Справа № 405/6569/25
провадження № 1-кс/405/2636/25
17.10.2025 м. Кропивницький
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України,-
встановив:
17.10.2025 до Подільського районного суду міста Кропивницького від представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката ОСОБА_4 , надійшла скарга на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України, у якій вона зазначає про те, що 10 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , було затримано працівниками поліції та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходяться за адресо: АДРЕСА_2 . При цьому, її підзахисного тримають під вартою на території ІНФОРМАЦІЯ_3 без жодних на те підстав до цього часу. Також, неодноразово до нього було застосовано насилля у вигляді нанесенні тілесних ушкоджень. Медичної допомоги йому не надали. Але, він має ряд хронічних захворювань, при яких йому не можна перебувати в умовах з підвищеною небезпекою.
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 , посилаючись на норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про попереднє ув'язнення», Кримінально процесуального кодексу України, просила слідчого суддю постановити ухвалу, якою визнати незаконним затримання та перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , та визнати незаконним затримання та утримання вказаної особи.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 17.10.2025 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 негайно доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільського районного суду м.Кропивницького 17 жовтня 2025 року о 14 год 00 хв., який знаходиться за адресою: м.Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, зала судових засідань №410, для з'ясування підстав позбавлення волі ОСОБА_3 .
Адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила суд залишити без розгляду скаргу на незаконне затримання.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, проте від начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_5 до суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не було застосовано жодних заходів позбавлення волі відносно вищевказаного громадянина, тобто, громадянин ОСОБА_3 не є такою особою, що тримається під вартою, не є такою особою, що позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з -під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. Також, станом на час надходження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_3 не перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із чим не вбачається можливим доставити дану особу до Подільського районного суду міста Кропивницький. Представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не було застосовано жодних заходів позбавлення волі відносно вищевказаного громадянина.
Додатково повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не наділений повноваженнями, щодо затримання та утримання військовозобов'язаних.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши скаргу та матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої та другої статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Частиною третьою та четвертою вказаної норми передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Отже, статтею 206 КПК України надано слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Наведені вище положення мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
За змістом частини 1 статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
З аналізу положень статті 26, 206 КПК України випливає, що оскаржувати дії на незаконне затримання є правом, а не обов'язком особи, яке використовується на її власний розсуд.
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі і принцип аналогії закону.
Оскільки діючим КПК України не передбачено можливості відкликання скарг після відкриття судом провадження у справі, також не врегульований порядок розгляду таких справ в разі подання заявником заяви про залишення скарги без розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати положення частини шостої статті 9 КПК України.
Слідчим суддею, береться до уваги той факт, що адвокатом надано до суду заяву, про залишення її скарги на незаконне затримання без розгляду.
Оскільки представник заявника - адвокат відмовилась від підтримання вимог, які викладені у скарзі на незаконне затримання від 10.10.2025, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 206, 369-372 КПК України, -
постановив:
у задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6