Справа № 533/469/25
Провадження № 1-кп/533/84/25
20 жовтня 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025175440000152 за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: м. Херсон Херсонської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; не працює; має професійно-технічну освіту; одружений; раніше не судимий; на утриманні має малолітню дитину 2022 року народження; учасником бойових дій не являється; статус учасника АТО не має; не є особою з інвалідністю; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
14 травня 2025 року близько 11 години 10 хвилин ОСОБА_4 керував трактором колісним БЕЛАРУС 892, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 є ОСОБА_6 , та рухався ним ділянкою дороги поряд з домогосподарством по вул. Центральній, 3 у с. Буняківка Полтавського району Полтавської області, де його зупинили працівники поліції у зв'язку зі вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.
У цей момент у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа з метою підтвердження свого права керування трактором колісним БЕЛАРУС 892, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 , виданого, згідно з його змістом, 16.12.2014 ДІСГ в Донецькій області. У свідоцтві зазначено, що ОСОБА_4 має право на керування машинами категорії «А1», «A2», «В1», «В2», «В3», «С», «D1», «D2», «E1», «E2», «F1», «F2», «G1», «G2», «Н».
Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на використання завідомо підробленого документа, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 під час перевірки у нього документів надав працівникам поліції завідомо підроблене посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 , видане, згідно з його змістом, 16.12.2014 ДІСГ в Донецькій області. У посвідченні зазначено, що ОСОБА_4 має право на керування машинами категорії «А1», «A2», «В1», «В2», «В3», «С», «D1», «D2», «E1», «E2», «F1», «F2», «G1», «G2», «Н».
Згідно з інформацією, наданою Держпродспоживслужбою, в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі відсутні відомості щодо видачі ОСОБА_4 посвідчення тракториста машиніста серії НОМЕР_4 від 16.12.2014, водночас відсутні відомості щодо видачі посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 .
Своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025175440000152, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , 20 жовтня 2025 року було укладено угоду про визнання винуватості. З її змісту вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та погодився зі визначеним в угоді покаранням.
Відповідно до угоди її сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 680,00 гривень.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість; стверджував, що повністю розуміє: свої права, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; характер обвинувачення за ч. 4 ст. 358 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим; вид та міру покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім цього обвинувачений ОСОБА_4 указував, що угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу, обіцянок та погроз.
У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості.
Прокурор, захисник та обвинувачений просили затвердити вказану угоду, оскільки вона укладена у відповідності до вимог КПК України.
Суд дійшов до висновку, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі:
- не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб чи не відповідають інтересам суспільства;
- укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді;
- кримінальне правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується особа, належить до проступків.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно зі ст. 67 КК України, - відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Цивільний позов не заявлявся. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Документально підтверджені процесуальні витрати у даному кримінальному проваджені становлять 2674,20 гривні - витрати на залучення експерта, які слід стягнути з обвинуваченого на користь держави у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про скасування арештів необхідно вирішити відповідно до статті 174 КПК.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
Керуючись ст. 50, 53, 66, 67, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 1 ст. 314, ст. 368-371, 374, 376, ч. 4 ст. 469, ст. 472-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 травня 2025 року за № 12025175440000152, укладену між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, і призначити йому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта та проведення експертизи у сумі 2674 гривні 20 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 19.05.2025 по справі № 554/7363/25 (провадження № 1-кс/554/6768/2025), на посвідчення тракториста-машиніста на ім'я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , із відкритими категоріями «А1», «A2», «В1», «В2», «В3», «С», «D1», «D2», «E1», «E2», «F1», «F2», «G1», «G2», «Н».
Речовий доказ: посвідчення тракториста-машиніста на ім'я « ОСОБА_4 » серії НОМЕР_4 , яке зберігається у матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Роз'яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1