Справа № 535/435/25
Провадження № 2/535/318/25
(ЗАОЧНЕ)
09 жовтня 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Гуляєвої Г.М.,
за участі: секретаря судового засідання Васильченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: 49040, м.Дніпро, абонентська скринька № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , місце реєстрації- не відомо, РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги,-
ОСОБА_3 звернувся до Котелевського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги у сумі 213859,52 грн. та судового збору.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 20 червня 2024 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та адвокатом Пустинцевим Андрієм Віталійовичем в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор (№ 4)», було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги на представництво у Європейському суді з прав людини № 41 відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження захищати права і законні інтереси Клієнта в Європейському суді з прав людини, надавати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах встановлених договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги, у зв'язку з виконанням даного договору. Угода предметами судового розгляду не виступала, недійсною повністю чи частково не визнавалась, сторонами розірвана чи змінена у встановленому порядку не була, а отже є дійсною, укладеною належним чином та є обов'язковою до виконання сторонами способами, визначеними в угоді.
За умовами пункту 1.2 договору, адвокат бере на себе зобов'язання надати необхідну правову допомогу клієнту, а саме:
1.2.1.консультування клієнта щодо процедури звернення до Європейського суду з прав людини та аналіз перспективності розгляду справи в Європейському суді з прав людини;
1.2.2.розробка та узгодження з клієнтом юридичної позиції по справі;
1.2.3.складання скарги до Європейського суду з прав людини та підготовка необхідних матеріалів та її відправка;
1.2.4.складання інших необхідних процесуальних документів в рамках процедур в Європейському суді з прав людини;
1.2.5.консультування клієнта з правових питань, що виникають в ході юридичного представництва перед Європейським судом з прав людини;
1.2.6.організація та ведення листування та інших форм комунікацій в Європейському суді з прав людини;
Відповідно до положень пункту 2.1. договору № 41 від 20.06.2024 року, за надання юридичних послуг, визначених в пунктах 1.2.1-1.2.6. клієнт зобов'язаний сплатити адвокату (представникові) винагороду лише в наступних випадках:
2.1.1.якщо Європейський суд з прав людини своїм рішенням по справі визнає порушення положень Європейської Конвенції та зобов'язує державу Україна сплатити клієнту певну суму грошової винагороди;
2.1.2.якщо у справі досягнуть дружнього врегулювання спору;
2.1.3.уразі заяви односторонньої декларації уряду (країна - відповідач).
Відповідно до положень пункту 2.2. договору № 41 від 20.06.2024 року, розрахунок клієнта перед адвокатом проводиться після фактичного перерахування коштів на банківський рахунок клієнта суми коштів за рішенням Європейського суду з прав людини. Розрахунок проводиться у співвідношенні 50 відсотків від суми компенсації за рішенням Європейського суду з прав людини залишається у клієнта та 50 відсотків клієнт зобов'язаний передати адвокату, як винагороду за представництво у Європейському суді з прав людини.
Адвокат, діючи в інтересах відповідача подав до Європейського суду з прав людини скаргу. Адвокат скаржився на порушення прав відповідача, гарантованих статтями 3,6 та 13 Конвенції про захист прай людини і основоположних свобод, а саме на неналежні умови тримання під вартою в ДУ «Сумський СІЗО», порушення права на справедливий суд та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Всі витрати, пов'язані з веденням представництва в Європейському суді з прав людини в інтересах відповідача адвокат взяв на себе у відповідності до договору про надання правової допомоги.
За результатами цієї скарги, 28 листопада 2024 року Європейським судом з прав людини було-ухвалено остаточне рішення у справі «CASH BONDARENKO AND OTHERS v. UKRAINE» (Applications nos. 32951/23 and 6 others) (“Бондаренко та інші проти України» (заява № 32951/23 та 6 інших)). Одним із заявників у вказаному рішенні був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду Європейський суд з прав людини констатував порушення прав відповідача, гарантованих статтями 3, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд присудив відповідачеві, грошові кошти, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоии та компенсації судових та інших витрат у розмірі 9800 євро. Представником у вказаному рішенні Європейський суд з прав людини був адвокат Пустинцев А.В.І
Відповідно до цього рішення :
“(а) упродовж трьох місяців держава - відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави - відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(ь) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься повний відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
10 грудня 2024 року уповноваженним у справах Європейського суду з прав людини Маргаритою Сокоренко було направлено службову записку №170768/204969-21-24/5.2.2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогою відкрити виконавче провадження за вказаним рішенням Європейського суду із прав людини повідомив та лист відповідачеві про те, що той має надіслати на адресу: 01001, м. Київ, пров. Рильський, 10 Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунку для перерахування коштів.
