Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1715/25
Провадження № 3/376/676/2025
16 жовтня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі: головучого судді Батовріної І.Г., секретаря судових заідань Гіптенко Є.О., прокурора Мазур В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від батальйону №2 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02 червня 2025 року о 00.01 год. по вул.Київській 36 в м.Сквира Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 525 TDS д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив п.2,5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Стрижак С.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з недоведеністю винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, через відсутніть доказів керуваня останнім транспортним засобом та взагалі руху транспортного засобу.Не заперечував, що на відеозаписі відображено ОСОБА_1 , про те зазначив, що ОСОБА_1 не був водієм, а тому не зобов'язаний проходити огляд на стан сп'яніння.
Прокурор в судовому засіданні вважала додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази належними та достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 , просила визнати його винним та призначити адміністративне стягнення відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши відео, дійшов до наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП,є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст.280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог п. 2.5 ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
У відповідності до диспозиціїч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №348648 від 02.06.2025 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Сквирської ЦРЛ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою; відеозаписами з нагрудної бодікамери працівників поліції та відеореєстратора службового транспорту.
Так, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Зокрема у цьому протоколі вказані ознаки алкогольного сп'яніння, що були встановлені патрульним поліцейським, серед інших запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відпвідає обстановці, що узгоджується з п. 3 розділу1Інструкції №1413/27858.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних бодікамер поліцейських, які чітко відображають рух транспортного засобу BMW 525 д.н.з. НОМЕР_2 , якого наздоганає службовий автомобіль працівників поліції і вихід з-за керма ОСОБА_1 (clip-2) Крім того, на записах з бодікамер працівників поліції вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджує факт керування ним транспортним засобом, більш того повідомляє працівникам поліції, що розуміє що він порушив закон (00.13год. clip 0) але проходити огляд відмовляється ( 00.19 год. clip 0)
Суд відзначає, що ці відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки згідно з приписами п.1ч.1ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплюватинаформеному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Також додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагута швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією № 1413/27858.
Встановленим порядком визначено, що водій має на право не погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.
У такому випадку водій зобов'язаний пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання адвоката Стрижака С.В. на те, що матеріали справи не містять доказів того, що він керував транспортним засобом, спростовується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом та показаннями самого ОСОБА_1 , який працівникам поліції повідомив, що приїхав в гості в м.Сквиру та протягом фіксування адміністративного правопорушення жодного разу не висловив заперечення з приводу керування ним транспортним засобом.
Судом було забезпечено право на захист особи, можливість особи бути присутнім в судовому засіданні, надати докази та пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення.
Доводи адвоката про його невинуватість, суд розцінює як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
В наданому до суду клопотанні адвокат не заперечував, що його доверитель відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять, а отже суб'єктивні твердження захисника особи, яка приягується до адміністративної відповідальності з цього приводу, а саме те, що він не керував транспортним засобом, є необґрунтованими.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогамст. 251 КУпАП
Викладені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин викладені обставини дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним і суспільно небезпечним, особу порушника, ступінь його провини, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідност.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Законом України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. Законом не передбачено звільнення від сплати судового збору на правовідносини, що виникають із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Військовослужбовець, який вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не звільняється від сплати судового збору. Звільнення від сплати судового збору для військовослужбовців передбачено лише у випадках, пов'язаних з виконанням ними військового обов'язку, або у справах, що стосуються захисту їхніх прав, які виникли внаслідок виконання ними службових обов'язків. Керування транспортним засобом у стані сп'яніння, це є особистим правопорушенням, не пов'язаним з виконанням військових обов'язків, оскільки керування транспортним засобом у стані сп'яніння не є ні виконанням військового обов'язку, ні пов'язаним з виконанням службових обов'язків, то й військовослужбовець не звільняється від сплати судового збору за розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючисьст. ст.33,40-1, ст.130,283,284 КпАП України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сквирський районний суд.
Суддя І. Г. Батовріна