Справа № 524/7905/25
Провадження №2/524/4814/25
20.10.2025 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача (адвоката) Кучука А.О.,
представника відповідача (адвоката) Павленка Л.М. (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,
25.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів в сумі 30303 грн 99 коп із карткового рахунка, відкритого у АТ «Державний ощадний банк України» на його ім'я, а також 7115 грн 80 коп витрат на професійну правничу допомогу.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.01.2025 (о 10:39 із карткового рахунка НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Державний ощадний банк України» на його ім'я, та банківської картки № НОМЕР_2 , на якій знаходилась пенсійна виплата, без ініціювання позивача, його згоди та фізичного втручання на інший рахунок не відомої особи переведені та зараховані 29999 грн та комісія банку за проведену операцію в сумі 304,99 грн. У зв'язку із чим списано з карткового рахунка, відкритого на ім'я позивача, кошти на загальну суму 30303,99 грн. Позивач розрядження щодо списання коштів не надавав, дій, що могли б призвести до списання грошових коштів не вчиняв, мобільний телефон не втрачав.
З метою свого права та захисту звернувся усно 07.01.2025 до ТВБВ № 10016/0216 філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» (м. Кременчук, вул. Київська, 24), де йому роз'яснено працівником банку, що зазначену заяву про блокування та викрадення коштів, буде прийнято у нього після звернення до правоохоронних органів.
07.01.2025 позивач звернувся до Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області з заявою про викрадення 04.01.2025 особистих коштів в сумі 29999 грн із карткового рахунку НОМЕР_3 , банківської картки № НОМЕР_2 , про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12025170500000031 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
По причині відсутності тривалої відповіді від відповідача щодо перевірки незаконного переказу коштів, повернення їх позивачу, як власнику, 25.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТВБВ № 10016/0216 філії Полтавського Обласного управління АТ «Ощадбанк», де отримав лист за вих. № 114-0216-1068 від 13.02.2025, згідно якого операція із використанням інтернет ресурсу «Ощад 24/7» проведена коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, правильним введенням паролів, відомих клієнту, які були направлені на номер мобільного телефону, тому реквізити платіжних карток, СVС2 пароль та паролі стали відомі третій особі.
27.06.2025 відкрите по справі спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін.
23.07.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
25.07.2025 від представника відповідача надійшла заява, згідно якої 14.07.2025 до суду доставлений відзив на позов, у реєстрації якого судом відмовлено. До заяви доданий відзив на позов, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити.
28.07.2025 задоволене клопотання представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
29.07.2025 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
31.07.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача.
Позивач, його представник не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час, місце розгляду справи. Від позивача надійшла заява 23.07.2025 про розгляд справи за його відсутності за станом здоров'я.
У судовому засіданні, заслухавши обгрунтування представника відповідача на підтримання поданого ним клопотання, розглянувши його, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа про відмову у задоволенні клопотання про витребування:
від Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області засвідчених копій матеріалів кримінального провадження № 12025170500000031 (повідомлення (заяву) ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення, протоколи допиту ОСОБА_1 , дані щодо осіб (ПІБ, РНОКПП, адресу зареєстрованого місця проживання), яким 04.01.2025 перераховані кошти з рахунка ОСОБА_1 тощо),
від АТ «Райффайзен Банк» інформацію та копії документів щодо особи (ПІБ, РНОКПП, адресу зареєстрованого місця проживання), на чиє ім'я емітована платіжна картка № НОМЕР_4 та на рахунок якої ІНФОРМАЦІЯ_1 зараховані кошти в сумі 29999 грн із рахунка, відкритого на ім'я позивача, реквізити рахунка, виписку з рахунку цієї особи за 04.01.2025 - 05.01.2025.
31.07.2025 ухвалою суду задоволене клопотання представника відповідача про витребування від ПрАТ "Київстар" відомостей щодо смс-повідомлень, текстових та інших повідомлень, що надходили 04.01.2025 від АТ «Ощадбанк» на фінансовий номер телефона позивача НОМЕР_5 , телефонних та інтернет з'єднань зазначеного номера за 04.01.2025. У судовому засіданні оголошено перерву.
З 11.08.2025 по 05.09.2025 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.
30.09.2025 від ПрАТ "Київстар" надійшла витребувана інформація з додатком.
02.10.2025 у судове засідання з'явились позивач, представники позивача і відповідача.
На підставі ч. 8 ст. 7 ЦПК України за згодою позивача у судовому засіданні оголошена отримана від ПрАТ "Київстар" інформація, із якою позивач та його представник ознайомились за їх клопотанням.