22.01.2025 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №76868798 на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бондаренко та інші проти України» (заява № 32951/23 та 6 інших заяв) від 28 листопада 2024 року.
Після цього, відповідач направив до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про виплату відшкодування (з додатками), в якій зазначив реквізити банківського рахунку для перерахування коштів.
28 лютого 2025 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було перераховано грошові кошти відповідачеві (представникові Стягувача (Відповідача) за довіреністю) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 427719,04 грн (гривневий еквівалент 9800 евро).
04 березня 2025 року, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 76868798, у зв'язку з фактичним виконанням рішення - виплатою матеріальної компенсації за вказаним рішенням Європейського суду з прав людини відповідачу (стягувачу).
11 березня 2025 року позивачем за місцем мешкання відповідача було направлено письмову претензію щодо повернення боргу за договором про надання правової допомоги №41 від 20.06.2024 року в межах досудового врегулювання. Але на теперішній час (на момент складання цієї позовної заяви) відповідач не виконав свої зобов'язання за вказаним договором, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання правової допомоги №41 від 20.06.2024 у розмірі 213 859 грн. 52 коп.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 09.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.36).
12.09.2025 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.84).
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був неодноразово, своєчасно повідомлений та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем проживання та до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор (№ 4)»-за місцем знаходження відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.86,90,93).
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно вимогам ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував позивач.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 20 червня 2024 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та адвокатом Пустинцевим Андрієм Віталійовичем в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор (№ 4)», було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги на представництво у Європейському суді з прав людини № 41 відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження захищати права і законні інтереси Клієнта в Європейському суді з прав людини, надавати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах встановлених договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги, у зв'язку з виконанням даного договору. Угода предметами судового розгляду не виступала, недійсною повністю чи частково не визнавалась, сторонами розірвана чи змінена у встановленому порядку не була, а отже є дійсною, укладеною належним чином та є обов'язковою до виконання сторонами способами, визначеними в угоді (а.с.11-13).
Відповідно до положень пункту 2.1. договору № 41 від 20.06.2024 року, за надання юридичних послуг, визначених в пунктах 1.2.1-1.2.6. клієнт зобов'язаний сплатити адвокату (представникові) винагороду лише в наступних випадках:
2.1.4. якщо Європейський суд з прав людини своїм рішенням по справі визнає порушення положень Європейської Конвенції та зобов'язує державу Україна сплатити клієнту певну суму грошової винагороди;
2.1.5. якщо у справі досягнуть дружнього врегулювання спору;
2.1.6. у разі заяви односторонньої декларації уряду (країна - відповідач).
Відповідно до положень пункту 2.2. договору № 41 від 20.06.2024 року, розрахунок клієнта перед адвокатом проводиться після фактичного перерахування коштів на банківський рахунок клієнта суми коштів за рішенням Європейського суду з прав людини. Розрахунок проводиться у співвідношенні 50 відсотків від суми компенсації за рішенням Європейського суду з прав людини залишається у клієнта та 50 відсотків клієнт зобов'язаний передати адвокату, як винагороду за представництво у Європейському суді з прав людини.
Адвокат, діючи в інтересах відповідача подав до Європейського суду з прав людини скаргу. Адвокат скаржився на порушення прав відповідача, гарантованих статтями 3,6 та 13 Конвенції про захист прай людини і основоположних свобод, а саме на неналежні умови тримання під вартою в ДУ «Сумський СІЗО», порушення права на справедливий суд та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Всі витрати, пов'язані з веденням представництва в Європейському суді з прав людини в інтересах відповідача адвокат взяв на себе у відповідності до договору про надання правової допомоги.
За результатами цієї скарги, 28 листопада 2024 року Європейським судом з прав людини було-ухвалено остаточне рішення у справі «CASH BONDARENKO AND OTHERS v. UKRAINE» (Applications nos. 32951/23 and 6 others) (“Бондаренко та інші проти України» (заява № 32951/23 та 6 інших)). Одним із заявників у вказаному рішенні був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду Європейський суд з прав людини констатував порушення прав відповідача, гарантованих статтями 3, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд присудив відповідачеві, грошові кошти, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоии та компенсації судових та інших витрат у розмірі 9800 євро. Представником у вказаному рішенні Європейський суд з прав людини був адвокат Пустинцев А.В. (а.с.18-21).
