Справа № 527/2189/25
провадження № 1-кп/527/201/25
іменем України
20 жовтня 2025 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальне провадження № 12024170500002498, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовець Національної гвардії України, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
16.11.2024, близько 09 годин 00 хвилин, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем RENAULT MASTER, Д.Н.З. НОМЕР_1 , рухався в селищі Градизьк Кременчуцького району по вул. Київській у напрямку м. Київ, по дорозі, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку.
Пересуваючись на вищевказаному автомобілі по своїй смузі руху, під'їжджаючи до перехрестя, поблизу будинку № 2 на вул. Київській в селищі Градизьк Кременчуцького району, ОСОБА_6 , в порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, на рівній горизонтальній ділянці автодороги, де видимість у напрямку руху достатня, при наближенні до нерегульованого перехрестя, заснувши за кермом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який стояв у зустрічному напрямку на перехресті в очікуванні можливості виконати лівий поворот. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 згідно з висновком експерта № 187 від 10.02.2025, за результатами судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіла грудної клітини, який утворився від дії тупих предметів і кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості. Своїми діями ОСОБА_6 , відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/736-ІТ від 07.02.2025, за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи, порушив вимоги п.п.10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, відповідно до яких: п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу». Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п.10.1,11.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_6 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфіковано за ч.1 ст. 286 КК України.
Захисник в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти зазначеного клопотання, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, проте стосовно нього на даний час скеровано до Автозаводського районного суду м. Кремечука обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 27 ч.2 ст. 365 КК України, яке перебуває на стадії підготовчого провадження.
Захисник зазначив, що особа є невинуватою, доки його вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду. На даний час кримінальне провадження є нерозглянутим, тому оскільки обвинувачений примирився з потерпілим та повністю відшкодував йому завдану шкоду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що він примирився з обвинуваченим, ОСОБА_6 повністю відшкодував йому завдані збитки, тому він не заперечує проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні зазначив, що він примирився з потерпілим, відшкодував йому завдані збитки, просив звільнити його від кримінальної відповідальності.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні в справі матеріали та обґрунтування поданого клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином.
Також судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є необережним, а саме у порушені правил безпеки дорожнього руху, та крім того керував транспортним засобом не перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є раніше не судимою особою.
Надаючи оцінку твердженням прокурора стосовно того, що відносно ОСОБА_6 скеровано до суду обвинувальний акт, тому він притягується до кримінальної відповідальності, суд зазначає таке.
Особою, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже
втратив правове значення (наприклад, судимість погашена або знята) .
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Приймаючи до уваги те, що відносно ОСОБА_6 відсутній вирок, яким встановлено його вину у вчиненні кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду клопотання судом він є особою, яка вперше вчинила нетяжкий злочин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні всі правові підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Як зазначено в п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
За вказаних обставин, суд вважає, що в зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, справа підлягає закриттю.
Враховуючи наявність підстав для закриття даного кримінального провадження, то згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України вирішенню підлягає і питання про скасування арешту майна.
Вирішуючи питання щодо відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 124 КПК встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Частиною 1 ст. 126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17 дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь- якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що суд дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття на цій підставі кримінального провадження, процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз у кримінальному провадженні в сумі 4775,40 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 100, 174, 284, 286, 288, 372 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12024170500002498 від 16 листопада 2024 року відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Арешти накладені ухвалами слідчого суді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 листопада 2024 року (справа № 524/14332/24, провадження № 1-кс/524/3334/21), (справа № 524/14332/24, провадження № 1-кс/524/3336/21) - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться у ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 , як володільцю;
- автомобіль ВАЗ 2108, д.н.з НОМЕР_2 , відео реєстратор автомобіля ВАЗ 2108, д.н.з НОМЕР_2 , які знаходяться у ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області - повернути ОСОБА_7 , як власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 , на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням у кримінальному провадженні судових експертиз:
- судової інженерно-технічної експертизи № СЕ-19/117-25/36-ІТ від 10.01.2025 в розмірі 1591,80 грн;
- судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/117-25/33-ІТ від 20.01.2025 в розмірі 1591,80 грн;
- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/117-25/35-ІТ від 21.01.2025 в розмірі 1591,80 грн, а всього 4775,40 грн (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять гривень 40 копійок).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Глобинський районний суд Полтавської області протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1