Справа № 545/1477/25
Провадження № 2/545/1152/25
"09" жовтня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Цибізової С.А.,
з участю секретаря: Делії Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що відповідач є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Між АТ «Полтавагаз» та відповідачем, як власником майна укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за №2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829 за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надавати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, а саме ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу на підставі рахунка оператора ГРМ, тому у період з січня 2020 року по березень 2025 року виникла заборгованість в сумі 10 042,92 грн.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 10 042,92 грн; 322,97 грн - 3% річних; 1 268,29 грн - інфляційних втрат та судового збору.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо позовних вимог заперечував та просив відмовити в повному обсязі. Вказав, що позивачем не надано доказів щодо показів лічильника переданих ОСОБА_1 та надав власних розрахунок.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (стара назва АДРЕСА_1 (а.с.102).
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (Закон України «Про ринок природного газу»).
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи, тобто суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії (постанова НКРЕКП №778 від 15.06.2017 зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 04.06.2019) здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до ч.1 ст.1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до п.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Даний типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ, яким на території Полтавської області є АТ «Полтавагаз», обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року «2494.
Суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Такий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , має персональний код ідентифікації споживача (Код ЕІС: 56ХМ26І01017318R), як суб'єкта ринку природного газу (а.с.11).
Згідно з договором купівлі-продажу від 23.07.2008 продавці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продали, а покупець ОСОБА_1 придбали у приватну власність, сплативши зазначену в цьому договорі суму коштів, належний продавцям по 1/2 частині кожному житловий будинок з господарськими будівлями за номером АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку А-1, житловою площею 16,4 кв.м., загальною площею 43,6 кв.м., літня кухня «Б,б», сараї «б1», «В», «Г», «Д», «а1», «а2», погріб «в», вбиральня «Е», ворота, хвіртка, огорожа №2-4, колодязь №1 та знаходиться на приватизованій земельній ділянці, відчуження якої здійснюється за окремими договорами купівлі-продажу (а.с.102).
Відповідно до заяви приєднання №17318 від 08.08.2017 року споживач ОСОБА_1 приєдналась до умов договору розподілу природного газу для побутових споживачів.
Таким чином, між АТ «Полтавагаз» та ОСОБА_1 , як власником майна укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за №2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829 за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надавати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», та Цивільним кодексом України.
Відповідно до п.1,2 гл.6 р. VІ Кодексу Розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Постановою НКРЕКП №3037 від 24.12.2019 року (з змінами та доповненнями) встановлено тариф на розподіл природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2020 по 01.07.2020 в розмірі 1,14 грн за 1 куб.м. з урахуванням ПДВ), з 01.07.2020 - 1,308 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року №2460 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2021 - 2,316 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 30.01.2021 №129 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.02.2021 - 2,136 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням
ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2764 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2022 - 2,112 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Таким чином, з 01.01.2020 по 01.04.2025 щомісяця відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та укладеного Договору до сплати Боржнику нараховується: з 01.05.2020 року 72,44 грн, з 01.07.2020 року 83,11 грн, з 01.01.2021 року 161,01 грн, з 01.02.2021 року 143,29 грн, з 01.01.2022 року 177,94 грн, з 01.01.2023 року 412,37 грн, з 01.01.2024 року 123,73, з 01.01.2025 року 117,74 грн, які споживач має сплачувати відповідно до п.6.6 Договору до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги, з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Відповідно до п.9 гл.6 р. VІ Кодексу припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_1 скористалася наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов'язкам, свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконувала, а саме не сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого виникла заборгованість.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Отже, у розумінні вимог статей 360, 322, частини другої статті 317 ЦК України саме на власника покладається відповідальність щодо утримання майна, незалежно від його місцезнаходження, та відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними (правовий висновок ВСУ, викладений у постанові від 20.04.2016 у справі N? 6-2951 цс15).
На підтвердження виникнення заборгованості позивачем надана картка абонента із зазначенням перерахунків та субсидій, відповідно до якої станом на березень 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 10042,92 грн (а.с.11) Позивачем надано детальні письмові пояснення щодо обрахунку заборгованості, де зокрема зазначено про визначення річної замовленої потужності по об'єкту споживача ОСОБА_1 виходячи з відповідних даних лічильника газу, вказано про проведення контрольних перевірок лічильників, наведено механізм обрахунку відповідно до положень п.1 гл. 6 розділу VІ Кодексу.
Представник позивача вказав, також, що покази лічильника які передавались споживачем самостійно враховувались відповідною програмою під час формування картки абонента.
Представник відповідача вважав, що обрахунок на підставі положень п.1 гл. 6 розділу VІ Кодексу є безпідставним, оскільки відповідачка покази лічильника не предавала, тому заборгованість слід визначати відповідно до п.4 гл.4 розділу ІХ Кодексу ГРМ виходячи з групи споживання побутового споживача.
Відповідно до п.4 гл.4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об'єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.
Згідно з вимогами статтей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності в судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02.10.2018, №917/1307/18 від 23.10.2019.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано як доказ заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, картку абонета у якій визначено код абонента ОСОБА_4 , вказано щомісячні нарахування заборгованості за період з 2020 по 2025 роки із урахуванням перерахунків та пільг. Окрім того, надано детальні пояснення щодо механізму обрахунку заборгваності із врахуванням показів лічильника, як за результатами контрольних перевірок, так і передані абонетом ОСОБА_1 .
Разом із тим, відповідачем доказів на спростуваннянаданого позивачем розрахунку заборгованості, зокрема, щодо не передання показів не надано, клопотань про витребування відповідних доказів також не заявлялось. (а.с. 121).
За таких обставин, суд вважає, що картка абонента є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, який відповідачем не спростовано.
Заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 10 042,92 грн, яка виникла за період з січня 2020 року по березень 2025 року підтверджується розрахунком наведеним в картці абонента (а.с.11).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку індексу інфляції наданого позивачем за період з 01.02.2024 по 01.02.2025 інфляційні втрати складають 1268,29 грн. Відповідно до розрахунку 3 відсотків річних за період з 21.01.2024 по 21.03.2025 розмір трьох відсотків річних складає 322,97 грн (а.с.12,13).
Оскільки відповідач покладені на нього, як на споживача обов'язки належним чином не виконував, за отримані послуги не сплачував, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (адреса: м. Полтава, вул. В. Козака, буд.2а, р/р № НОМЕР_2 у філії Полтавське облуправління АТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 03351912) заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 10 042 (десять тисяч сорок дві) грн. 92 коп; 322 (триста двадцять дві) грн. 97 коп - 3% річних; 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 29 коп. - інфляційних втрат.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С. А. Цибізова