Справа № 522/16822/25
Провадження № 2/386/691/25
Іменем України
17 жовтня 2025 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання - Онуфрак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив :
Директор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Ярослав Сердійчук, звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що 08.06.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №7970484, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 7 000,00 грн. строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою , яка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредитування.
27.01.2025 року було укладено договір факторингу №27.01/25-Ф відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №7970484.
Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконувала взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснювала щомісячного погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим станом на день формування позовної заяви утворилась заборгованість за договором в розмірі 24 462,75 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 6 998,60 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 234,15 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 6 230, 00 грн..
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 7970484 в сумі 24 462, 75 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 3028, 00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн..
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відзив на позов не подавала.
За таких обставин, враховуючи неявку відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .
Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що 08.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7970484, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у сумі 7 000, 00 грн., строком на 360 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту. Договір та додаток № 1 до договору підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6184 На підтвердження істотних умов договору, позивачем надано Паспорт споживчого кредиту, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором YM1152. Факт надання кредиту позивач підтверджує довідкою ТОВ «Пайтек» № 20250129-2.1 від 29.01.2025 року з реєстром транзакцій вбачається, що 08.06.2024 року було перераховано 7 000, 00 грн. на карту НОМЕР_1 , яку було вказано відповідачем в договорі та довідкою ТОВ « АВЕНТУС УКРАЇНА» про перерахування коштів на банківські картки.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 7970484 від 08.06.2024 року, наданого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 24 462, 75 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 6 998,60 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 234,15 грн.; заборгованість за штрафами 6 230, 00 грн.
27 січня 2025 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №27.01/25-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №27.01/25-Ф від 27 січня 2025 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7970484 в розмірі 24 462, 75 грн. Всупереч умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків. Дані обставини знайшли своє відображення в розрахунку заборгованості, наданому директором ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», згідно якого ОСОБА_1 станом на 07.07.2025 року має заборгованість у сумі 24 462, 75 грн.
Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 7970484 від 08.06.2024 у розмірі 18 232, 75 грн., з яких: 6998, 60 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) ; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 234,15 грн., позивачем доведено. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України). Нарахування штрафу за договором № 7970484 від 08.06.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у розмірі 6 230, 00 грн. здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 6 230, 00 грн. задоволенню не підлягають. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 7970484 від 08.06.2024 у розмірі 18 232,75 грн., з яких: 6998, 60 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) ; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 234,15 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України). При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028, 00 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 256,85 грн. (18 232,75 грн. х 3028 грн. : 24 462, 75 грн.).
У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем понесені витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 13 000, 00 грн., на підтвердження яких позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року,заявка про надання юридичної допомоги № 79 від 02.06.2025 року, витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року з переліком наданих послуг.
Отже, з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу.
Судові витрати на професійну правничу допомогу суд розподіляє за правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідачки 9 688, 90 грн. (13 000 * 74,53%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 133, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №7970484 від 08.06.2024 року у розмірі 18 232, 75 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2 256, 85 грн. судового збору та витрати на правову допомогу у сумі 9 688, 90 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Д. В. Червоненко