоном ХХР №030797.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6