Оголошено перерву у судовому засіданні за клопотанням представника відповідача задля його ознайомлення із витребуваною від ПрАТ "Київстар" інформацією.
15.10.2025 у судовому засіданні заслухано позивача та його представника, які підтримали вимоги з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні. Зазначили, що позивач 04.01.2025 в день незаконного списання коштів з карткового рахунка отримав від банку смс-повідомлення про тимчасове обмеження платежів по карті, у зв'язку із чим заспокоївся. Списання коштів відбулося у суботу 04.01.2025 (вихідний день у банківській установі). Позивач, є особою похилого віку (74 роки), на його мобільному телефоні відсутній установлений додаток АТ «Державний ощадний банк України», останньому не було відомо про можливість звернення до контакт-центру з приводу зазначеного, 06.01.2025 за станом здоров'я почував себе погано. З урахуванням зазначеного, позивач 07.01.2025 звернувся до ТВБВ № 10016/0216 філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» (м. Кременчук, вул. Київська, 24) та подав заяву про блокування рахунка та викрадення коштів.
Позивач, його представник під час розгляду справи наголошували, що банком не з'ясовано та не доведено, що позивач своїми діями сприяв передачі третім особам логіну та паролю для входу до інтернет - банкінгу «Ощад24», сприяв втраті, незаконному використанні персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції тощо.
Крім того, позивач наголосив, що на його картковому рахунку станом на 04.01.2025 встановлений ліміт на зняття коштів в сумі 10000 грн в день.
У судовому засіданні задоволене клопотання представника відповідача на підставі ч. 7 ст. 85 ЦПК України, оглянутий веб-сайт АТ «Державний ощадний банк України», а саме: розділ «Контакти банку» та встановлено, що номер телефону (044) 350 01 33, зазначений у витребуваній від ПрАТ "Київстар" інформації, належить Товариству, що на думку сторони відповідача підтверджує факт спілкування позивача із представником банку та підтвердження проведення відповідної платіжної операції.
Представник відповідача заперечував позовні вимоги з підстав, викладених у поданих ним заява по суті справи, зазначивши, що з копії виписки по рахунку НОМЕР_3 , доданої до позову, вбачається, що 04.01.2025 по цьому рахунку о 10:39 здійснений переказ коштів з рахунку через «UKR KYIV MOBILE BANKING 701426 30010001» на суму 29999 грн, комісія 304,99 грн. З копії заяви, поданої позивачем до банку щодо оспорюваної операції, таку заяву ним подано не 07.01.2025, а 09.01.2025.
Зі змісту копії листа банку за вих. № 114-0216-1068 від 13.02.2025, доданого до позову слідує проведення банком за зверненням позивача перевірки обставин, викладених у його заяві, за результатами якої установлено, що оспорювану операцію проведено із використанням інтернет ресурсу «Ощад 24/7» коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, введенням паролів. Згідно виписки, даних програмного забезпечення переказ коштів здійснений з рахунка позивача через ОСОБА_2 та перераховані за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» на картку іншого банку. Таким чином, спірна операція здійснена з попередньою автентифікацією позивача та його платіжної картки.
Посилається на безпідставність, необґрунтованість позовних вимог оскільки згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).
Згідно п. 16 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення № 164) саме власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів.
Представник відповідача зазначає, що згідно умов укладеного договору банківського обслуговування, ризик, відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе клієнт. Так, п. 9.16 розділу ІХ загальної частини договору клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефону (SIM-карти), номер якого визначений у заяві про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону клієнта. Банк не несе відповідальності, зокрема за наслідки несвоєчасного попередження клієнтом про невірно проведені операції або про необхідність блокування облікового запису клієнта в системі ДБО, відповідальність за які несе особисто клієнт, а не банк (п.п. 17.3.7, 17.3.8 п. 17.3 розділу XVII загальної частини договору).
Стороною відповідача зазначено, що оскільки позивач вважав, що оспорювана операція здійснена не ним, а сторонньою особою, тому саме позивач, як особа, на яку п. 16 Положення № 164 покладений контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів, за приписами п. 140 Положення № 164, повинен був негайно повідомити банк про вказане. Зазначає, що законодавство не покладає на банк обов'язку доведення обставин, що дії чи бездіяльність власника рахунку/ держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу/ іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення на підставі ст. 244 ЦПК України, відклавши його ухвалення та проголошення на 16 год 30 хв 20.10.2025.
Судом установлене, що на ім'я позивача в АТ «Державний ощадний банк України» відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 , банківська картка № НОМЕР_2 .
