єдиний унікальний номер справи 531/2424/25
номер провадження 2-а/531/12/25
17 жовтня 2025 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Фисун Л.С.,
за участю секретаря Нагорної О.С.,
розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження в місті Карлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Бондарець Денис Іванович до відповідача 1- ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
Короткий зміст позовних вимог.
02 жовтня 2025 року позивач через свого представника звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову № 5113 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2025 року, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст.210-1 КУпАП, провадження в справі закрити та стягнути понесені судові витрати.
Позов мотивований протиправністю оскаржуваної постанови, а саме тим, що 24 серпня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) відносно позивача складено п'ять протоколів про адміністративні правопорушення № 5110, 5111, 5112, 5113, 5114. Протокол № 5113 від 24.08.2025 складено у зв'язку із скоєнням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу № 5113 від 24.08.2025 та постанови № 5113 від 29.08.2025 ОСОБА_2 вчинив правопорушення за наступних обставин: 24 серпня 2025 року о 10 год. 20 хв. старший групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 старший лейтенант ОСОБА_3 під час здійснення заходів оповіщення в м. Карлівка Полтавського району звернувся до громадянина ОСОБА_2 з проханням надати для перевірки військово-обліковий документ. Гр. ОСОБА_2 повідомив, що не має військово-облікового документа. Указане рішення відповідача не відповідає вимогам діючого законодавства так як позивачем у 2024 році встановлено програму «Резрв+» та за її допомогою сформовано військово-обліковий документ в електронній формі, також 09.07.2024 за допомогою цієї програми оновлено військово-облікові дані. Зазначене вбачається з розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних. Військовообліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. Таким чином наявність військово-облікового документу в електронній формі підтверджує дотримання Позивачем вимог «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Крім того, 29.08.2025 відповідачем щодо позивача винесено три постанови у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, № 5111, № 5113, № 5114.
Позиції учасників судового провадження.
Відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 правом на подання відзиву у встановлений законом строк не скористалися.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Разом з позовною заявою ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про поновлення порушеного строку на адміністративне оскарження постанови по справі про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с. 7-8).
Ухвалою суду 07.10.2025 відкрито спрощене провадження в справі, поновлено строк для оскарження постанови та призначено судове засідання на 17 жовтня 2025 року (а.с. 28-29).
15.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовну заяву просить задовольити.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 3 ст.268КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування розгляду справи технічними засобами не здійснювалось зважаючи на те, що в судове засідання учасники справи не з'явились.
Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_2 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно з роздруківки військово-облікового документу з додатку «Резерв+», позивачем 09.07.2024 оновлено свої облікові дані, зазначено адресу проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 19-21). Згідно цього додатку, у позивача сформований військово-обліковий документ в електронному вигляді, дані уточнено 09.07.2024 (а.с. 19-21).
Згідно Протоколу № 5113 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.08.2025, який складено діловодом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 про те, що 24.08.2025 о 10 годині 40 хвилин старший групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 під час здійснення заходів оповіщення в м. Карлівка Полтавського району звернувся до громадянина ОСОБА_2 з проханням надати для перевірки військово-обліковий документ, ОСОБА_2 повідомив, що не має військово-облікового докумена, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 11).
Згідно постанови № 5113 від 29.08.2025, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с.16).
Відповідно до обставин правопорушення викладених у оскаржуваній постанові 24.08.2025 о 10 годині 20 хвилин старший групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 під час здійснення заходів оповіщення в м. Карлівка Полтавського району звернувся до громадянина ОСОБА_2 з проханням надати для перевірки військово-обліковий документ, ОСОБА_2 повідомив, що не має військово-облікового докумена, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Окрім цього, 29.08.2025, постановою №5111, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі, в сумі 17000 гривень. А також постановою №5114 29.08.2025, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі, в сумі 17000 гривень (а.с.16-18).
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями частини 3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Особливий період, відповідно до абз.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 року № 64/2022,відповідно доп.20ч.1ст.106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
За приписами частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних і резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, організація медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Відповідно до п. 25 Порядку громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно з п. 49 вищевказаного порядку у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
З аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що призовники, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані не лише мати військово-обліковий документ як такий, а мати відповідний документ при собі та пред'являти його за вимогою уповноважених осіб.
Частиною десятою статті 1 Закону № 3543 (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року) було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Слід також зазначити, що відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» (п.1).
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): 1) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); - 2) у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (п. 2 Порядку № 559).
Згідно п. 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Пунктом 6 Порядку визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно п. 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.
Приміткою до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказано, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Слід також зазначити, що згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, "Резерв+" - це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі "Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування "Резерв+" указано, що перш за все це Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону № 1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Також суд враховує лист Міністерства оборони України від 31.07.2024 щодо офіційного роз'яснення юридичної сили електронного та паперового військово-облікового документу, розміщеному на офіційному сайті Міністерства оборони України, в якому вказано, що наявність у особи військово-облікового документа в електронній формі, наприклад, у відповідному застосунку мобільного телефону, або у вигляді роздрукованого військово-облікового документу з QR кодом, є рівнозначним військово-обліковому документу у паперовій формі, оскільки усі вони мають однакову юридичну силу.
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 159 ч. 4 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КАС України).
Зі змісту ч. 3 ст. 62 Конституції України вбачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
В даній справі судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності, оскільки він не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП. Однак, дані обставини повністю спростовуються зібраними у справі доказами. Так, судом з роздруківки військово-облікового документу з додатку Резерв+ встановлено, що у позивача сформований військово-обліковий документ в електронному вигляді, документ оновлено 09.07.2024. Тобто, позивач перебував у статусі військовозобов'язаного та мав дійсний військово-обліковий документ в електронній формі.
Суд робить висновок, що додаток "Резерв+" є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом. За таких обставин, наявність уточнених даних вчасно в мобільному додатку "Резерв+" є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону № 3543.
Суд зазначає, що уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов'язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Відповідач не надав до матеріалів справи жодних доказів не пред'явлення позивачем 24.08.2025 військово-облікового документу,
Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень. Всупереч вказаним вимогам, представником відповідача суду не надано доказів про не пред'явлення позивачем військово-облікового документу з дотриманням вказаних вище вимог, а також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що, відповідно, виключає склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не надано жодних доказів правомірності винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, суд звертає увагу на зміст статтей 33, 36 КУпАП, відповідно до яких стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Всупереч приписам ст. 36 КУпАП відповідач 1 розглянув три окремі справи про адміністративне правопорушення, і відповідно, виніс три постанови про притягнення позивача до відповідальності, наклавши три адміністративних стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Як вбачається з висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.11.2021 року (справа № 185/8460/16-а) та від 30.08.2022 року (справа № 683/743/17), скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, суд вбачає підстави для скасування постанови № 5113 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної 29.08.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковником ОСОБА_6 , про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про закриття провадження у справі, оскільки це питання підлягає з'ясуванню органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справи вказаної категорії під час нового розгляду у порядку, встановленому КУпАП.
Судові витрати.
Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн (а.с.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 484,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, -
позов ОСОБА_1 до відповідача 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити частково.
Скасувати постанову № 5113 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 року, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст.210-1 КУпАП.
В іншій частині позову- відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 484,48 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_3 , РНКППО НОМЕР_1 .
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце знаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя: Л.С. Фисун