Відповідно до цього рішення :
“(а) упродовж трьох місяців держава - відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави - відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(ь) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься повний відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
10 грудня 2024 року уповноваженним у справах Європейського суду з прав людини Маргаритою Сокоренко було направлено службову записку №170768/204969-21-24/5.2.2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогою відкрити виконавче провадження за вказаним рішенням Європейського суду із прав людини повідомив та лист відповідачеві про те, що той має надіслати на адресу: 01001, м. Київ, пров. Рильський, 10 Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунку для перерахування коштів (а.с.22).
22.01.2025 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №76868798 на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бондаренко та інші проти України» (заява № 32951/23 та 6 інших заяв) від 28 листопада 2024 року (а.с.24-25).
Після цього, відповідач направив до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про виплату відшкодування (з додатками), в якій зазначив реквізити банківського рахунку для перерахування коштів.
28 лютого 2025 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було перераховано грошові кошти відповідачеві (представникові Стягувача (Відповідача) за довіреністю) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 427719,04 грн (гривневий еквівалент 9800 евро).
04 березня 2025 року, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 76868798, у зв'язку з фактичним виконанням рішення - виплатою матеріальної компенсації за вказаним рішенням Європейського суду з прав людини відповідачу (стягувачу) (а.с.26).
11 березня 2025 року позивачем за місцем мешкання відповідача було направлено письмову претензію щодо повернення боргу за договором про надання правової допомоги №41 від 20.06.2024 року в межах досудового врегулювання. Але на теперішній час (на момент складання цієї позовної заяви) відповідач не виконав свої зобов'язання за вказаним договором (а.с.27).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Тлумачення пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» свідчить, що правова допомога має інтерес для клієнта не самі по собі, а переслідує певну мету і задовольняє потребу у захисті, відновленні і задоволенні його прав. Саме тому ці наслідки бажані клієнтом і сприймаються ним саме як результат надання правової допомоги. Наявність або відсутність бажаного судового рішення, що задовольняє права і інтереси замовника, є для нього чіткою і найбільш переконливою оцінкою якості послуг виконавця і при відсутності інших критеріїв - нормальною і законною умовою розміру відповідної винагороди за спільною домовленістю сторін.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської стики надають визначення поняття «гонорар» без поділу цього поняття на види. Зокрема норми зазначених закону та Правил не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару) як основний, додатковий чи «гонорар успіху», що свідчить про те, що поняття; «гонорар», яке міститься у зазначених нормативно-правових актах, є загальним, під яким розуміється як основна, так і додаткова винагороди.
Пунктом 2.2. укладеного між сторонами договору винагорода - є винагородою Адвоката, платою за досягнутий адвокатом результат, та є за своєю суттю так званим «гонораром успіху», нарахування та сплата якого залежать від настання певної події (а.с.11 зворот).
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 903/781/21.
Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов'язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої - п'ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.
Однак вищенаведене не означає, що такі зобов'язання між адвокатом та клієнтом не є обов'язковими для сторін договору про надання правової допомоги, у разі якщо такий договір є дійсним.
Згідно з презумпцією правомірності правочину, визначеною статтею 204 Цивільного кодексу України, договір про надання правової допомоги № 41, укладений 20.06.2024 року між приватним адвокатом Пустинцевим Анрієм Віталійовичем та клієнтом ОСОБА_4 , є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до вимог частини 1статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначено у позовній заяві, ОСОБА_4 не виконав своє зобов'язання щодо оплати послуг ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги № 41 від 20.06.2024 року у розмірі 213 859, 52 грн., ця сума передбачена пунктом 2.2. договору, та складається 50% від суми компенсації за Рішенням Європейського суду з прав людини, як винагороду за представництво у Європейському суді з прав людини.
Факт наявності заборгованості клієнта за договором про надання правової допомоги підтверджується матеріалами справи і нічим не спростовується. За змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Суду не надано відомостей про погашення відповідачем існуючої заборгованості.
Тому позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 2138,59 грн.підтверджуються платіжною інструкцією № 0.0.4347224991.1 від 05.05.2025 року (а.с.2)
Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, пропорційно до цієї суми підлягають стягненню з відповідача судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2138,59 грн, тобто у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» за подання позивачем позовної заяви майнового характеру.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 на користь адвоката Пустинцева Андрія Віталійовича, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором про надання правової допомоги у розмірі 213 859, 52 (двісті тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 52 копійки).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2138,59 грн. (дві тисячі сто тридцять вісім гривень 59 копійок).
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: 49040, м.Дніпро, абонентська скринька № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , місце реєстрації- не відомо, місце перебування Державній установі «Сумський слідчий ізолятор (№ 4)», РНОКПП:2907822736.
Повний текст рішення складено 17.10.2025 року.
Суддя : Г.М. Гуляєва