04.01.2025 о 10:39 із зазначеного рахунку, на якому знаходилась пенсійна виплата позивача, без ініціювання позивача, його згоди та фізичного втручання на інший рахунок не відомої особи переведені та зараховані в сумі 29999 грн та 304,99 грн комісії банку за проведену операцію, на загальну суму 30303,99 грн.
Позивач розрядження щодо списання коштів не надавав, дій, що могли б призвести до списання грошових коштів не вчиняв, мобільний телефон не втрачав, не встановлено, що позивач своїми діями сприяв передачі третім особам логіну та паролю для входу до інтернет - банкінгу «Ощад24», сприяв втраті, незаконному використанні персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції тощо.
07.01.2025 позивач звернувся в усному порядку до ТВБВ № 10016/0216 філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» із повідомленням про незаконне списання коштів з його рахунка, де йому роз'яснено працівником банку, що його заяву про блокування та викрадення коштів буде прийнято після його звернення до правоохоронних органів.
07.01.2025 позивач звернувся до Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області з заявою про викрадення 04.01.2025 особистих коштів в сумі 29999 грн із карткового рахунку НОМЕР_3 , банківської картки № НОМЕР_2 , про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12025170500000031 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
По причині відсутності тривалої відповіді від відповідача щодо перевірки незаконного переказу коштів, повернення їх позивачу, як власнику, 25.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТВБВ № 10016/0216 філії Полтавського Обласного управління АТ «Ощадбанк», де отримав лист від 13.02.2025 за вих. № 114-0216-1068, згідно якого операція із використанням інтернет ресурсу «Ощад 24/7» проведена коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, правильним введенням паролів, відомих клієнту, направлені на номер мобільного телефону, реквізити платіжних карток, СVС2 пароль та паролі стали відомі третій особі. Зняття грошових коштів стало можливим у зв'язку із порушенням вимог п. п. 9.19 - 9.22 розділу IX договору комплексного банківського обслуговування. З урахуванням наведеного, банк повідомив про відсутність підстав для повернення коштів клієнту та рекомендували звернутися до правоохоронних органів, у тому числі до департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Згідно інформації, отриманої від ПрАТ "Київстар" (а.с. 148-150 т.2), запитуваний телефонний номер обслуговувався за договором із ОСОБА_1 . Інформація про вихідні смс-повідомлення за 04.01.2025 не зафіксовані. Надана інформація про з'єднання за 04.04.2025, згідно якої: вхідні телефонні дзвінки - о 10:34:48 (контакт 0443500133, 60 секунд), о 10:41:48 (контакт 0443500133, 58 секунд), вихідні телефонні дзвінки; вхідні смс-повідомлення - о 10:37:32, 10:38:20, 10:39:40, 10:40:25 (контакт «Oschadbank»; користування послугою доступу до мережі інтернет.
У судовому засіданні за клопотання представника відповідача на підставі ч. 7 ст. 85 ЦПК України, встановлено, що номер телефону НОМЕР_6 , зазначений у витребуваній від ПрАТ "Київстар" інформації, належить Товариству.
Разом з тим, суд не може погодитись із доводами сторони відповідача, що номер телефону (044) 350 01 33 та наявність інформації щодо вхідних дзвінків та вхідних смс-повідомлень підтверджує факт спілкування позивача із представником банку щодо підтвердження проведення відповідної платіжної операції на суму 29999 грн.
Крім того, сторона позивача зазначала що розрядження банку про списання коштів не надавали, будь-яких дій, що могли б призвести до списання грошових коштів не вчиняли, що не спросоване представником відповідача по справі. Позивачем будь-яких платіжних доручень не складалося та не скеровувалося їх відповідачеві ні у паперовому вигляді, ні у електронному із використанням електронної системи «Ощад 24/7» або будь-якої іншої клієнтської системи банку.
Банком не оспорюється, не доведено, не спростовано зазначене вище, зокрема те, що позивач своїми діями, бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанні його персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції, у тому числі фінансового номера телефону.
Суд не може погоджується із посиланнями представника відповідача на недотриманням позивачем строку невідкладеного звернення до установи банку та недотримання останнім п.п. 2 - 5 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», п. 140 Положення № 164, оскільки у вказаних нормах йдеться про невідкладене повідомлення клієнтом саме щодо факту втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації, а не про здійснення платіжної операції, про яку зазначено у позові.
Згідно зазначених норм користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний негайно після того, як інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації. Користувач зобов'язаний не повідомляти, іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
Долучена стороною відповідача інформація, що як зазначено стороною відповідача, отримана з процесингового центру АТ «Державний ощадний банк України», не приймається судом до уваги, оскільки з зазначених таблиць на аркушах А4 не можливо встановити, що вказана інформація сформована саме процесинговим центром АТ «Державний ощадний банк України», не зазначена дата та мета її формування (а.с. 96, 97, 99 т.1), як наслідок не можливо встановити чи містять вказані відомості інформацію щодо предмета доказування.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі, що можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч.ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 81 ЦПК України).
Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (постанови Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17, від 15.07.2019 по справі № 235/499/17).
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).
Банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження, Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (ч.ч.1, 2 ст. 1071 ЦК України).
Під час розгляду справи судом не встановлено, а стороною відповідача не доведено вчинення позивачем розпорядження щодо списання/ перерахунку коштів, інших дій, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунку.
У разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).
У відповідності до ст. 42 Закону України «Про платіжні системи» (далі - Закон) надавач платіжних послуг платника зобов'язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Надавач платіжних послуг може передбачити в договорі з платником виконання платіжних операцій, пов'язаних між собою спільними ознаками, у визначений період часу (далі - пов'язані між собою платіжні операції). У такому разі згода надається перед виконанням першої платіжної операції. Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згода на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача. Згода на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій), крім платіжних операцій, що здійснюються для виконання платником грошових зобов'язань перед надавачем платіжних послуг платника, може бути відкликана платником у будь-який час, але не пізніше настання моменту безвідкличності платіжної інструкції відповідно до цього Закону.
У разі відкликання згоди на виконання платіжної операції така платіжна операція вважається неакцептованою. Надавач платіжних послуг не несе відповідальності перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжної операції, якщо ініціатором допущено помилку в унікальному ідентифікаторі. У разі виконання платіжної операції відповідно до унікального ідентифікатора, в якому допущено помилку, надавач платіжних послуг платника і надавач платіжних послуг отримувача зобов'язані співпрацювати з платником та вжити заходів до повернення платнику відповідної суми платіжної операції (ч.ч. 8-10 ст. 46 вказаного Закону).
Згідно п.п. 144, 146, 150 розділу VIІ «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення № 164, що є спеціальними нормами для спірних правовідносин, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/ держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, що ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника.
Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/ сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/ держателю у поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.
Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/ або держателем та/ або на вимогу емітента зобов'язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.
Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.
Таким чином, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/ держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 по справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 202/10128/14-ц, від 13.09.2019 по справі № 501/4443/14-ц, від 20.11.2019 по справі № 577/4224/16-ц.
Верховний Суду постанові від 11.09.2024 по справі № 753/12781/23, з урахуванням висновків зроблених в постановах Верховного Суду від 14.02.2024 по справі № 523/8263/20, від 14.08.2024 по справі № 442/1888/23, зауважив, що рішення суду про зобов'язання банку відновлення залишку коштів на картковому рахунку має бути виконуваним не лише у добровільному порядку, але й у примусовому (без участі відповідача, але його коштом) порядку, враховуючи мету відповідного позову, формулювання такого рішення у резолютивній частині слід зазначати про стягнення з банку на користь особи грошових коштів.
Враховуючи, що метою позивача є повернення належних йому грошових коштів, ефективним способом захисту права, який реально відновлює суб'єктивне право позивача у цьому випадку є стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 30303 грн.
Суд враховує встановлення факту звернення позивач до відповідача про скасування спірної транзакції, а також його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність у позивача волевиявлення на вчинення такого перерахування, а банком не заперечувався факт звернення позивача з такою вимогою.
Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, оскільки позивач є споживачем за своєю правовою природою. За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є слабкою стороною у таких цивільних відносинах, відтак правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Зазначене кореспондується із постановою Верховного Суду від 27.11.2024 по справі № 190/2037/23.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
У постанові Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 537/3312/16-ц зазначено, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такі правові висновки є усталеними у судовій практиці та їх приймає до уваги суд при вирішенні даної справи.
Стороною позивача доведено, що з карткового рахунка позивача перераховані кошти без його розпорядження, а отже здійснені платіжні операцій незаконно, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження, а банком не доведено, що позивач втрачав та/ або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції. тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими, такими, що підлягаю задоволенню.
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 цієї Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат стороною позивача, зокрема надані опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стороною відповідача не доведено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ( 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ( 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
З урахуванням ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, наявність заперечень сторони відповідача щодо витрат на правничу допомогу, однак без обгрунтування їх неспівмірності на підставі ч. ч. 4 - 6 ст. 137 ЦПК України, відсутності клопотанням щодо їх зменшення, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлена ставка 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 89, 244, 247, 263 - 265, 268, 273 - 279 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 30303 грн 99 коп та 7115 грн 80 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г.
Суддя Н.П. Мельник